Бізнес готовий інвестувати в науку. Але в яку?

Нехай там що кажуть песимісти, реальні інвестори таки й справді існують і вони справді шукають, куди б вигідно вкласти свої гроші. Інше питання, який вітчизняний проект можна вважати інвестиційно привабливим? Що потрібно бізнесу від науки і як налагодити їх синергію, з’ясували учасники програми «Нові концепти управління: мультиплікатори та важелі впливу» Києво-Могилянської бізнес-школи для Ukrainian Food Valley.

На жаль, нині відсоток проникнення високих технологій в українському агросекторі поки що доволі низький — близько 10-12% порівняно зі світовими лідерами – Австралією, Ізраїлем, США, Канадою, Нідерландами, де IT-рішення в сільському господарстві застосовуються дуже широко.

За словами голови Асоціації AgTech Ukraine Юрія Петрука, конкуренція диктує свої умови – виживають тільки найефективніші. Відтак наука, зокрема аграрна, має вчитися у бізнесу шукати можливості та оперативно реагувати на виклики часу та практичні потреби потенційного клієнта.

На думку директора SmartFarming Артема Бєлєнкова, в України є всі передумови стати технологічним агрохабом. Уже сьогодні поєднання наукових напрацювань, практичного досвіду та прагнень відчутно змінює  світоглядні орієнтири бізнесу.

Технічний директор Agro Core Сергій Тихонов упевнений, що майбутнє агросектора – за інтеграцією технологій, а серед ключових пріоритетів передусім залишатиметься вміння трансформуватися й готовність до співпраці. Скажімо, нині в R@D зазвичай інвестують тільки великі компанії. Щоб такі інтегровані рішення були доступні й малим виробникам, їм необхідна реальна кооперація. Тож на часі логіка відкритих систем, де є взаємодія, спільні рішення і спільні ресурси.

Щодо співпраці бізнесу з академічною українською наукою, то на думку головного редактора propozitsiya.com Оксани Руженкової, вітчизняна аграрна «глибоко законспірована». Через непристосованість до життя (а, може, надмірну скромність) українські вчені так і не навчилися демонструвати ініціативність у налагодженні конструктивного діалогу з практиками. Але ж інновації зазвичай виникають тільки тоді, коли певну «суму знань», накопичену фундаментальною наукою, бере у розвиток наука прикладна, прагнучи задовольнити потребу свого клієнта. Втім нині в цьому питанні очевидна відсутність координації стейкхолдерів і спільного для них інформаційного поля.

«Український бізнес цілком спроможний зробити перший крок назустріч науковцям і залучити їхній досвід задля проведення сортовипробувань у різних кліматичних зонах, чому вчені можуть зарадити завдяки наявності широко розгалуженої мережі дослідних станцій», - сказала О.Руженкова та назвала найефективніші  наукові заклади  НААН України та спроможні до співпраці аграрні виші.