Аграріям порадили диверсифікувати ринки збуту

Європейський Союз, згідно з оновленими правилами автономних торговельних заходів для України, зможе протягом 14 днів після перевищення допустимих обсягів поставок чутливих продуктів на європейський ринок запроваджувати обмеження на їхнє ввезення до кінця року, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі єдиного національного телемарафону.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на interfax.

«Механізм такий. Практично самі обмеження вступають у дію з 5 червня поточного року. Якщо в певний момент, наприклад, 1 липня, 20 серпня, обсяг квот, за якими було запропоновано обмеження, буде досягнуто, тоді у Європейського Союзу є право протягом 14 днів ухвалити рішення про обмеження ввезення цієї продукції до кінця календарного року», – пояснив він.

За інформацією заступника міністра, запропонований механізм абсолютно новий в історії торговельних відносин – це "не класичні квоти або обмеження". Тому, буде він застосований на практиці чи ні, покаже час. Однак така опція розроблена і нею можуть у ЄС скористатися.

Відповідаючи на запитання, чим це загрожує українським експортерам, Висоцький пояснив, що їм потрібно шукати альтернативні ринки збуту, оскільки розмір встановлених ЄС квот суттєво менший, ніж фізична можливість вирощувати сільгоспкультури в Україні.

Позитивним фактом він назвав те, що цей процес українські виробники, не очікуючи запровадження обмежень, уже розпочали і він активно диверсифікуються.

Як приклад заступник міністра навів українських виробників та експортерів цукру.

«Дійсно, цукор є в переліку, де можуть бути введені обмеження після досягнення квоти, за розрахунками, це близько 260 тис. тонн. Коли ми подивимося, наприклад, на експорт цукру торік, абсолютна більшість, 90%+, експортувалася до Європейського Союзу. Уже в березні цього року понад 20% експортувалося до інших країн – Близького Сходу, Африки. У першій декаді квітня 2024 року 40% цукру, виробленого минулого сезону, Україна експортувала в інших напрямках. Знову ж таки, на Близький Схід і в Африку», – розповів він.

Розповідаючи про перспективи збуту української пшениці на європейський ринок, Висоцький нагадав, що в дискусії з європейськими аграрними міністрами неодноразово згадувалася пшениця, проте до остаточного списку її включено не була. При цьому Європейський Союз ухвалив рішення моніторити і постійно аналізувати обсяги її поставок. Під цей контроль також потрапить українська кукурудза.

«Кукурудза є в обмежених квотах, але варто зазначити, що фактично це обмеження не є критичним, оскільки ми кукурудзу можемо експортувати і більше з урахуванням тих правил, які є поза квотами», – додав заступник міністра.

Висоцький наголосив, що до літа є час, за який експортерам варто диверсифікувати свої ринки збуту.

«Ми разом, як держава, де необхідна допомога, працюємо з виробниками, щоб відкрити ці нові ринки. Щоб у кінцевому підсумку ці обмеження не мали негативного впливу на наше виробництво», – резюмував він.

Як повідомлялося, Європейський парламент і Європейська Рада в понеділок досягли попередньої угоди щодо продовження до 5 червня 2025 року для України лібералізації торговельного режиму, передбачивши захисні заходи для фермерів ЄС.

Відповідно до домовленостей, у разі значного збою на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох країн ЄС через український імпорт, наприклад пшениці, гарантується, що Комісія може вжити швидких кроків і запровадити будь-які заходи, які вона визнає необхідними.

У рамках посилених заходів, спрямованих на захист інтересів місцевих фермерів, ЄС може задіяти аварійні обмеження для особливо чутливих сільгосппродуктів, а саме птиці, яєць, цукру, вівса, крупи, кукурудзи та меду. Учасники переговорів погодилися продовжити базовий період, який використовується як основа для застосування цього автоматичного захисту. Однак у разі, якщо імпорт цих продуктів перевищить середній обсяг імпорту, зареєстрований у другій половині 2021 року, а також упродовж усього 2022 і 2023 років, тарифи будуть переглянуті. Крім того, Європейська Комісія зобов'язалася посилити моніторинг імпорту зерна, зокрема, пшениці.