BASF використовуватиме найновішу технологію генетичного редагування

Днями компанія BASF уклала ліцензійну угоду з Масачусетським технологічним інститутом та Гарвардським університетом, якою отримує право на використання найновішої технології генетичного редагування — CRISPR-Cpf1, розробленої в МТІ. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agribusinessglobal.

«Ця технологія показала відчутні переваги над CRISPR-Cas9, ліцензію на яку у Broad Institute, підрозділі МТІ, BASF придбала раніше», — говориться у повідомленні останньої. «Додавши нову технологію у свій портфель, наша компанія отримає можливість застосовувати потрібний інструмент, щоб створювати нові сільськогосподарські та мікробіологічні продукти», — додають представники BASF.

У вересні 2015 р. група вчених, які першими використали технологію CRISPR-Cas9 для редагування генома ссавців, заявила про розробку нової CRISPR-системи, яка пообіцяла бути простішою й точнішою в плані генетичного редагування. Її назвали CRISPR-Cpf1, а згодом — CRISPR-Cas12а. В лютому 2017 р. технологія була запатентована в Європі.

CRISPR-Cas9 отримала пріоритет серед технологій генетичного редагування завдяки різкому зниженню вартості експериментів порівняно з тим, що було раніше. Однак згодом щодо технології виникли певні побоювання того, що редагування справлятиме незапланований ефект. Широке застосування CRISPR-Cas9 обмежувала і невизначеність питань інтелектуальної власності.

Альтернативна група CRISPR-нуклеаз — Cpf1 — давала змогу вносити множинні зміни в ДНК. До того ж вони рідше «промахувалися» в процесі цільової зміни генома, ніж нуклеази Cas9. Нуклеази Cpf1 у поєднанні з CRISPR-РНК дали змогу спричиняти незворотні мутації. Деякі з нуклеаз Cpf1 спричиняли незворотні мутації як у однодольних, так і у дводольних рослин. CRISPR-Cpf1 можуть справляти більш відчутний вплив на геном, викликаючи задані мутації і цілеспрямовану вставку генів.

Досліди показали, що на досліджених ділянках геному рису, який був обраний для випробувань, були відсутні незаплановані мутації. Ефективність технології у створенні заданих вставок у геномі виявилась вищою, ніж у CRISPR-Cas9, що розширило можливості селекціонерів.

Крім того, для «розрізання» ДНК нуклеазам Cpf1 потрібна лише одна молекула РНК, тоді як нуклеазам Cas9 — дві. Протеїни Cpf1 можуть «розрізати» ДНК в різних місцях. І «розрізають» ДНК вони так, що, на відміну від «розрізання» нуклеазами Cas9, залишається можливість проведення генетичних «вставок» ділянок генома.

За допомогою технології CRISPR-Cpf1 уже проведено успішні експерименти з генетичного редагування пшениці, ячменю, кукурудзи, моркви, томата, картоплі, цитрусових, груші, рижію.

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com