Бізнес навчився знаходити баланс спросу і пропозиції

Завдання виробника сільськогосподарської продукції в Україні - формування попиту під наші можливості. Зараз їх головна можливість - це продавати всім те, що вони вже можуть запропонувати. За статистикою експорту тих же зернових, що робимо ми це досить успішно. Такий висновок озвучила виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко, пише propozitsiya.com з посиланням на latifundist.com.

Вона зазначила, що бізнес здатний автоматично знаходити баланс попиту та пропозиції. "Так, може змінитися географія, попит може переміститися. Тоді відразу ж підтягнеться і пропозиція, потік продукції відкоригується - незалежно від того, сировина це буде чи продукція переробки", - говорить експерт.

За прогнозом FAO, населення на планеті до 2050 року буде рости і досягне 9 млрд людей. А всіх цих людей треба буде годувати. Основне зростання припадатиме на Південно-Східну Азію і Китай. Відповідно, бізнес спрямовує свої погляди в розвитку експорту продукції саме в цю частину планети.

Проте, додала експерт, державі потрібно розвивати переробку, створювати її базу в Україні. Це вигідно і країні, і бізнесу.

"Знайти споживача готової продукції цілком реально. І це може бути не тільки Азія. Якщо продукція буде повністю відповідати вимогам ЄС до якості, Угода про Асоціацію дозволить постачати її в європейські країни. Подібні торговельні угоди - це дуже дієвий інструмент, потрібно більше його використовувати" , - зазначає А. Дерев'янко.

За її словами, деякі експортери скаржаться, що квоти вичерпуються буквально на початку календарного року. "Так воно і є. Але при цьому потрібно розуміти, що ми можемо поставляти продукцію і понад визначені квот. Природно, потрібно оплачувати додаткову мито. Але не можна говорити, що експорт в ЄС закритий, якщо ти вичерпав свою квоту", - пояснює виконавчий директор ЄБА.

Вона впевнена, що потенціал у цій сфері у нас досить великий. Але для того, щоб його повністю розкрити, потрібно, щоб українська продукція відповідала нормам і стандартам ЄС, щоб наше законодавство адаптувалося до тих самих норм швидшими темпами.

"Останні кілька років, на жаль, Україна пригальмувала роботу над адаптацією стандартів і директив. Не хотілося б, але може повторитися історія, схожа зі вступом України до Світової організації торгівлі (СОТ). Тоді все йшло до того, що з'являться великі можливості, прибуток і вигоди. Але Україна тоді не попрацювала над бізнес-кліматом і гармонізацією українських і міжнародних стандартів. у підсумку вигоди і можливості, які обіцяло Україні членство в СОТ, пройшли стороною", - нагадала А. Дерев'янко.

Як роботу над помилками потрібно більш ретельно працювати над впровадженням регуляторної бази, наявної в ЄС, впевнена вона.