Аграрії переходять на підгрунтові системи краплинного зрошення

Епоха використання поверхневих систем краплинного зрошення відходить у минуле. Наразі Україна переходить на підгрунтове краплинне зрошення з розміщенням систем і трубопроводів на глибині 35-40 см. Про технології розповів директор Інституту водних проблем та меліорації, академіко НААНУ, доктор технічних наук, професором Михайло Ромащенко, пише propozitsiya.com з посиланням на infoindustria.com.ua.

За його словами, такі системи розраховані на довготривале використання, їх не треба щороку розгортати і згортати, забруднюючи грунт та довкілля. Ці конструкції, перебуваючи під поверхнею грунту, не заважають різним агротехнологічним операціям, але дають змогу суттєво економити вологу, ефективніше її використовувати, бо навіть за локального чи смугового методу зволоження втрати цього ресурсу на фізичне випаровування є досить відчутними.

У зв’язку з багаторічним характером використанням систем додається й економічна складова – розмір капіталовкладень в розрахунку на гектар зменшується, підкреслює науковець. За останні 15 років площі під краплинним зрошенням з нульової позначки зросли до 75 тис. га.

Також експерт зазначив, що одний із головних наукових принципів зрошення полягає в тому, що зволоження треба проводити меншими поливними нормами, але частіше. "Адже коли площі поливаються великими нормами, то виникають великі ризики інфільтраційних утрат за межами кореневмісного шару, що спричиняє підйом підгрунтових вод, сприяє розвитку процесів підтоплення, а на півдні це може призвести до вторинного засолення. А тому виникає необхідність в системах дренажу, щоб відвести дренажні води в найближчі морські акваторії, де відбуваються небажані процеси опріснення, забруднення шкідливими речовинами, що містять пестициди і гербіциди", - пояснює М. Ромащенко.

Тим часом, перехід на принципи безпечного зрошення дає змогу, за оцінками Інституту, зекономити 10-30% поливної води. При зрошувальній нормі 4-4,5 тис. м3/га 10% економії – це 400 м3, якщо 20% – 800 м3 води.

Крім того, перехід на підґрунтове краплинне зрошення рису дасть змогу в перспективі відмовитися від технології затоплення, яка вже давно застосовується на вирощуванні цієї культури в Херсонській та Одеській областях. "Завдяки цьому і врожаї збільшуються, і використовується вдвічі менше води. Наприклад, в дослідному господарстві "Каховське" замість 20 тис. м/га витрачають 10 тис. м3, але при цьому збирають рис по 9 т/га.

Ще один важливий момент: якщо 30-40 років тому краплинне зрошення застосовувалося лише в садах і виноградниках і частково на овочевих плантаціях, то сьогодні з допомогою цієї технології можна вирощувати практично всі сільськогосподарські культури. "Ми протягом останніх років співпрацюємо з агрохолдингом "Агроф’южн" на Херсонщині. Це господарство обладнало краплинне зрошення на площі майже 5 тис. га і одержує з кожного по 100 т томатів", - ділиться досвідом вчений.

На думку М. Ромащенка, надалі потрібно провести нове природно-кліматичне районування території України для того, щоб зрозуміти, чому площа сухої і дуже сухої зони в Україні за останні 25 років зросла на 7%, а площа перезволоженої зони скоротилася на 10%.  Друге – вивести нові сорти та і гібриди, які витрачають на формування одиниці продукції чи одиниці врожаю, менше вологи. Третє - запроваджувати водозберігальні технології вирощування сільськогосподарських культур, йдеться про нульовий та комбінований методи обробітку грунту, для чого - налагодити виробництво відповідного шлейфу машин.