З’їзд Української асоціації аграрних інженерів

II з’їзд Асоціації аграрних інженерів не був схожий ані на перший — радянський — тип, ані на другий — український. Справді, президія, та й не тільки, складалася здебільшого з людей поважного віку: молодь нині неохоче йде до наукових установ. Чвар і розколів наче не спостерігалося: як інженери зі сходу, так й інженери із заходу країни мають схожі погляди на майбутнє Асоціації та доконечну потребу в об’єднанні зусиль заради, як сказано у зверненні до небайдужих до долі села, “недопущення подальшого сповзання українського сільськогосподарського виробництва до сохи, сапи, серпа й ціпа”. Власне, бити в набат потрібно нині всім, адже небезпека технічної смерті села постала в усій своїй жахливій реальності.

Народний депутат України Василь Шпак навів приголомшливі цифри: “Щороку через технічні проблеми під час збирання врожаю Україна втрачає близько 6 млн т зернових. Найостанніший завод збудовано в цукровій галузі наприкінці 70-х років минулого століття. Через чотири роки ми можемо цукрову галузь взагалі закрити. Із 190 цукрових заводів торік в Україні працювало 90. Кожен 3-й гектар — не ораний. Ми повинні з вами об’єднатися заради села, знайти себе в ринковій економіці. Інженерна служба має об’єднати зусилля. Ми працюємо над тим, щоб розширити повноваження й підняти на належний рівень роботу нашої Асоціації”. Крім того, Василь Шпак не приховував свого невдоволення спробами приватизувати компанію “Украгролізинг”. Сказав народний депутат і про складнощі з ухваленням Закону про захист прав покупців сільськогосподарської техніки. Хоча цей закон все ж набув чинності. Хто, як не виробник, повинен відповідати за якість сільгосптехніки? Велике значення нині має й інформаційне забезпечення діяльності Асоціації. Зокрема, відроджено журнал “Механізація сільського господарства”, який регулярно висвітлюватиме її діяльність.

Євген Томин, голова правління НАК “Украгролізинг” наголосив на потребі залучення молоді до роботи Асоціації аграрних інженерів і зауважив: “У центральному апараті компанії “Украгролізинг” — понад 38% молоді”. Показово, що в програмі діяльності Асоціації аграрних інженерів на 2006–2007 роки найбільше підпунктів саме в розділі “робота з молоддю”. Зокрема, дуже цікавими є пропозиції створити в сільських загальноосвітніх школах умови для здобуття професії механізатора з видачею відповідного професійного посвідчення. Крім того, червоною ниткою в доповіді пана Томина проходила ідея щодо інтеграції, зокрема, він наголосив, що “Украгролізинг” і розумово, і фінансово присутній у виробництві комбайнів, тракторів, плугів.

У цілому емоційна складова на зборах Асоціації трохи превалювала над прагматичною. Так, у програмі діяльності на 2006–2007 роки пункти розбудови низової мережі, роботи з ветеранами та молоддю йдуть раніше, ніж пункти про участь у формуванні державної технічної політики в агропромисловому комплексі, участь у дорадницькій діяльності, сприяння розвитку вторинного ринку сільськогосподарської техніки та захист прав покупців сільгоспмашин. Цікавими є пропозиції щодо спільної для всіх виробників машин сервісної мережі. Найближчим часом Асоціація аграрних інженерів планує популяризувати ідею створення дієвої структури технічного сервісу в агропромисловому комплексі. У заклику Української асоціації аграрних інженерів, адресованому аграрному та інженерному активу, державним органам влади, причетним до визначення і реалізації державної аграрної політики, йдеться про те, що “створені свого часу громадські асоціації аграріїв, спроможні генерувати нові ідеї,.. залишаються поза увагою”. Розв’язання регіональних аграрних проблем — ключ до вирішення проблем загальнодержавних. Україна починається з особистостей, і саме вони мають об’єднатися заради відродження села та країни загалом.

Олексій Рижков