Аграрний сезон по-французькому (повна версія)

Виставка SIMA відбувається раз на два роки наприкінці лютого в експоцентрі “Париж-Норд”. От і SIMA 2005 зібрала цілу низку машин, обладнання та послуг, необхідних у повсякденній роботі хліборобам, рільникам і тваринникам, з урахуванням нових потреб фермерів, так би мовити, тримаючи руку на пульсі аграрного життя.
Адже аграрні реформи впливають на життя сільгоспвиробників, а отже, й на виставкові події. Аж до початку 80-х років минулого століття сільськогосподарська політика загального ринку мала три головних завдання: зростання виробництва для забезпечення продовольчої самостійності Європи, переорієнтація робочої сили з сільського господарства на промисловість та збільшення доходів сільгоспвиробників завдяки збільшенню виробництва та скороченню кількості господарств. Тоді на виставках демонструвалась техніка, яка невпинно підвищувала продуктивність. Перші кроки Спільної сільськогосподарської політики було зроблено ще 20 років тому. Серед них — у 1984 р. введення квот на молоко як засіб регулювання ринку молока. Це була також гарантія фермерам певного рівня виробництва та стабільних цін. Система гарантовано існуватиме до 2014/2015 рр. На SIMA, на вимогу часу, з’являється обладнання для професійого скотарства, свинарства тощо. Реформа 1992 р. зачепила виробництво зернових. Її метою було вирівнювання європейських цін на зернові відповідно до світових. Тобто європейські фермери почали продавати продукцію за нижчими, ніж раніше, цінами, а різницю компенсувала держава. Багато хто не вірив у державні субсидії, тому виробництво скоротилося. Але кілька добрих урожаїв дальших років показали, що виробництво зерна є вигідним, просто для підвищення ефективності потрібно вдосконалювати технічні засоби. Тож точність, безпечність і комфорт стали девізом показу техніки для рільництва на SIMA того періоду. В 1999 р. в зону вогню попадає виробництво яловичини. Ціни знижують, а стабільність доходів фермерам компенсують прямими субсидіями. В 2003 р. довелося переглянути деякі рішення ССП, оскільки Європа є учасником переговорів, що стосуються не лише сільського господарства. До ЄС вирішили прийняти нових членів, які потребують допомоги для модернізації виробництва, а отже, бюджет потрібно переглянути. І, нарешті, тому що навколишнє середовище набуває важливішого значення, ніж сільгоспвиробництво. Субсидії переміщуються із “Синього кошика” до “Зеленого” згідно з політикою СОТ. Кількість виплат не змінюється, іншою є їх форма. Відтепер, щоб одержати субсидії, фермери повинні дотримуватися низки екологічних вимог, скажімо, для земель сільськогосподарського призначення, які межують із річками.

Економічні та політичні події останнього часу є чітким віддзеркаленням занепокоєності світової спільноти проблемами економічного розвитку. Франція не поступається іншим країнам спільної Європи в рішучості узгодити своє виробництво з вимогами екологічної безпеки, свідченням чого є такі національні урядові документи, як “Екологічна хартія”, “План розвитку технологій відтворюваного господарювання та збереження біологічного генофонду”, “План захисту здоров’я та оточуючого середовища” та “План аграрної модернізації”. Поєднання продуктивності та екологічності, притаманне новим аграрним технологіям, є запорукою збереження фермерських традицій для прийдешніх поколінь.
Це змушує європейських фермерів шукати нових шляхів для задоволення вимог щодо удосконалення якості продукції, підвищення прозорості виробничих технологій та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
Докорінні зміни, що їх зазнає аграрна економіка через зростання ролі Світової Організації Торгівлі та поточне реформування загальноєвропейської сільськогосподарської політики, а також під впливом таких нових суспільних тенденцій, як рух за альтернативну глобалізацію (що має метою розвинення міжнародного співробітництва на засадах взаємної вигоди та соціальної справедливості), змушують сільськогосподарських виробників дедалі більше покладатися на інноваційні технології як на засіб поліпшення стану навколишнього середовища та підвищення своєї конкурентоспроможності.
Нові умови спонукають виробників сільськогосподарської техніки керуватися не тільки власним досвідом пошуку ефективних технічних рішень, а й ураховувати в своїх розробках останні здобутки біології, екології та інших природознавчих наук.
Оскільки європейська спільнота поповнилася новими членами, паризька сільськогосподарська виставка стала ще більш міжнародною. Цього року перелік учасників розширився представниками з Росії, України, Польщі, Китаю, Кореї, Туреччини та Індії. Загалом у виставці взяло участь близько 1375 компаній із 44 країн, тому й площа для їх розміщення збільшилася до 116 тис. кв.м. Виставка поповнилася розділом “Водний менеджмент та іригація”, “Ринкове садівництво та овочівництво відкритого грунту” і “Обладнання для лісового господарства”. Літо 2004 р. було досить посушливим, а для високого врожаю потрібне рівномірне розподілення вологи на всіх стадіях вегетації. В таких країнах, як Марокко, Туніс, Єгипет, посухи останніх чотирьох років, мабуть, ще й досі в пам’яті селян. Тому розказувати про перевагу поливання чи краплинного зрошування немає потреби. У Франції — 2 млн га зрошуваних сільгоспугідь, 80% із них — на частковому поливанні, 14 — на повному, 6 — на краплинному зрошуванні. Сучасні системи іригації є запорукою стабільності, адже вода стає стратегічним продуктом.

Величезну частину виставкової площі було віддано “тваринницькому” шоу SIMA /SIMAGENA. Тут демонструвався повний перелік обладнання для тваринництва, а саме: обладнання для доїння, стійлового утримання, силосування, приготування й роздачі кормів, трейлери, машини для прибирання гною.
За останні 40 років середня продуктивність корів зросла з 5000 кг на рік до 8000. За 30 років фермери пройшли шлях від збирання сіна вилами до повністю механізованої системи його збирання, пакування й зберігання. 20 років тому навантажувачі силосу працювали втричі повільніше, ніж нині. За 10 років від напіввідкритих хлівів, які піддавалися впливу погодних катаклізмів та не мали належного дренажу, дійшли до сучасних сараїв із електронним контролем мікроклімату та автоматичним видаленням гною. Оскільки кількість ферм зменшилась, їх середній розмір зріс. Тепер у Європі не рідкість молочна ферма розміром 200 га, на 100 голів ВРХ, з молочною квотою 800 000 л на рік.
Змінився й стиль життя тваринників. Завдяки механізації основних процесів, вивільнився час. Тепер господар має можливість відвідати виставку чи з’їздити у відпустку, адже нагодувати й подоїти стадо зможуть два робітники.
Неабияке значення у розведенні ВРХ має генетичний потенціал худоби, але, згадуючи про наслідки захворювання на губчастоподібну енцефалопатію, яке останнім часом неодноразово повторювалося, досить важливою є якість годівлі та утримання.
 Фірми, які спеціалізуються на розведенні та генетиці, годівлі та здоров’ї тварин, продемонстрували свої досягнення. 220 міжнародних племінних компаній показали “високу моду”. Моделі відповідали найвищим генетичним стандартам. У понеділок демонстрували м’ясну худобу: лімузинів, шароле, а в середу — молочну: голштинів. Моделі прибули з Канади, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, Ірландії, Італії. Голландці, як заведено, не возять биків на виставки, щоб запобігти захворюванням. Вони демонструють дочок биків, адже останніх оцінюють за нащадками. Дещо незвично пройшло в Парижі й “дефіле”: “моделі” виляли стегнами разом із теличками, мовляв, погляньте, які ми красуні й які гарненькі в нас дівчатка! Показ закінчився великим аукціоном племінної худоби.
Однією з найважливіших тенденцій, що проявилися під час організації виставки, можна вважати розвиток так званих еко-технологій. Цей термін об’єднує технології, які сприяють піклуванню про навколишнє середовище та соціально-культурному прогресу, не зменшуючи виробничої продуктивності, що передусім досягається завдяки:

- застосуванню альтернативних технологій, створених для мінімізації впливу господарської діяльності на ресурси довкілля (насамперед воду, повітря та грунт), або дають можливість зберегти ці ресурси;
- підвищенню взаємної сумісності сільськогосподарської техніки, оснащеної системами автоматичного керування на основі використання спільних баз даних та засобів обміну інформацією у електронному вигляді.
Удосконалення еко-технологій передбачає використання останніх наукових досягнень для захисту природних ресурсів і забезпечення відтворюваного розвитку суспільства та потребує комплексного використання останніх здобутків біології, біотехнології, а також інших наук про навколишнє середовище та суспільство.
Інша, не менш важлива, тенденція, що умовно зветься “Найкраща практика”, стосується оптимізації продуктивності обладнання. Оцінюючи інновації цієї категорії, журі брало до уваги:

- економічні переваги завдяки поліпшенню якості роботи обладнання або удосконалення організації праці на робочому місці;
- зменшення енергоємності виробництва завдяки вдосконаленню традиційних та впровадженню альтернативних технологій;
- впровадження оригінальних ергономічних рішень, що роблять аграрну техніку зручнішою та безпечнішою у використанні.

На виставці SIMA 2005 відзнаки “За інновацію” удостоїлись винахідницькі зусилля тих експонентів, які не тільки переймалися реальними потребами фермерів, а й спромоглися знайти своїм розробкам шлях до ринку.

Ольга Сидоренко

Редакція дякує компанії KUHN S.A., надійному партнеру журналу “Пропозиція”, за надану можливість відвідати виставку SIMA.