Бельгійський інвестор звинувачує в рекеті колишнього голову ОДА

Kолишній голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко та інший великий орендар Ігор Потапенко продовжують виживати з України бельгійського інвестора Тома Ван Гоі та його агрокомпанію «Гранекс». На це скаржиться сам іноземець.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на gazeta.ua.

«Близько місяця тому їхнє підприємство «Добробут-2017» переоформило 55 гектарів землі місцевого товариства «Кіт» до свого земельного банку, — розповідає Том. — Взамін «Добробут» віддає 55 гектарів на полі в селі Деньги Олександру Кравченкові та іншим фермерам. Цей Кравченко зібрав на полі №4 наш ячмінь, по-суті, вкравши його. На полі №6 та ж сама історія трапилася з нашою кукурудзою. Кравченко приніс нам листа, що хоче сіяти там озиму пшеницю. Згодом дві ночі поспіль косив нашу кукурудзу. Загалом скосив 17 гектарів просто посередині наших посівів. 28 жовтня вночі розкопав велику магістральну трубу водогону діаметром 315 міліметрів. Згодом навмисне просвердлив її. Цією трубою ми зрошуємо 400 гектарів поля, на яких вирощуємо картоплю та інші культури. Терор проти «Гранекса» триває вже три роки й кінця-краю йому не видно. Ні Юрій Ткаченко, ні Ігор Потапенко не приховують, що це вони ініціювали такі дії Кравченка. Мовляв, це їхній ставленик».

Офіс і представництво «Гранекса» розташовані в селі Деньги Золотоніського району. З боку села Крутьків сусідом Тома є Ігор Потапенко — колишній власник російської агрокомпанії компанії «Разгуляй», що повернувся в Україну. З боку села Кропивна — Юрій Ткаченко, колишній голова Черкаської ОДА. Вони є співвласниками сільсгосптовариства «Добробут-2017» у Деньгах, де їм належить по 31% акцій.

Ігор Потапенко та ексгубернатор Черкащини Юрій Ткаченко давно конфліктують із Томом Ван Гоі. Вони обурені тим, що люди, в яких закінчується термін оренди землі, передають їх «Гранексу», а не залишають у них. За останні 5 років селяни віддали майже 1000 га паїв у «Гранекс». 

«Мої опоненти називають мене «білим рейдером». І все тому, що я в умовах здорової конкуренції пропоную селянам укладати угоди з нами. Пропоную ліпші умови, аніж конкуренти. Чому їм можна, а нам ні? Кілька разів ми пробували домовитися з Потапенком і Ткаченком. На зустрічі 2018-го навіть запрошували попереднього посла Бельгії Люка Якобса. На що Люк їх запитав:
– Том порушив закон?
– Він закони не порушує, але діє неетично, ламає наш бізнес, — почув у відповідь. Ткаченко і Потапенко кажуть, що я маю купити в них землю, яку люди мені й так передали. Називають ціну — від тисячі до 2 тисяч доларів за гектар. Ідуть на все, аби не платити людям орендну плату, яку сплачую я. З часу покосу кукурудзи вже пройшло кілька місяців, але ні влада, ні правоохоронні органи не знайшли винних», — розповідає бельгійський інвестор.

2017-го конкуренти створили господарство «Добробут-2017». 2018 року Ігор Потапенко взяв в оренду перші паї на поливному полі «Гранекса» й між рядами картоплі забив на ньому 6-метрові бетонні опори, заблокувавши полив. Станом на сьогодні із 400 поливних гектарів «Гранекса» 103 га неможливо зрошувати через стовпи, забиті на полі. Ситуацію намагався вирішити нинішній посол Бельгії Алекс Леннартс, який тричі приїздив у Черкаси на скликані облдержадміністрацією «круглі столи».

«Опори заважають рухатися поливній системі. Картоплю треба поливати до вересня, коли йде збирання, — каже Том. — Закон забороняє ставити на полі щось, вище 70 сантиметрів. Також закон каже, що всім, хто має на полі невеличкі паї, виділяти невеликим масивом на краю поля. Особливо на поливних ділянках. Однак конкуренти навмисне закопують стовпи, косять наші врожаї, викопують і свердлять труби. Закон і вибір людьми свого орендаря, на жаль, мало значать в Україні. Конкуренти хочуть лише одного — аби я «повернув» людей із паями їм. Закрив усі наші магазини й офіси. І заплатив 1,7 мільйона, тобто повернув їм затрати, які вони понесли на війну зі мною. Паралельно йде терор стовпами, крадіжкою урожаю та іншим тиском. І ось тепер «пацани» вирішили викопати труби. Про що можна домовлятися із такими людьми? Це звичайний рекет».