Агролайфхак: як борються з «чорною ніжкою» на ріпаку в Канаді

В останні роки багато досліджень, які проводило Мінсільгосппрод Канади, підтвердили перехід до більшої кількості вірулентних штамів «чорної ніжки». Генетика, на яку вчені покладалися, щоб впоратися з цим захворюванням, виявилася не така ефективна, як раніше.

Все ж є кілька кроків, які виробники можуть зробити для управління ризиком, пише propozitsiya.com з посиланням на agroxxi.ru.

Кількість інокулянту (чорних фракцій в стерні, які залишилися і які можуть повторно заразити урожай наступного року) є найвищим протягом одного року, коли вирощується ріпак. Спори можуть залишатися життєздатними на стерні ріпаку протягом декількох років, поки стерня не розкладеться.

Якщо згодом вирощують не основну культуру, таку як пшениця або горох, то кількість інокулята знижується. Оскільки культури, не пов'язані з ріпаком, нечутливі до «чорної ніжки», спори не можуть процвітати, і вони зменшують число з кожним роком, поки їм відмовляють у господарі.

План управління «чорною ніжкою» повинен початися восени, відразу після збору врожаю. «Приходьте в поле відразу після збору врожаю, зістригайте рослина ножицями трохи вище кореня і шукайте чорні зміни в серцевині стебла. Це кращий спосіб розпізнати хворобу, так як навесні її буде важче ідентифікувати», - радить менеджер агрономічних служб для CPS Твіла Джонс.

У полях, де спостерігається «чорна ніжка», ріпак можна вирощувати знову до третього, а ще краще, до четвертого року. Цей час дозволяє достатньо зменшити кількість інокулята.

Другий стовп в плані управління - вибір сортів. «Виробники повинні думати про переналаштування своїх сортів каноли і, зокрема, шукати недавно зареєстровані сорти R і MR», - каже Т. Джонс. Існує два типи резистентної генетики для боротьби з «чорною ніжкою» на ріпаку. Кількісна резистентність тільки зменшує вплив хвороби, але не зупинить її взагалі.

Якісна стійкість буде більш цілеспрямованою і ефективною, коли рослина з певним R-геном буде реагувати на специфічний штам «чорної ніжки». «Найкращий і міцний опір обумовлено поєднанням як твердого кількісного опору, так і стратегічного використання ефективної резистентності R-генів», - говорить менеджер досліджень патології каноли Корен Франке.

Часта розвідка в поле допомагає зловити хворобу на ранній стадії. Якщо на листках є ранні симптоми, виробники можуть розглянути застосування фунгіцидів. Агроном може допомогти в ідентифікації хвороби, правильному лікуванні і терміни, пояснює К. Франке.

Рада Канади з каноли повідомляє, що пропіконазол, азоксистробін і піраклостробін зареєстровані для контролю «чорної ніжки». «У них є тільки захисна активність і мало або взагалі немає активності по викоріненню, тому ідеальні фунгіциди слід застосовувати до появи чорних симптомів. Азоксистробін може застосовуватися з двох-шести листочків, а пропіконазол можна наносити з дволистика», - говорить Рада.

Слід пам'ятати, що навіть на високочутливих сортах фунгіциди зазвичай тільки знижують захворюваність на 20%, що часто не приводить до значних врожаїв.