Блокада Ормузької протоки: як це вдарить по ринку добрив та українських аграріях

Війна в Ірані та блокада Ормузької протоки фактично зупинили постачання добрив із Перської затоки, звідки походить третина світового морського імпорту цієї продукції. На початку березня рух суден протокою майже завмер. Якщо у лютому щодня проходило в середньому 129 кораблів, то в окремі дні березня ця кількість падала до чотирьох. За два тижні березня було зафіксовано принаймні 22 атаки на цивільні судна, які намагалися прорвати блокаду.

Блокада вдарила по виробництву енергоносіїв. Катар припинив випуск скрапленого газу, що спричинило ціновий шок у Європі. З 27 лютого по 19 березня газ подорожчав на 103%. Оскільки блакитне паливо є головною сировиною для аміаку, ціни на добрива злетіли миттєво. Аміак подорожчав до 750 доларів за тонну, а карбамід — до 683 доларів.

Ситуація критична, адже країни Перської затоки забезпечують майже половину світового експорту карбаміду та сірки, а також 30% аміаку. Найбільше постраждають Індія, Бразилія та країни Африки. Зокрема, Судан отримував із цього регіону 54% усіх добрив. В Індії вже виникають проблеми з продовольчою безпекою через дефіцит карбаміду.

Для українських фермерів ситуація також непроста. Хоча Україна купує добрива переважно в Азербайджану, Туркменістану та Польщі, дефіцит на світовому ринку штовхає ціни вгору всюди. Євген Барков із комітету операторів ринку добрив УКАБ пояснює:

«Основними постачальниками карбаміду в Україну є Азербайджан та Туркменістану. Хабом для аміачної селітри є Польща. Стабільно йдуть поставки з Болгарії».

Через дорогі добрива собівартість вирощування пшениці та кукурудзи може зрости на 7%, а соняшника — на 5%. За прогнозами НБУ, у 2026 році українські імпортери можуть переплатити за добрива 140 мільйонів доларів.

Крім того, вигоду від кризи може отримати Росія. Будучи найбільшим експортером добрив, вона намагається наростити поставки через далекий схід та посилити вплив в Азії. Індія вже веде переговори про збільшення закупівель у Росії, Білорусі та Марокко. У країнах, де діють високі мита на російську продукцію, ціни зростатимуть швидше, що може змусити ЄС переглянути обмеження.

Миттєвого дефіциту в Україні не очікують, але ціновий тиск уже почався. Найважче буде тим господарствам, які не встигли зробити запаси до початку сівби. Чим довше триватиме війна, тим частіше покупці обиратимуть доступний товар, незважаючи на політичні обмеження.