Агролайфхак: як правильно розрахувати нутрієнти для озимої пшениці

З настанням сезону річних жнив багато сільгоспвиробників починають думати про необхідність нутріентної підгодівлі земель перед посадкою озимої пшениці. Здорове зростання культури часто вимагає внесення азотних, фосфорних, калійних, а іноді і сірчаних добрив. Однак, кожен виробник добрив висуває свої вимоги до методів обробки земель. З цієї причини, аграріям необхідно проводити попередній аналіз грунту для визначення поточних потреб землі в нутрієнтах. Свої поради дає грунтознавець з Університет штату Монтана (MSU) Клейн Джонс, пише propozitsiya.com з посиланням на fertilizerdaily.ru.

Фермери можуть зробити початкові розрахунки за кількістю необхідного азоту на підставі даних за рівнем протеїну в зерні попередніх років. Якщо рівень протеїну для озимої пшениці систематично виявляється нижче на 12,5%, то причиною тому є недолік азоту в грунті. Азот необхідний у великих кількостях, зазвичай саме він забезпечує найбільший приріст врожайності.

У своїх рекомендаціях К. Джонс радить розділити внесення азоту на кілька етапів, щоб по-перше мінімізувати ризик втрат нутрієнтів в зимовий період, а по-друге для можливості подальших коригувань внесених обсягів по мірі зростання культур.

«Якщо посуха знизила потенціал врожайності на даний момент, тоді наступне внесення може бути зроблене в меншій кількості, або скасовано зовсім», - пояснює експерт.

Сечовина, за словами К. Джонса, є найбільш поширеним джерелом азоту в Монтані. Вчений також переконаний, що дане добриво необхідно вносити в поля при першій-ліпшій можливості. Проте, масштабне внесення карбаміду в холодний або покритий снігом грунт є досить ризикованим заняттям, так як при відсутності уреазних інгібіторів втрати газоподібного аміаку в атмосферу можуть становити до 40%.

Далі, за словами К. Джонса, в разі якщо азотна підгодівля не мала потрібного ефекту на врожайність пшениці, або остання все також показує низький рівень білка, значить проблема в нестачі сірки. Оскільки тест грунту на наявність сірки не є достатньо надійним інструментом для визначення потреб в цьому хімічному елементі, то рішення на внесення сірчаних добрив залежить від індивідуальної історії посівів і полів. Очевидно, що якщо попередній урожай показав недостачу цього елементу, то внесення сірки в наступну сівбу буде розумним кроком.

На відміну від азоту, фосфор і калій потрібно вносити до, або безпосередньо під час сівби. У зв'язку з тим, що рівні фосфору і калію в грунті зазвичай досить стабільні, виробники можуть використовувати результати минулорічних тестів грунту. Фосфор взагалі є вирішальним фактором для виживання озимої пшениці, і найбільш ефективним методом є внесення цього елемента стрічковим способом в безпосередній близькості від насіння, що забезпечить сильний і здоровий ріст культур в зимовий час. Фосфорні добрива з меншим вмістом азоту є кращими, запевняє грунтознавець, через менші проблем з проростанням насіння.

Що ж стосується калію - рекомендується стежити за рівнем цієї речовини в грунті, особливо у випадках піщаних крупнозернистих грунтів і грунтів, позбавлених покривних культур. Поташ є основним джерелом калійних добрив, який найкраще себе проявляє при стрічковому підземному внесенні.

Слід однак проявляти обережність і не перевищувати допустимі кількості фосфору і калію, внесених разом з насінням. Для правильного розрахунку безпечної кількості даних нутрієнтів при посівному внесення можна скористатися онлайн інструментами, розробленими Університетом Південної Дакоти і Міжнародним інститутом живлення рослин, доступними за адресою - Seed-Placed Fertilizer Decision Aid.

Для розрахунку добрива можна скористатися онлайн-інструментів Southern Agricultural Research Center. Крім цього, для сільськогосподарських виробників також доступний онлайн калькулятор азоту - Economics of Fertilizer Application in Grain Production. Ці та багато інших ресурсів, включаючи інструкцію з покрокового розрахунку необхідного обсягу добрив, можна знайти на сторінці MSU Soil Fertility Extension Program.