Антимонопольний комітет України засвідчив наявність конкуренції на ринку перевезень у залізничних вантажних вагонах

На ринку послуг з перевезення у вантажних вагонах існує конкуренція між Укрзалізницею та приватними операторами. Це констатує Антимонопольний комітет України за результатами дослідження щодо ринку вантажних перевезень залізницею. Його попередні висновки презентували у середу, 5 грудня у Києві. Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Антимонопольний комітет України.

Ґрунтовне дослідження здійснено АМКУ у відповідь на заяви вантажовідправників щодо розподілу вагонів на ринку. У ньому, зокрема, зазначається, що частка Укрзалізниці у робочому парку піввагонів складає 43%, а приватного парку – 57%. І це, зауважують фахівці Укрзалізниці, без урахування вагонів іноземної власності, які використовуються для перевізного процесу в Україні. «АМКУ висловив зважену позицію. Дослідження ще раз підтверджує, що Укрзалізниця – не монополіст на ринку вагонів. До розрахунку ще мають бути включені іноземні вагони які здійснюють перевезення на території України. Тоді видно, що реальна частка УЗ на ринку лише 28,9%», - директор економіки і фінансів Укрзалізниці Андрій Рязанцев.

Крім того, АМКУ зазначає, що плата за користування вагонами державної компанії розраховується за єдиною для всіх суб’єктів господарювання формулою, складові якої не викликають заперечень з точки зору економічного аналізу. При цьому вартість перевезення приватними піввагонами вища, ніж вагонами Укрзалізниці. Таким чином, за словами Андрія Рязанцева, вкотре засвідчено, що формула розрахунку вагонної складової, розроблена в Укрзалізниці, відповідає принципам економічної доцільності.

Він також нагадав, що запропонована товариством плата за користування вагонами національного перевізника розрахована на основі зрозумілої формули в рамках дерегуляції послуг. Вона враховує окупність вагона протягом терміну експлуатації. А це від 15 до 35 років. Формула, за якою розрахована плата за користування вагонами, враховує також вартість ремонтів упродовж терміну експлуатації вагона конкретного типу, рентабельність на рівні індексу цін виробників промислової продукції, дисконтування грошових потоків у часі та вартість нового вагону на ринку.