АГРОПРОДУКЦІЯ ФОРМУЄ 56% ЕКСПОРТУ УКРАЇНИ

Агропродукція формує понад половину українського експорту, тому відкриття нових зовнішніх ринків для виробників залишається одним із ключових завдань економічної дипломатії. Україна працюватиме над збільшенням поставок і просуванням товарів із вищою доданою вартістю: продукції птахівництва, свинарства, перероблених харчових продуктів та інших категорій, які створюють більше доходу всередині країни.

Серед ключових напрямів – ринки Японії, Саудівської Аравії, Південної Кореї, США та В’єтнаму. Для розширення присутності українських виробників держава спільно з бізнесом зосередиться на узгодженні ветеринарних і санітарних вимог, проходженні необхідних аудитів, визнанні української системи контролю та дипломатичному супроводі переговорного процесу.

Про це йшлося під час наради щодо розширення географії поставок української агропродукції, усунення технічних бар’єрів для експортерів та відкриття доступу до ключових світових ринків під головуванням міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, інформує пресслужба Мінекономіки.

Україна вже має практичні результати у відкритті нових напрямків для аграрного експорту. У 2025 році спільно з Держпродспоживслужбою відкрито 19 нових ринків для української аграрної продукції. У 2026 році до цього переліку додалися Алжир, Кот д'Івуар, Грузія та В’єтнам. Загалом у роботі перебуває понад 300 експортних напрямків: від погодження сертифікатів до процедур допуску окремих видів продукції. 

«Аграрний експорт – це понад 22,5 млрд доларів США, або 56% загального експорту України і 17% ВВП. Пшениця, кукурудза, соняшникова олія, соя – ці слова вже давно стали синонімами України у світовій торгівлі. Ми не просто учасники глобального ринку – Україна є гарантом світової продовольчої безпеки», – зазначив Андрій Сибіга.

Серед конкретних результатів – відновлення доступу «Миронівської птахофабрики» до ринку Саудівської Аравії, проведення першого в історії Європейської Комісії дистанційного аудиту для термічно обробленої свинини, а також закріплення річної квоти на постачання м’яса птиці до ЄС в обсязі 120 тис. тонн.

«Для українського виробника відкритий ринок – це нові контракти, стабільні поставки і можливість нарощувати виробництво в Україні. Наш пріоритет - ринки, де українська продукція з вищою доданою вартістю може бути конкурентною: птахівництво, свинарство, переробка, готові харчові товари. Разом із МЗС, Держпродспоживслужбою та бізнесом ми працюємо над тим, щоб швидше погоджувати сертифікати, проходити аудити й прибирати бар’єри для експорту», –  зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. 

Крім того, учасники обговорили ратифікацію Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, зокрема можливості лібералізації торгівлі цукром. Серед інших питань – відкриття ринків ЄС і Молдови для українських інкубаційних яєць, експорт біометану до ЄС та збереження спрощеного доступу українських товарів до ринків ЄС і Великої Британії після завершення чинних торговельних режимів. 

За підсумками зустрічі домовилися сформувати практичний план дій для пріоритетних ринків. Він має визначити, які бар’єри потрібно усунути, які процедури прискорити та які напрями потребують першочергового дипломатичного супроводу.