Агротехнологічний практикум

Потреба в агротехнологічних знаннях дедалі зростає. Земля, зазвичай, віддячує сумлінним професіоналам урожайними гараздами. Але де можна поповнити багаж професійної інформаційної інформації? Національна академія аграрних наук України пропонує зробити це в своєму виставково-інноваційному центрі неподалік Києва.

Літо - час аграрних науково-практичних конференцій, семінарів, Днів поля. Природно, що кожен із таких заходів має свою тематику і якнайповніше розкриває таємниці одержання високого врожаю тієї чи іншої культури. Проте час висуває свої умови. В умовах цейтноту вправний агрогосподар відчуває труднощі з виділенням часу для подолання сотень кілометрів і вивчення вузької тематики. У виставково-інноваційному центрі Національної академії аграрних наук, що розташований на базі ДП "Дослідне господарство "Саливонківське", ви не пошкодуєте про витрачений час. Тут в одному місці можна побачити доглянуті поля із 770 сортами 45 видів агрокультур, які вирощують із застосуванням найсучасніших технологій. Дбайливе ставлення до посівів, які перебувають у руках професіоналів, забезпечує якнайповнішу реалізацію генетичного потенціалу культур.

Олександр Іващенко, академік-секретар відділення рослинництва НААН України:

- Сам полігон, або виставково-інноваційний центр Національної академії аграрних наук України, розміщений на території дослідного господарства "Саливонківське" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Мета створення полігону - пропаганда інноваційних наукових розробок установ академії. Коли постало питання, де розмістити полігон, ми виходили із завдання обрати зручне для відвідування представників багатьох регіонів України місце, де є комунікації, науково-технічні кадри. Тому було вирішено розташувати центр неподалік Києва. Вибір упав на ДГ "Саливонківське". Полігон на сьогодні, звісно, не є ще таким, що повністю відповідав би нашим уявленням.
Тут заплановано постійно діючий центр, який матиме й оглядові майданчики, й оглядові вишки, й місце для проведення конференцій, і майданчик для демонстрації техніки. Нині є проект полігону, розроблено систему його меліорації, створення певних комунікацій, інфраструктури. Наразі бачимо практично початок його роботи, насамперед, у польовій площині. Ми вже маємо доволі фотогенічні посіви, вже можемо показати, як треба господарювати на неозорих просторах орних земель, які є в Україні у різних кліматичних зонах. Чи все у нас ідеально? Звичайно, ні, тому що реальне життя завжди дотримує певної відстані між ідеалом і реальністю.
На полігоні є свої об'єктивні труднощі, які пов'язані з питанням досвіду, адже полігон - це не класичний польовий посів, він потребує інших критеріїв, підходів до розв'язання питань, що виникають. Тут застосовують ручну працю, потрібна спеціальна техніка. Але поступово всі назрілі питання буде вирішено. Звісно, лише використанням сорту чи гібрида не розв'язати всіх проблем, це - лише частина успіху. Іншу складову становить технологія. Структура ведення землеробства в цілому відіграє вирішальне значення в отриманні результату. Там, де є відповідна кваліфікація агронома і все робиться правильно, ми завжди маємо плюс і виграємо навіть за екстремальних ситуацій. Там, де є нормальний агрофон і дотримано агротехнології, ми маємо навіть за екстремальних умов 40-50 і більше ц/га. За сприятливих умов ці самі сорти пшениці можуть дати 80-90 ц/га або й понад те. Потенціал рослини слід розкрити. Для забезпечення такого розкриття нам потрібні відповідні умови вегетації культури, а їх визначають саме технологія і грунтово-кліматичні умови.
Розв'язання програми "Зерно" потребує поєднання і наукових розробок, і доброго насінництва, і загального підняття культури ведення землеробства в цілому. Останнє передбачає і якісні добрива, і грунтообробну техніку, і вчасність проведення робіт, і правильно дібрану систему захисту, і вдале збирання, і доведення зерна до товарного вигляду.

Ігор Майко,
директор ДП
"ДГ "Саливонківське":

- Наше господарство було створено в 1946 році. У нас - чотири відділки. Від початку заснування господарство замислювалося як насінницьке з вирощування насінників цукрових буряків. Кожен відділок у нас має відстань один від одного не менше ніж 15 км, щоб дотримати просторової ізоляції, аби не було перезапилення, адже пилок рослин цукрових буряків під час їхнього квітування дуже леткий. На сьогодні маємо 2,5 тис. га ріллі. У нас відносно непогана забезпеченість сільгосптехнікою. Ми працюємо без кредитів, без сторонньої допомоги. Нині в нас працюють 130 робітників. Середня зарплата по господарству за минулий рік становила 1600 грн. Вирощуємо гречку, пшеницю, ячмінь, просо, займаємося насінниками цукрових і кормових буряків. Якщо в районі в середньому врожай до 25 ц/га, то ми в господарстві вже намолотили зернової групи на круг по 30 ц/га. Назагал у господарстві маємо 880 га озимої і 200 - ярої пшениці, 300 га ячменю, маємо невеличку свиноферму для задоволення власних потреб (для їдальні). Кожна з двох наших їдалень пече власний хліб. Обід для наших співробітників коштує гривню, для гостей - 10 грн. Маємо готель на 15 осіб. Цього року придбали чудовий комбайн Claas Lexion 380. Він зібрав нам практично половину жнивного врожаю.
Чому полігон Національної академії аграрних наук України розташовано саме в нас? Розумієте: тут - центр України, відповідно, клімат дає змогу вирощувати значну кількість культур. Наука допоможе сьогодні всій Україні. Нам є що показати. Сюди приїжджають з усіх куточків нашої країни, делегації з Росії. Нині в нашому господарстві основна маса культур - Національної академії аграрних наук України. З-поміж інших на полігоні було висіяно 100 сортів озимих злакових культур (пшениця, тритикале, жито, ячмінь), 93 сорти - ярих. Варто підтримувати українську селекцію, а не купляти якісь невідомі зарубіжні сорти чи гібриди.

   Погодні умови нинішнього року зумовили кілька складних проблем для аграріїв Київщини. Дощ лив невчасно, жнива трохи затягнулися. Однак, попри всі негаразди, професіоналізм вправних господарів дався взнаки. Результат - високий урожай! А концентрація в одному місці посеред України сортового і гібридного потенціалу вітчизняної аграрної науки посприяє якнаймаксимальнішій доступності агротехнологічних секретів для всіх, хто не звик господарювати, покладаючись на примхливу удачу, хто культивує науковий підхід, не зітхає сумно, закочуючи очі догори, почувши слово "сівозміна". До такого господаря обов'язково завітають дивіденди від високого врожаю.

Олексій Рижков,
o.ryzhkov@univest-media.com