Анатолій Прокопенко: «Культури до нових кліматичних умов уже пристосовуються самі»

Вчені констатують невідворотний факт: на нас насувається глобальне потепління і його вплив уже відчуваємо у всіх сферах життя. Особливо це, звичайно, стосується сільського господарства. Дехто з аграріїв жартує, що, мовляв, скоро вирощуватимемо банани й збиратимемо по два врожаї на рік. Наскільки реальними можуть стати подібні прогнози? На це та інші запитання відповідає людина, котра знає про погоду все, — заступник директора Українського гідрометеорологічного центру Анатолій Прокопенко.

І. Бірюкова
i.birykova@univest-media.com

Клімат і урожай
Анатолію Леонідовичу, цьогорічна затяжна сніжна зима майже відразу перейшла у літо. Такі погодні умови - це «плюс» чи «мінус» для аграріїв?
- Для озимих культур агрометеорологічні умови у багатьох областях України склалися більш сприятливо, ніж минулого року. Після перезимівлі лише незначна частина посівів була у незадовільному стані. Відновлення активної вегетації озимих культур відбулося на один-три тижні пізніше середніх строків. Однак внаслідок інтенсивного підвищення температури повітря (з середини квітня на 4...8°С вище норми) відбулося прискорення темпів росту і розвитку озимих культур. У середині травня на багатьох площах на один-три тижні раніше звичайного розпочалося колосіння, а вже у кінці - зерно озимих на окремих площах південної частини країни надзвичайно рано досягло молочної (а на початку червня - воскової та повної) стиглості. Таким чином, період весняної вегетації, під час якого формуються репродуктивні органи рослин, виявився коротким, що, своєю чергою, позначилося на рівні урожайності. У Херсонській області та АР Крим другий рік поспіль спостерігалася жорстка повітряно-грунтова посуха, яка зумовила дуже низьку урожайність озимих зернових та втрати частини урожаю. Посуха мала негативні наслідки й у Луганській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській областях, однак вони  були дещо пом'якшені завдяки значно кращому зволоженню грунту, ніж на початку весни минулого року.
Формування врожаю ранніх ярових зернових культур відбувалося в агрометеорологічних умовах, схожих на тогорічні за зволоженням та підвищеним теплозабезпеченням. Завдяки теплій погоді вже у першій декаді червня у південних областях зерно ярого ячменю передчасно досягло молочної, в АР Крим та Херсонській області - воскової стиглості, що на два-три тижні раніше звичайного.
Переважно сприятливими були погодні умови і для розвитку посівів кукурудзи. Оптимальне волого- та підвищене теплозабезпечення цієї культури дають підстави сподіватися на високу її урожайність.

То якою, за вашими прогнозами, цього року буде урожайність зернових культур?
- Аналіз метеорологічних умов вегетації зернових, зернобобових та круп'яних культур, стану їхніх посівів, наявних запасів продуктивної вологи в грунті та агрометеорологічні розрахунки дають підстави очікувати, що урожайність зернових культур у 2013 р. становитиме
(ц/га): озимої пшениці - 29, озимого жита - 22, озимого ячменю - 24, ярого ячменю - 22, ярої пшениці - 25, вівса - 20, гороху - 16, кукурудзи - 51, проса - 15, гречки - 10. Орієнтовно, валовий збір зернових, зернобобових та круп'яних культур цього року в Україні може сягати 52-53 млн т.

Реалії і перспективи
Схоже, глобальне потепління виявилося сприятливим для сільського господарства. То, можливо, незабаром збиратимемо урожай двічі на рік?
- Не думаю, що найближчим часом це станеться. Тобто так званий другий урожай можна було отримувати й раніше -  після збору зернових часто сіяли траву на корм худобі або висівали гречку. Проте все одно це був уже не той урожай. Адже все залежить від наявності опадів -  сіяти в сухий грунт немає сенсу. Та й земля повинна відпочивати.

А як щодо того, щоб в Україні спробувати вирощувати тропічні культури - банани чи апельсини?
- Масово висаджувати тропічні культури нам ще зарано. Хоча в перспективі можливо все. Адже ще років з двадцять тому вирощування соняшнику на Київщині було утопією, оскільки він тут не встигав дозріти. Сьогодні ж на півдні Київської області можна побачити значні площі соняшнику, причому це виробничий посів, а не просто «трохи для себе». Рис можна потроху вирощувати в тих регіонах країни, де його ніколи досі не вирощували. Кукурудзу на зерно вже сіють у поліських областях, чого також ніколи раніше не було.

Схоже, сільське господарство саме потроху адаптується до нових кліматичних умов. Можливо, час це зробити на державному рівні?
-  Над адаптацією сільгоспкультур до зміни клімату працюють сільськогосподарські інститути, які займаються селекцією. Зокрема, проводиться паралель клімату в Україні з кліматом інших країн, вивчається, які в них технології та наскільки вони будуть сприятливими для наших земель. Нещодавно на засіданні Кабміну ми внесли пропозицію розробити спеціальну держпрограму, яка включатиме комплекс заходів з адаптації різних галузей економіки до змін клімату. В першу чергу мова йде, звичайно, про сільське господарство. Насамперед, слід науково розробити нове детальне агрокліматичне районування, адаптовано до нього належить напрацювати методології вирощування сільгоспкультур, дібрати сорти, які відповідали б зміненим кліматичним умовам. Також для кожної культури слід розробити системний план найоптимальнішого вирощування в різних регіонах.
Головне - вчасно
попередити стихію
На жаль, останнім часом побільшало і різних стихійних негараздів - зливи, гради, торнадо. Наприклад, нещодавно був випадок, коли на Черкащині несподівано випав град розміром з перепелине яйце, який за лічені хвилини знищив велику кількість посівів. Чи можна якось захистити урожай від таких неприємних несподіванок?
- Від граду урожай захистити можна, але не тоді, коли він вже розпочався. Це потрібно робити на стадії утворення хмарної системи, яку можна зруйнувати за допомогою спеціального знаряддя - гармати метеорологічного характеру. Раніше в системі гідрометслужби (особливо на півдні Криму) були протиградові загони, які захищали виноград та городину від градобою. Спеціально навчені люди, за допомогою локаторів, визначали, яка хмара є градоутворюючою, розстрілювали її та викидали реагент, який не давав утворюватися льоду. В результаті град проливався дощем. Але на всій території України такі служби утримувати економічно невигідно. На жаль, сільське господарство - найризикованіший вид бізнесу, сільськогосподарські культури нічим не захищені від зовнішнього середовища, оскільки знаходяться під відкритим небом. Як свідчить статистика, жодної культури не можна виростити без втрат. Залежно від погодних умов, вони можуть коливатися від 5, а у деякі роки навіть до 50%. Проте якщо сільгоспвиробник заздалегідь знатиме про наближення стихійного лиха, то він зможе вжити всіх можливих заходів, аби мінімізувати загибель рослин.

За який період, з великою вірогідністю, зможете попередити стихійне лихо?
- Сьогодні не тільки в Україні, а й в усьому світі вважаються достовірними прогнози погоди на найближчі сім днів і консультативними - на наступні сім днів. На більший термін стихійні явища спрогнозувати важко. Ще років 20-25 тому справджувалися прогнози до трьох діб. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, для того, аби поліпшити прогноз погоди на одну добу, великій кількості вчених потрібно працювати протягом п'яти-семи років.

А чому прогнози часто не справджуються? І чому вони такі різні - у кожного телеканала чи не «своя» погода. Кому вірити?
-  Наші прогнози справджуються на 93-98%. Тобто на кожні сто прогнозів буває два-сім невдалих випадків. Але вони найбільш запам'ятовуються.
Щодо різних прогнозів, то це пояснюється тим, що зараз в Інтернеті є дуже багато метеорологічних сайтів. Деякі ЗМІ беруть звідти інформацію і поширюють її серед населення. Але відповідальності за неї ніхто не несе. Наші прогнози - офіційні й ми їх надаємо не лише пересічним українцям, а й у всі державні органи.

Наостанок, чим порадує нас погода у період збиральної кампанії та осінньої посівної?
- За попередніми розрахунками, липень-серпень будуть на 1...2°С спекотнішими, ніж минулого року, опадів передбачається у межах норми або дещо менше. Протягом останніх років осінь - традиційно тепла і коротка. Справжня зима може наступити на початку грудня, як торік. Але температурний режим дасть змогу навіть на пізніх посівах озимих культур досягти їхнього нормального розвитку. Однак, підкреслюю, точний прогноз ми можемо надати лише на найближчі сім діб.