Агролайхак: застосування перекису водню - безпека, норми та терміни

Фунгіцидні та бактерицидні властивості перекису водню обумовлені не тільки прямою, але й непрямою дією цієї речовини. Розчини перекису водню діють на патоген, руйнуючи клітинні мембрани. При обробці вегетуючих рослин побічна дія перекису на рослину має не менше значення, ніж прямий вплив на патоген, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

Застосування розчинів перекису водню для обробки вегетуючих рослин має забезпечити компроміс між ефективним контролем патогенів та безпекою для ослини. яку захищають. Чутливість культури до перекису залежить від можливості рослини за допомогою своєї антиоксидантної системи нейтралізувати негативні ефекти впливу АФК.

Кисневих «активістів» у клітині «заспокоюють»: (1) супероксиддисмутаза, яка перетворює супероксид в Н2О2; (2) каталаза, що руйнує Н2О2 до О2 і Н2О; (3) пероксидаза, яка використовує Н2О2 для окислення певних субстратів, (4) антиоксиданти типу вітамінів Е, А і С, переривають ланцюгові реакції, що ініціюються вільними радикалами.

Освіта АФК в клітині і їх нейтралізація системами захисту повинні знаходитися в стані динамічної рівноваги. Порушення балансу цих процесів може привести до окислювального стресу і пошкодження або навіть загибелі рослини. Тому рукотворний стрес, що провокує «включення» імунітету рослини, повинен бути помірним. Н2О2 в малих концентраціях діє як індуктор імунітету, у високих концентраціях викликає швидку загибель клітин у місці контакту.

При обробці інвентарю, інструментів і обладнання, знезараження води і дезінфекції систем крапельного зрошення концентрація робочого розчину значення не має. При обробці насіння концентрація перекису в робочому розчині може становити від 1% до 3% без ризику будь-якої шкоди. Полив висадженої розсади також можливий досить концентрованим розчином. Але для обробки вегетуючих рослин концентрація перекису в робочому розчині знаходиться в інтервалі від 0,3% (максимум) до 0,08% (мінімум).

Рекомендується для приготування робочого розчину використовувати чисту (без органічних і мінеральних домішок) воду з нейтральним рН. Значення рН можна визначити за допомогою рН-метра або лакмусового паперу (паперових смужок). Для підвищення ефективності розчину для листових (фоліарних) обробок рослин, що мають восковий наліт або опушення на поверхні листя, в розчин можна додати неіонну поверхнево-активну речовину. Як «економ-варіант» можна використовувати пральний порошок.

Перекис водню є сильним окислювачем і може вступати в реакцію з залишками мідемістких фунгіцидів або препаратів для позакореневого підживлення на основі неорганічних солей металів. Тому після обробки мідним купоросом, бордоською рідиною, гідроокисом або хлороокисом міді бак обприскувача необхідно дуже ретельно промити. Обробку розчином перекису рекомендують проводити не раніше доби після обробки мідемісткими фунгіцидами.

Перекис водню у водному розчині швидко втрачає свою активність, тому чим менше інтервал між приготуванням і внесенням робочого розчину, тим краще.