Аграрії прифронтових територій вимагають рішень: борги, фортифікації, контроль та обмеження експорту

У Запоріжжі відбулися комітетські слухання, присвячені проблемам аграріїв із прифронтових і окупованих територій. На зустрічі були представники Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), народні депутати, урядовці та фермери, пише propozitsiya.com.

Однією з головних тем стала проблема кредитних боргів. Через війну багато фермерів втратили свої господарства, але банки продовжують вимагати сплату кредитів і відсотків. Аграрій Олексій Шурхал розповів:

«Я залишив усе в окупації, і таких, як я, дуже багато. Ми чекали, що Президент підпише закон про замороження кредитів, але вже третій місяць — тиша. Банки забирають останнє».

Йдеться про закон №4340-ІХ, ухвалений парламентом у березні. Він передбачає тимчасове замороження зобов’язань для підприємств, які постраждали від війни. Проте документ досі не підписаний Президентом.

Аграрій Сергій Рибалко наголосив:

«Банки заробили понад 100 мільярдів гривень прибутку у 2024 році. А заморозка кредитів обійшлася б їм у 3 мільярди — це мізер. Але тиск є, і закон не підписують».

Ще однією проблемою стала перереєстрація бізнесу після релокації з окупованих територій. Контролюючі органи одразу починають вимагати дотримання всіх процедур, як у мирний час. Наприклад, повідомлення працівників про звільнення за два місяці, подання звітності, сплата податків — навіть якщо підприємство просто не могло цього зробити через війну.

«Як подати звітність, якщо податкова не працювала, Інтернету не було, а документи залишились на окупованій території?» — обурюється представник ВАР Олег Каліман.

Порушили і питання фортифікаційних споруд, які зводяться на сільгоспземлях. Аграрії скаржаться, що ці землі стають недоступними, але податки і оренду за них треба платити.

«У 2025 році фортифікації вже захоплюють тисячі гектарів. Деякі масиви повністю відрізані — туди навіть не проїхати. Але аграрії змушені платити пайовикам і державі», — розповів фермер з Донеччини Володимир Голованьов.

Всеукраїнська Аграрна Рада працює над законопроєктом, який має вирішити це питання. Аграрії очікують, що депутати його якнайшвидше ухвалять.

Також на слуханнях згадали ініціативи щодо обмеження експорту ріпаку та соняшнику. Це викликало критику фермерів.

«Це небагато з тих культур, які ще можна вирощувати на прифронтових землях. Зниження ціни через обмеження експорту — це удар по аграріях», — заявив Рибалко.

На завершення заступник голови ВАР Михайло Соколов закликав до ширшої державної підтримки:

«Ми маємо говорити не лише про замороження боргів, а й про їх списання. І про компенсації за фортифікації. А не навпаки — коли фермер платить за землю, якою користується держава без жодного договору».

Голова аграрного комітету Олександр Гайду пообіцяв підтримку аграріям:

«Усі проблеми зафіксовано. Будемо шукати рішення, направляти запити до уряду та відповідних міністерств».

Аграрії сподіваються, що слова незабаром перетворяться на конкретні дії.