BASF підтримає невеликі господарства

12 вересня у Києві за ініціативи компанії BASF пройшла дискусія за участі аграріїв, експертів галузі, Мінагрополітики та спеціалізованих ЗМІ на тему «Український аграрій: роль і можливості на світовому продовольчому ринку». Жваве обговорення викликали шляхи підтримання галузі, особливо малих та середніх господарств.

Б. Малиновський
Спеціально для журналу «Пропозиція»

Ініціаторам дискусії вдалося зібрати коло авторитетних фахівців. Зокрема, на запрошення BASF відгукнулись: директор Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Віталій Саблук, фахівець інвестиційного департаменту ФAO Андрій Ярмак, віце-президент компанії Harmelia Вадим Бодаєв, співвласник ТОВ «Агрофірма “Росток”» (Дніпропетровська обл.) Дмитро Бондар, експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон та керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії «Конкорд Капітал» Олександр Паращій. Компанію BASF представляли її генеральний директор в Україні Андреас Лір та керівник агробізнесу в Україні, Молдові та країнах Кавказу Ханс Бестман.
Щодо ролі українського аграрія на світовому ринку учасники дискусії були одностайними: цьогорічні високі місця нашої держави у рейтингу експортерів зернових та соняшникової олії — всерйоз і надовго. Андреас Лір, відкриваючи дискусію, сказав: «Ми впевнені, що Україна буде житницею світу. Наша компанія розглядає подальший розвиток сільського господарства України не тільки в коротко-, а й у довгостроковій перспективі».
Але цей розвиток потребує, як відзначив Андреас Лір, інновацій і модернізації. А вони можливі тільки за наявності відповідного фінансування. Це і є основною перешкодою для інтенсифікації вітчизняного АПК і зниження залежності обсягів виробництва від погодних умов. Олександр Паращій відзначив, що в цьому плані колосальну конкурентну перевагу мають найбільші агрокомпанії. І справді, тільки вони мають доступ до «дешевих» (до 10% річних) грошей — шляхом залучення міжнародних кредитів чи розміщення цінних паперів на зарубіжних біржах. Натомість навіть середні агрофірми, як поскаржився Дмитро Бондар, не можуть взяти кредит дешевше ніж під 20–22% річних. Як приклад він навів власну компанію із земельним банком близько 5 тис. га.
Що вже й говорити про фермерські і тим більше особисті підсобні господарства. Однак саме такі господарства, як нагадав Віталій Саблук, досі виробляють понад 60% усіх обсягів молока в країні, понад 70% м’яса і близько 90% картоплі та овочів.
Наша держава здійснює певні заходи щодо підтримки всіх категорій виробників. Втім досі державну підтримку отримували великі сільгосппідприємства. «Господарства населення раніше не отримували цілеспрямованої підтримки держави, попри їхню велику частку в обсягах сільськогосподарського виробництва», — зазначив В. Саблук. Тож нині, на його думку, завдання держави — зберегти темпи розвитку великих господарств і допомогти дрібним інтегруватися в сучасний агроринок, особливо у напрямі підвищення вимог до якості та безпеки продукції з огляду на швидке укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Як приклад для України він назвав Бразилію, де діє спеціальне агентство з надання підтримки малим господарствам, хоча велика роль у нарощуванні експорту сільгосппродукції належить агрокомпаніям із земельним банком у десятки і сотні тисяч гектарів.
Тему успішного бразильського досвіду продовжив Ханс Бестман. Він розповів, що в Бразилії 10 років тому кредитні кошти були дуже дорогими, і цю перешкоду могли обійти тільки великі агрокомпанії. Тоді компанія BASF розробила інструмент для підтримання своїх клієнтів в аграрному секторі, який надав їм доступ до пільгового фінансування без участі банків або бюджету. Таким інструментом стало придбання матеріально-технічних засобів у кредит під заставу майбутнього врожаю, після продажу якого аграрії розраховувалися з постачальниками. Головними ризиками за цією схемою  є сумлінність позичальника і загроза недоотримання/втрати врожаю через погодні умови. Щоб нейтралізувати ці ризики, було розроблено спеціальний механізм розписок, які слід реєструвати нотаріально.
Успішний досвід роботи такої взаємовигідної схеми спонукав компанію BASF ініціювати її впровадження і в Україні. З цією метою було створено робочу групу за участі фахівців ФAO, МФК, ЄБРР, Мінагрополітики, яка б адаптувала даний інструмент до українських реалій, зокрема до нашого правового поля. Відповідні закони було прийнято в листопаді 2012 р. Але для того, щоб такий інструмент запрацював, потрібно прийняти підзаконні акти, які відрегулювали б відносини аграріїв та постачальників, зокрема надали б кредиторові доступ до оцінки виробничих потужностей і складських запасів позичальника. За словами Ханса Бестмана, влада продовжує підтримувати цей почин: за його прогнозами, розроблений інструмент підтримки невеликих агрогосподарств має запрацювати в 2015 р.