Агрономи: Використання безпечних ЗЗР унеможливлює потраву бджіл

Медоносна бджола — основний запилювач квіткових рослин. За своєчасного інформування та використання безпечних інсектицидів потрави комах не буде.

Про це зазначає головний агроном ІМК Олександр Гірман, пише AgroPortal.ua.

Його колега по ринку, головний агроном ГК Агро-Регіон Юрій Лисак додає, що на ринку достатньо ЗЗР, які за дотримання всіх регламентів безпечні для бджіл. Головне, за його словами, не користуватися фальсифікатом та не проводити обробку в денні години і під час цвітіння.

У свою чергу заступник головного агронома «Агрейн» Тарас Корнієнко зауважує, що пасічники, які дійсно переживають за своїх бджіл, швидше знаходять виробника, ніж аграрій їх, цікавляться посівами та препаратами, які застосовуються.

«Якщо сільгоспвиробники та пасічники йдуть один одному назустріч, то негативних наслідків у цьому питанні легко уникнути. Не потрібно шукати каменів спотикання в тому, що аграрії щось не те внесли, і бджоли загинули, а спілкуватися та домовлятися. Необхідно виконувати всі заходи безпеки роботи з пестицидами, використовувати дозволені нетоксичні продукти, вчасно попереджати пасічників про початок робіт. Самі пасічники у разі необхідності мають закривати вулики. Це фактично або ніч, або доба — і не буде жодних проблем», — констатує Корнієнко.

При цьому пасічник із Сумщини, власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка констатує, що постійний діалог з агровиробниками краю та використання останніми якісних хімікатів унеможливлює потраву бджіл та виникнення конфліктних ситуацій.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства України підтверджують, що постійний діалог у необхідному трикутнику «пасічник — агровиробник — орган місцевого самоврядування» є, і повномасштабне вторгнення не завадило йому позитивно еволюціонувати.

«Найскладніший період, коли діалог був відсутній, ми пройшли у попередньому десятилітті, й до нього, переконаний, не повернемося. Звісно, не все ідеально. Випадки потрави бджіл продовжують фіксувати, тому відомство запровадило спецмоніторинг для збору відповідної інформації», — зазначає т.в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Між бджолярами та агровиробниками можуть бути і ринкові відносини з фіксованими фінансовими зобов’язаннями. Подібна практика є у Агро-Регіон на ділянках гібридизації соняшнику.

«Для отримання високоякісного продукту однією з вимог компанії-виробника насіння соняшнику є запилення бджолами. Агро-Регіон, дотримуючись рекомендованих агрозаходів, винаймає пасічників, які спеціалізуються на запиленні. На запилення одного гектара необхідно 4 бджолосім’ї, відповідно на ділянці гібридизації на 160 га у нас задіяно 640 бджолосімей», — додає головний агроном ГК Агро-Регіон Юрій Лисак.

Разом з тим у компанії-виробнику ЗЗР зі свого боку також закликають відповідально ставитися до використання хімічних препаратів, а ще — впроваджувати елементи інтегрованого захисту з метою покращення ефективності шляхом зменшення пестицидного навантаження, скорочення стресових факторів для рослин й у результаті підвищувати врожайність і якість агропродукції.

«Потрібно враховувати питання резистентності. Революційно нових діючих речовин немає, а до частих повторних внесень препарату рослини та шкідливі організми швидко пристосовуються, і отримуємо резистентність. У такому разі потрібно збільшувати дозу або кратність обробок, що додає навантаження на навколишнє середовище, негативно позначається на біорізноманітті й, зокрема, на комахах-запилювачах. Тому це спонукає нас звернутися до інтегрованого захисту в межах програми сталого землеробства», — каже керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» в Україні Олександр Зозуля.