Бавовник в Україні: цілком можливо… і рентабельно

Бавовник — це прибуткова та перспективна сільськогосподарська культура. Вона відзначається високою посухостійкістю та широким спектром використання. Із насіння бавовнику виробляють олію, шрот для годівлі тварин, а також використовують у легкій та оборонній промисловості. Стебла рослини слугують сировиною для виготовлення паливних пелет. Про це журналу Пропозиція розказує Сергій Мельник, директор Інституту експертизи сортів рослин України.

Сьогодні до Реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, внесено два вітчизняні ранньостиглі сорти, розроблені Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, що нині розташований в Одесі. Для вирощування на незрошуваних землях науковці рекомендують сорт Підозерський 4, а для зрошуваних — Дніпровський 5.

Крім того, у Реєстрі вже є й кілька іноземних сортів. У порівнянні з болгарським скоростиглим сортом Белі Ізвор, нові сорти дозрівають на 5–10 днів раніше. При цьому якісні характеристики волокна повністю відповідають вимогам текстильної промисловості.

Цього року Інститут експертизи сортів рослин тестує шість сортів бавовнику. Через кліматичні умови цього року терміни сівби дещо змістились в більш пізню сторону. Чому саме південні регіони найбільше підходять для вирощування бавовнику? Насамперед через кліматичні особливості. Сезон дощів на півдні настає пізніше, що співпадає з особливостями розвитку бавовнику — культури пізнього терміну збирання. Бавовна є однорічною рослиною, яка потребує тривалого теплого вегетаційного періоду та великої кількості сонячного світла для повноцінного дозрівання. «Ми останні досліди по бавовнику збирали в кінці жовтня – на початку листопаду» — ділиться Сергій Мельник. 
За результатами минулого сезону, в умовах України врожайність сортів бавовнику становила від 1 до 3 т/га. З економічної точки зору, ця культура достатньо рентабельна для вирощування. Для порівняння: в Узбекистані середня врожайність бавовнику — 2,5–3 т/га.

«Прогнозувати цьогорічний врожай поки що складно – рослини ще у фазі активного розвитку, – зазначає Сергій Мельник. – Утім, досвід минулого року дав нам змогу зробити кілька важливих висновків щодо технології вирощування бавовнику.
По-перше, дуже важливо правильно провести сівбу: не заглиблювати насіння та вловити вологу в ґрунті, щоб забезпечити рослині потужний старт.

По-друге, ми випробували різні підходи – зрошення, вирощування без поливу, посіви під плівкою. Науковці працюють над удосконаленням технологій, щоб адаптувати культуру до різних умов.

Ще один критично важливий аспект – ефективна система захисту посівів. У період спеки, коли інші культури страждають від посухи, бавовник активно зростає, приваблюючи листогризучих шкідників. Нам довелося розробляти власну систему захисту, щоб мінімізувати втрати й зберегти врожай», – додає Мельник.

Проте, впровадження нової культури в агровиробництво вимагає підтримки з боку держави — зокрема, через певні дотації. Якщо фермер бачить, що вирощування бавовнику є прибутковим, і відчуває зацікавленість держави, ця культура почне активно розвиватися. Подібну ситуацію ми вже спостерігали свого часу з ріпаком, соєю та іншими культурами.

Наразі Україна надає підтримку фермерам, які цьогоріч посіяли бавовник. Розмір компенсації становить 10 тисяч гривень на кожен гектар посівної площі. Програма націлена на розвиток легкої промисловості та зменшення імпортозалежності країни. Щоб отримати дотацію від держави треба фермеру потрібно подати відповідну заявку в ДАР.