Аграрії прифронтових зон працюють на свій ризик і потребують державних гарантій, – ВАР

Українські сільгоспвиробники, особливо ті, що працюють у прифронтових та фронтових регіонах, зіткнулися з серйозними труднощами: вони працюють на власний ризик, не маючи доступу до кредитів чи страхування. Без державної підтримки дрібні та середні господарства не можуть вкладатися у розвиток і зберігати свій виробничий потенціал, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук в ефірі «Єдині новини».

Захист техніки власним коштом

Аграрії змушені самостійно шукати шляхи для безпечної роботи. За словами Марчука, виробники прифронтових територій за власний кошт встановлюють на техніку системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), які можуть глушити сигнали та частково захищати машини.

«Аграрії прифронтових територій за власний кошт встановлюють обладнання, зокрема системи РЕБ, які можуть глушити сигнали та частково захищати сільськогосподарську техніку. Це приватна ініціатива виробників, адже вони намагаються обслуговувати свої поля більш безпечно. Проте така діяльність здійснюється виключно на власний ризик. Усі можливі втрати та економічні збитки, яких вони зазнають, ніхто не компенсує», — зазначив Денис Марчук.

Державні гарантії як вихід

Для розв’язання цієї проблеми вкрай необхідний механізм державних фінансових гарантій. ВАР планує працювати над його запровадженням у 2026 році.

«Одне з питань, над яким ВАР планує працювати у 2026 році, є запровадження державних фінансових гарантій для аграріїв. Це дозволить виробникам отримувати кредити навіть у випадку, якщо вони тимчасово не можуть здійснювати виплати, адже держава виступатиме гарантом. Ми наполягаємо, щоб ця програма хоча б охоплювала прифронтові та фронтові території, де людям найважче», — повідомив заступник голови ВАР.

За словами Марчука, можливості для впровадження таких гарантій є, проте «не бракує партнерів, бракує політичної волі надати гарантії».

«Аграрії, незважаючи на проблеми, обстріли, вони хочуть працювати. Інше питання, що не вистачає ресурсів... А коли б держава виступила в ролі гаранта перед банками, це б значно посилило співпрацю аграріїв з фінансовими установами», — вважає Денис Марчук.

Проблеми з експортом олійних культур

Окрім виробничих проблем, агробізнес стикається зі складнощами зі збутом. Зокрема, нещодавно виникла штучна перепона для експорту сої та ріпаку. Йдеться про закон, який запровадив 10% мито на експорт цих культур.

Закон передбачав виняток для виробників чи кооперативів, які самостійно вирощують продукцію і можуть експортувати її без мита. Однак після набуття чинності з’ясувалося, що не були прописані норми для регулювання цього питання на митниці.

«У результаті вже понад місяць експорт сої та ріпаку фактично заблокований. Простоюють кораблі, бізнес несе колосальні збитки на мільйони доларів», — додав Денис Марчук.

ВАР наразі співпрацює з Міністерством економіки, екології та сільського господарства над розробкою постанов, які мають визначити пакет документів для підтвердження власного виробництва. Це дозволить аграріям, що виростили продукцію, продавати її за кордон без сплати мита.