Через карантин сільське господарство на Закарпатті бореться з проблемами

Ранні овочі зазвичай є основою для подальшого виробництва, проте із закриттям та реорганізацією ринків попит на них значно впав. 

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на «Карпатський об’єктив».

Наразі невідомо, як розвиватиметься сільгоспвиробництво до кінця сезону. Розповів про ситуацію в сільському господарстві президент Закарпатського обласного благодійного фонду «Pro Agricultura Carpatika» Ласло Гіді.

Як карантин вплинув на фермерів нашої області?

– Як і весь світ, так і закарпатські фермери не очікували, що коронавірус поширюватиметься такими масштабами, тому ситуація, що склалася, стала дуже несподіваною. Рік розпочинали сповнені надій, люди сіяли, садили, але з 12 березня оголосили карантин і відтоді обмежувальні заходи лише посилювалися. Це і правильно, адже, з огляду на українську систему охорони здоров’я, найважливіше – уникати масового розповсюдження захворювання. Ринок, як найважливіше місце обміну товару між фермером та покупцем чи споживачем, практично зник.

З іншого боку, через невизначеність, люди витрачають основні кошти на товари першої необхідності, а не на ранні овочі. Все це призвело до дуже «млявого» попиту на вирощені ранні редиску та огірки, котрі, практично, можна було продати лише нижче собівартості. Наприклад, минулого року ціна редиски за кг становила близько 35 гривень, тоді як цього року її можна продати за 8-12 гривень. Аналогічне зниження цін спостерігається і на огірки: минулого року ціна становила 70 гривень за кг, цього року коливається між 12 та 20 гривнями (ціни станом на початок квітня – ред.)

Чи достатньо в області засобів захисту рослин?
– На певний час закрилися і магазини, де можна було придбати насіння, спеціальні засоби захисту рослин чи добрива. Звичайно, з часом стало зрозуміло, що настала весна, і все ж слід сіяти та садити, тому ці магазини знову відкрилися. Все це не вплинуло на насіння ранніх овочів, водночас слід зрозуміти, що товар менших господарських магазинів у нашій області здебільшого поставляється з ЄС, і вже є певний дефіцит. Наш фонд вивчив можливості, які є в Україні. Ми з’ясували, що є інтернет-магазини, які продають засоби захисту рослин, які використовуються в нашій області.

Чи бракує робочих рук?
– Робочої сили вистачає, люди повернулися додому, але, коли їх ще не було вдома в такій кількості, погодинна заробітна плата зросла до 50 гривень – сума, яку фермерам із низьким рівнем доходів важко або неможливо сплатити. Морально ми вже підготувалися переорати землю з ранньою редискою, бо розсада вже виросла і її потрібно висаджувати в ґрунт.

Додає до проблем, що весна досить холодна. Наприкінці лютого доводилося опалювати теплиці. Досі трималися дуже холодні ночі та мороз, що також вимагало обігріву. Ця погода вплине і на врожайність садів.

Є якась стратегія виживання?
– Нині кожен виробник повинен вийти із зони комфорту, мусить використовувати збереження. Наразі найважливіше – берегти здоров’я, щоб по закінченні епідемії було кому працювати.

Як працює Закарпатський обласний благодійний фонд «Pro Agricultura Carpatika» під час епідемії?
– Наш фонд реорганізував свою роботу з огляду на епідемію, у нас працюють чотири фермери, які досі особисто відвідували навколишні села. Однак зараз консультації експертів тривають дистанційно, з використанням засобів зв’язку. У цьому році ми також матимемо ресурси підтримки, які будуть доступні для фінансування в рамках соціальної програми «Перший крок». У межах програми села отримали вже високоякісне насіння. Заходи, заплановані на цей рік, ми не зможемо провести. Проте найважливіше тепер – берегти один одного та виконувати вказівки влади.