Агролайфхак: міф про роль високої вологості у листковому підживленні

Часто стверджується, що висока відносна вологість повітря сприяє засвоєнню поживних речовин, внесених по листку. Однак це припущення, як правило, засноване на інтуїції, а не на фактах, пише propozitsiya.com.

Проникність кутикули фактично зростає зі збільшенням відносної вологості і, можна також припустити, що при високому значенні HR ймовірність відкриття продихів також вище, ніж при низькому.

Таким чином, при високій HR проникність обох шляхів листяного поглинання була б більше, ніж при низькій відносній вологості.

Проте, крім проникності, існує ще один параметр, який контролює швидкість поглинання листя, такий, як градієнт концентрації по всій поверхні листка. Цей градієнт визначається концентрацією солей на поверхні листка, що, в свою чергу, безпосередньо контролюється HR.

Концентрація солей поживних елементів в добривах, що застосовуються по листку, як правило, не знаходиться в рівновазі з атмосферною вологою. Отже, застосовуваний розчин випаровується до досягнення рівноваги. Рівноважна концентрація розчинів, що застосовуються по листку, залежить як від HR навколишнього середовища, так і від гігроскопічності розчину.

Ступінь гігроскопічності розчину може бути виражена відносною вологістю, при якій сіль розчиняється в поглиненої воді з атмосфери. Цей поріг вологості називається «відносна вологість распливанія» (HRD) або «точка распливанія» (PD). Кожна сіль має постійну специфічну HRD при даній температурі. Співвідношення між HR і HRD розчину контролює, розпорошується на поверхні листа розчин висихає (якщо HR <HRD) чи ні (якщо HR> HRD).

Якщо HR менше HRD обраної солі, розчин солі буде випаровуватися, залишаючи повністю зневоднену сіль на поверхні листка, з якої неможливо поглинання поживних речовин. Якщо HR = HRD, насичений сольовий розчин залишається на поверхні листа і градієнт концентрації по поверхні листа знаходиться на максимумі. При HR> HRD рівноважна концентрація солі стійко зменшується до рівня насичення (HR = 100%), досягаючи теоретичної нульової концентрації.

Доступність поживних речовин залежить від різних HRD солей, збільшуючись в наступному порядку: хлорид - нітрат - сульфат. Тобто, різні солі по різному поглинаються при одній і тій же відносній вологості. Це дозволяє регулювати швидкість поглинання поживних речовин в результаті вибору типу солі відповідно до переважаючим рівнем HR. Добрива для листкового підживлення часто містять додаткові з'єднання, наприклад, ад'юванти або інші солі поживних елементів. Слід враховувати, що ці добавки змінять HRD застосовуваного розчину і рівень поглинання при певній вологості.

Проникність листа і концентрації солі на поверхні листа є двома ключовими параметрами, які контролюють ступінь поглинання поживних речовин. Якщо проникність листа зростає зі збільшенням HR, то концентраціяуменьшается зі збільшенням HR, по крайней мере, на відповідну солі HRD.

Ця антагоністична поведінка дає підставу думати, що припущення про те, що високі значення HR призводять до високого рівня проникнення є неправильним. Розрахункові моделі показують, що найвищі показники проникнення, як правило, спостерігаються при проміжних рівнях HR. При проміжних рівнях HR як листкова проникність, так і концентрація солі на поверхні листа знаходяться в проміжному діапазоні, і жоден з цих параметрів не близький до нуля.