Агролайфхак: особливості збирання насінницьких посівів

Вимоги до якості збирання насінницьких посівів вищі, ніж до збирання посівів продовольчого і кормового призначення, бо важливо не лише зібрати високий урожай, але й отримати насіння з високими посівними якостям, пише propozitsiya.com.

Основні показники якості насіння - енергія проростання, лабораторна і польова схожість, маса 1000 зерен, вологість і строки післязбирального їх дозрівання - залежать від строків і способу збирання насінницьких посівів, технічного стану зернозбиральних машин, регулювання їх робочих органів на оптимальний режим роботи відповідно до місцевих умов.

Урожай насінницьких посівів зернових культур збирають прямим комбайнуванням та роздільним способом у якомога стислі терміни. Перший використовується при рівномірному дозріванні зерна, низькорослих та відносно чистих посівах та за нестабільних погодних умов. В інших випадках збирання врожаю проводиться роздільним способом.

Пряме комбайнування розпочинають при повній стиглості зерна і його вологості в межах 16-18%, проса - при дозріванні зерна у верхній та середній частині волоті; гороху і вики - при побурінні 70-75% бобиків. За несприятливих погодних умов у період збирання врожаю обмолот вимушено проводять при підвищеній вологості зерна (18-22%), передбачивши термінову очистку та сушку насіннєвого матеріалу.

Збирання врожаю та очистку насіння найцінніших сортів та високих генерацій бажано проводити першими. Для очистки зернозбиральних комбайнів та насіннєочисних машин доцільно використовувати культуру, насіння якої легко відділяється.

Передусім у стислі строки слід збирати прямим комбайнуванням пшеницю найбільш заселену клопом-черепашкою, уражену фузаріозом та іншими хворобами зерна, що дає змогу суттєво знизити пошкодженість насіння.

На полях, де передбачається одержання якісного насіння, перед збиранням масиву проводяться обкоси та окремий їх обмолот. На току зерно з крайових смуг складується окремо. Стан окремих посівів може вимагати проведення десикації. Застосування десикантів наприкінці вегетації прискорює на 6-18 днів рівномірне дозрівання. Витрати на проведення десикації компенсуються можливістю прямого механізованого збирання, зменшенням втрат вирощеного врожаю та його якості при зберіганні. Десиканти використовують, коли вологість зерна не перевищує 30%. Це відповідає фазі воскової стиглості зерна та настає за 10-15 днів до збирання. Жнива, залежно від погодних умов, можна розпочинати через 5-10 днів після застосування десикантів.

Слід підкреслити, що за даними науковців ІР ім. В.Я. Юр’єва кожний відсоток травм у посівному матеріалі зменшує урожайність на 4-6 і до 10 кг/га. Тому бажано, щоб рівень травмування насіння не перевищував 1% (у більшості випадків він становить 2-10%). Зі зростанням відсотка дроблення збільшується і кількість насіння з мікротравмами, яке практично не можна відокремити на очисних і сортувальних машинах. Проведений аналіз показує, що в середньому 70% насіння травмується комбайном, до 25% - навантажувально-розвантажувальними й очисними машинами і 5 % - в природних умовах. Значно впливає на травмування насіння його вологість. Для зернових культур мінімум пошкоджень насіння спостерігається при вологості 17-19%, для гороху, вики, сої, квасолі - 16-17%, для качанів кукурудзи - 11-23%.

Щоб довести насіння до високих посівних кондицій, господарства дуже часто декілька разів перепускають зернову масу через сортувальні машини. При цьому встановлено, що один пропуск через навантажувач травмує від 2 до 9% насіння, через ОВП-20 і ОВС-25 - від 3 до 8%, а через ОС-4,5М і СМ-4 - від 2 до 7%. Після таких обробок загальне травмування насіння може досягати 100%, а польова схожість може знизитися до 40%.

Починати однофазне збирання слід при настанні повної стиглості (вологість насіння 14-16%). При двофазному збиранні насіння, як правило, травмується менше, ніж при однофазному, проте у дощові роки більш високоякісне насіння одержують при прямому комбайнуванні.

Передчасне скошування у валки призводить до одержання щуплого насіння і недобору врожаю, а запізніле - супроводжується великими втратами і погіршенням якості насіння. Висоту зрізу зернових колосових культур встановлюють залежно від густоти і висоти рослин.

Двобарабанні комбайни завжди менше травмують насіння, ніж однобарабанні. Залежно від стану стеблостою рекомендується наступна швидкість обертання барабана (об./хв.): пшениця і овес - 1000-1200; жито і ячмінь - 800-1000; просо - 700-850; гречка - 500-600; горох та інші зернобобові - 300-500.