«Аграрні інвестиції – МТР’2012»: оптимізм упереміш із песимізмом

На початку листопада в Києві пройшла П’ята міжнародна конференція «Аграрні інвестиції — МТР’2012», організована провідною українською консалтинговою компанією «УкрАгроКонсалт».

Ю. Михайлов
propozitsiya@univest-media.com

Урожай зернових практично зібрано (частково залишалася незібраною кукурудза), тож саме час зазирнути в рік наступний.

«Любовь приходит и уходит,
а кушать хочется всегда…»
За словами виконавчого директора компанії HighQuest Partners LLC Філіпа де Лаперуза, світовий ринок сільського господарства та продовольства оцінюється в 6,4 трлн дол., і його частка в загальному обсязі світової економіки в 2010 р. становила 8,5%.
Ціна на землю постійно зростає через цілу низку чинників. Стисло їх можна викласти так: людей усе більше, землі все менше — і всі хочуть смачно їсти.
Але, як зазначив Філіп де Лаперуз, найбільшою проблемою сільського господарства в усьому світі є брак кваліфікованих фахівців (усі хочуть бути юристами, але мало бажаючих копирсатися в гної). Ну, і, окрім цього, — цілий «букет» дрібніших проблем: 1) попит на харчі зростає швидше за їхню пропозицію; 2) високі та нестабільні ціни; 3) створення нових ринків для промислового використання сільськогосподарської сировини (біопалива, промислове використання).

Життя дало тріщину: грошей залишилося півмішка
Де брати гроші (а точніше, де їх уже не вдасться взяти), розповів учасникам конференції «Аграрні інвестиції — МТР’2012» директор із стратегічного планування компанії «УкрАгроКонсалт» Богдан Хом’як.
На брак грошей фермери скаржаться по всьому світу. Якщо донедавна вихід — розміщення акцій компаній на біржах (IPO — Initial public offering) розглядався всіма як найкращий спосіб одержання «дешевих» грошей, то нині ситуація стрімко змінюється на гірше.
Так само і в Україні — кількість виходів нових українських аграрних компаній на іноземні фондові майданчики стрімко впала, зате зросла кількість злиттів і поглинань (деякі компанії настільки стрімко «покращились», що вилетіли в трубу). Українські аграрні компанії — в боргах як у шовках: загальний борг становить 3,5 млрд дол. (при тому, що сумарний прибуток всіх українських аграрних компаній у 2011 р. становив 2,5 млрд дол.).
Хоча є й такі компанії, що отримали прибутки у 50–100 млн дол. (сплачуючи при цьому мізерну орендну плату за землю та фіксований податок). Так що стимул увійти в українське сільське господарство в іноземних інвесторів є.
Але, як казав Попандопуло в кінофільмі «Весілля в Малинівці»: “Ми стоїмо на грані грандіозного шухера”: резерви Національного банку України «розповзаються як таргани», імпорт стабільно переважає експорт, банківські ставки роблять кредитування економіки неможливим.
Грошей немає і не буде
Голова представництва міжнародної фінансової корпорації в Україні Олена Волошина зачепила питання страхування в українському сільському господарстві. Загальний висновок: в українських банків немає досвіду кредитування аграрного сектору саме через нерозвиненість аграрного страхування. Винятком є лише два банки: «Райффайзен банк Аваль» і «Креді-Агріколь» (принагідно зауважимо, що обидва банки є іноземними: перший — австрійський, другий — французький).
Як працювати в Україні, якщо банківська ставка просто не підйомна? «Райффайзен банк Аваль» і «Креді-Агріколь» знайшли певну відповідь на це запитання: вони у співпраці з компанією «Байєр» поставляють засоби захисту рослин за вексельною схемою. Компанії «Монсанто» та «Джон Дір» працюють в Україні через Європейський банк реконструкції та розвитку.
Загалом МФК минулого року інвестувала в Україну 156 млн дол. На наступний рік МФК планує збільшити інвестиції в Україну до 250 млн дол., з яких 50 млн дол. буде виділено на проекти компанії «Нібулон».
Керівник відділу маркетингу компанії «БайєрКропСайєнс» Борис Тимофєєв окреслив перспективи ринку засобів захисту рослин на 2013 р.
Площі під ячменем скорочуються, натомість зростають площі під кукурудзою (це прибутково, і, до того ж, немає обмежень на експорт).
Зростання ринку ЗЗР уповільнилося через: а) погодні умови, б) брак фінансування, в) дефіцит ЗЗР
Хоча тут є певні складнощі. По-перше, розбіжність в офіційних даних щодо імпорту ЗЗР й офіційного їхнього використання сягає 30% (200 млн дол.). Частково це пояснюється тим, що дрібні господарства та господарства населення не подають звіти щодо використання засобів захисту рослин.
Отже, який прогноз використання ЗЗР у 2013 р.? Борис Тимофєєв навів такі міркування:
   високі ціни на кукурудзу стимулюють подальше розширення площ під цією культурою. Обмежити це зростання може дефіцит насіння;
   площі під ярим ячменем продовжать скорочуватися;.
   можливим є втручання держави в аграрний ринок.

Міняємо шило на мило
І так доволі погані перспективи фінансування аграрного сектору затьмарює ризик очікуваної девальвації гривні. Оскільки уряд заборонив кредитування в Україні у валюті, девальвація гривні призведе до проблем у банків-кредиторів, а у тих, хто не працює за фіксованим податком, — до вимивання обігових коштів через завищений податок на прибуток.
В умовах очікуваної девальвації гривні для постачальників матеріально-технічних ресурсів і покупців сільськогосподарської продукції реальним захистом від цього лиха буде бартер.
З іншого боку, одним із чинників переходу на вирощування ярих культур (окрім погодних умов) може бути висока банківська ставка: що коротший час від сівби до збирання, то менша плата за користування кредитом.

На закінчення
Життя в Україні щодня «покращується» такими стрімкими темпами, що мимоволі пригадуєш народну мудрість: «Кінчайте, батьку, торгувати, бо вже здачу нічим давати». Як чітко сформулював ситуацію у своєму вступному слові директор Украгроконсалту Сергій Феофілов, «кредити є недоступними, проте сільськогосподарське виробництво зростає».
Сільське господарство України — чи не єдиний сектор економіки країни, що демонструє зростання попри всі спроби влади «висмоктати з нього останні соки» (заборона кредитування у валюті, обов’язковий продаж валюти, відсутність фінансування економіки з боку Національного банку, обмеження експорту і т. д.).
Аграрний сектор протистоїть цьому, але й тут назрівають проблеми: інтенсифікація виробництва призводить до скорочення зайнятості в ньому та до відповідного зростання соціальної напруженості в сільській місцевості.
Можливо, хоча б частково, ці питання будуть вирішуватися завдяки розвитку переробної галузі, інфраструктури, мереж збуту, адже іноземні інвестори розуміють величезний потенціал України.
Як, приклад, на конференції наводилися приклади українських компаній, що успішно працюють в галузі виробництва яєць і продуктів із них — «Овостар» і «Авангард». Існує величезна потреба в розвитку молочного скотарства, забезпеченні українців свіжими овочами та фруктами. Наступний рік має бути вельми цікавим (принаймні для тих, хто виживе)…
А про перспективи врожаю наступного року «УкрАгроКонсалт» ознайомить всіх весною наступного року.