Боротьба з нелегальним експортом паралізує роботу портів

Експорт українського зерна страждає від блокування росією морських портів та заборони на імпорт сусідніми країнами ЄС, а також постійних обстрілів портової інфраструктури. Останніми тижнями ситуацію ускладнила боротьба поліції та податківців з нелегальним експортом (який існує вже десятиріччя), що паралізувало відвантаження з портів Дунаю.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на graintrade.

В портах Рені та Ізмаїл на підприємствах з перевалювання та експорту зерна проведені масштабні обшуки та перевірки документів в межах розслідування схем незаконного вивезення зерна. Також податкова заборонила поставки в порт вантажів по ттн фірм, які підозрюються у незаконному експорті.

За даними Мінагрополітики України, основний експорт агропродукції іде через порти Дунаю, якими у вересні було відвантажено 2,3 млн т (2,4 млн т у серпні) при загальному експорті у 3,6 млн т.

З портів Чорного моря новим коридором у серпні - вересні вдалося вивезти лише 700 тис т зерна, тому стабільна робота дунайських портів дуже важлива для України, якій потрібно щомісяця експортувати 6 млн т агропродукції, щоб зберегти аграрну галузь, як основу економіки.

Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, митної та податкової політики Д. Гетманцев зареєстрував законопроект № 10169 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо удосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів», що розширює перелік підстав, за якими може бути відмовлено в оформленні експорту зернових чи олійних культур.

Законопроект пропонує такий перелік підстав:

• відсутність реєстрації податкової накладної, реквізити якої вказані у митній декларації та Єдиному реєстрі податкових;
• з дати реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових пройшло більше 30 днів;
• контрактна вартість товарів, що експортуються, нижча за мінімальну експортну ціну, встановлену у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики;
• розрахована у гривнях фактурна вартість товарів у митній декларації перевищує обсяг поставок, вказаний у відповідній податковій накладній по кожному коду УКТ ЗЕД;
• невідповідність коду по УКТ ЗЕД товарів, кількості, податкового номеру платника у митній декларації кількості товарів, вказаних у відповідній податковій накладній;
• зазначення у митній декларації номеру та дати податкової накладної, реквізити якої вже вказані у іншій митній декларації.

«Метою проекту є мінімізація поширених схем ухиляння від оподаткування при експорті сільгосппродукції», – ідеться у пояснювальній записці.

Такі «удосконалення» ускладнять експорт для нормальних учасників ринку та не факт, що зупинять роботу «схемників», які купують зерно за готівку.