Зелені корми у годівлі тварин

Як створити зелений конвеєр для безперебійної, повноцінної годівлі тварин?

Зелені корми були й залишаються основними в період від весни до осені. Залежно від зони, частка зелених кормів у раціоні становить 60 і більше відсотків.
Слід пам'ятати, що найбільшу кількість тваринницької продукції господарства одержують від весни до осені: понад 50% річного надою молока, понад 60% приросту ваги м'яса, понад половину настригу вовни.
Серед кормів, які найбільш позитивно впливають на продуктивність тварин, - зелені, а тому безперебійне, рівномірне забезпечення ними тварин має велике народногосподарське значення.
Виробничий досвід показує, що собівартість продукції тваринництва, виробленої в літній період, у півтора-два рази нижча за ту, яку вироблено в зимовий період під час стійлового утримання тварин.
Досягти цього можна завдяки впровадженню інтенсивного зеленого конвеєра. Зелений конвеєр - це система організації виробництва й використання повноцінних зелених кормів, яка дає змогу безперебійно та рівномірно забезпечувати ними тварин з ранньої весни до пізньої осені. Існує три типи зеленого конвеєра: природний, штучний, комбінований (змішаний). Природний конвеєр забезпечує надходження зелених кормів тільки з природних луків. Штучний забезпечує тварин зеленими кормами завдяки посівам польових культур і пасовищ. Комбінований зелений конвеєр дає надходження кормів як з природних угідь, так і з різних культур, сумішок, вирощених на полях у системі сівозміни.
З економічного, господарського погляду найбільше відповідає сучасним вимогам кормовиробництва комбінований (змішаний) тип конвеєра. На відмінну від інших типів, комбінований забезпечує безперебійне, рівномірне надходження повноцінних високопоживних збалансованих кормів з ранньої весни до пізньої осені.
Доведено, що зелені корми найбільше відповідають зоотехнічним вимогам і містять усі потрібні поживні речовини: протеїн, білки, незамінні амінокислоти, вуглеводи, жири, вітаміни, біологічно активні речовини, макро- і мікроелементи. Зелені корми вирізняються високою перетравністю та засвоюваністю. Засвоюваність органічної речовини тваринами становить близько 70%, протеїну - 75-80, що на 15-20% вище порівняно з іншими кормами, за поживністю наближаються до концентрованих кормів.
У зеленій траві каротину (провітаміну А) вдесятеро більше, ніж у сіні. Годівля тварин зеленою травою забезпечує достатнє білкове, вітамінне та мінеральне живлення. В разі годівлі тварин зеленими кормами збільшуються надої молока, прирости м'яса, підвищується стійкість тварин до різних захворювань, плодючість. Поряд з біологічною повноцінністю зелені корми найдешевші. Зелені корми високоцінні: до їхнього складу входять злакові, бобові та хрестоцвіті (капустяні). В сухій речовині міститься 15-17% протеїну, 11-14 - білка, 2,5-2,6 - жиру, 23-24 - клітковини, 38-42 - БЕР, 7,2-8,6% золи.
У кожному центнері зеленого корму міститься 16-19 к. о., 5-6 кг білка, що вдвічі більше, ніж у зеленій масі кукурудзи та інших злакових культур. Залежно від складу травосумішок, на 1 к. о. припадає 130-140 г перетравного протеїну, що повністю забезпечує тварин (зоотехнічна норма - 110-115 г). Зелений корм багатий на вітамін С (500-950 мг/кг) і каротин (25-47 мг/кг). Коли його додають у раціон, різко підвищується продуктивність дійного стада, жирність молока та його біохімічні показники.
У зеленій масі містяться всі незамінні амінокислоти. Лізин, триптофан, метіонін належать до критичних амінокислот, бо їхня кількість у раціоні лімітує рівень використання всіх інших кислот. Зелений корм охоче поїдають усі види тварин, і він ніколи не приїдається.
Зелені корми - одні з найдешевших і безпечніших - характеризуються низькою собівартістю. Встановлено, що вона на 35-50% менша, ніж концентрованих, соковитих кормів з сіна, а вартість однієї тонни перетравного протеїну в 2,5-3,5 раза нижча за вартість протеїну дріжджів та синтетичного білка.
За даними досліджень, якщо індекс витрат на виробництво рослинного білка з зелених кормів дорівнює 100%, то з люцерни на сіно він становить 200-205%, з кукурудзи на силос - 320-325, із кормових буряків - 640-650 відсотків.
Використовуючи корми зеленого конвеєра, тварини влітку швидко набирають вагу, вгодовуються і тривалий час зберігають потенційну продуктивність, яку потім рівномірно віддають узимку. Під час переходу від зимового до літнього утримання і навпаки у тварин не спостерігається різкого наростання чи спаду продуктивності.
Досвід багатьох господарств засвідчує, що тільки зелені корми є найціннішими й забезпечують найвищу продуктивність тварин, сприяють рентабельності тваринництва і не можуть бути замінені іншими видами кормів.
Науково створений зелений конвеєр забезпечує безперебійне надходження повноцінних кормів упродовж 220-230 днів (з квітня до грудня) в господарствах зони Полісся та Лісостепу і до 250 днів - у зоні Степу та тривалий час сприяє високій стабільній продуктивності тварин.

Вимоги до створення та організації зеленого конвейєра
Основною вимогою є безперервне, рівномірне надходження повноцінних зелених кормів з ранньої весни до пізньої осені. Серед багатьох вимог, які ставляться до зеленого конвеєра, найважливішими є вибір культур та травосімушок. Для створення зеленого конвеєра слід обирати різноманітні, швидкорослі, цінні в кормовому відношенні культури, придатні для використання в різні фази розвитку, найбільш пристосовані до певних грунтово-кліматичних умов і які не знижують урожай подальших культур.
Прикро, що в багатьох господарствах України зелені конвеєри не створюють, а тварин забезпечують переважно неповноцінними незбалансованими та дорогими кормами.
Часто буває й так, що створений зелений конвеєр забезпечує низьку продуктивність із тривалими затримками надходження зелених кормів. Причина - недооцінка цих біологічно чистих дешевих кормів, а також недостатня наукова та практична поінформованість щодо створення високопродуктивного науково обгрунтованого зеленого конвеєра. Працівники сільського господарства мають чітко усвідомлювати, що його впровадження буде сприяти стабільному зростанню виробництва високоякісних дешевих кормів, значному підвищенню продуктивності тварин. До того ж, велика частина зеленої маси з культур зеленого конвеєра може бути використана для заготівлі сіна, сінажу, силосу, трав'яного борошна та інших видів кормів на зимовий період.
Для організації зеленого високопродуктивного конвеєра потрібно використовувати всі сільськогосподарські угіддя, а корми мають складатися з травостою природних кормових угідь, сіяних однорічних та багаторічних трав, з плодів родини гарбузових, коренеплодів, маси нових (нетрадиційних) культур. У схемі зеленого конвеєра питома вага зеленої маси окремих груп рослин орієнтовно має становити: багаторічні трави - 25%; травостій природних кормових угідь - 15; післяукісні посіви - 13; післяжнивні посіви - 12; ранні ярі однорічні травосумішки - 8; пізні ярі однорічні культури - 10; озимі проміжні посіви - 5; гарбузи, коренеплоди, гичка - 5; нетрадиційні (нові) культури - 4; підсівні культури - 3 відсотки.
Добираючи культури для травосумішок, потрібно обирати цінні види, багаті на білок, макро- і мікроелементи, вітаміни, і щоб у них на кожну кормову одиницю припадало не менше 110-115 г перетравного протеїну, було не менше 18-22% сухої речовини із вмістом у ній 15-16% протеїну, 22-26 - клітковини, 10 - цукрів, 0,5 - фосфору, 0,7 - кальцію, 2,5 - калію, 0,29-0,34% - натрію за цукрово-протеїнового співвідношення 1:1,5. Доведено, що, незалежно від регіону вирощування, найціннішими кормами в безперебійному забезпеченні тварин є змішані посіви однорічних та багаторічних культур.
Травосумішки, порівняно з кормами, одержаними тільки з бобових або злакових, краще відповідають вимогам годівлі тварин, бо вони мають збалансованіше співвідношення цукру до протеїну, кальцію до фосфору, калію до натрію, суми кальцію й магнію до калію.
Доведено, що об'єм зелених кормів має бути ні надто великим, ні надто малим і відповідати об'єму травного тракту тварин. У цьому відношенні дуже важливо, щоб зелені корми були високої якості. Що вища якість та поживність, то менші затрати на їхнє виробництво.
У системі зеленого конвеєра слід використовувати різні кормові культури. Зосередження в травостоях зеленого конвеєра різних видів дає змогу регулювати надходження зелених кормів не тільки за їхньою масою, а й значно подовжити термін їхнього використання за найменшої зміни хімічного складу сировини.
Обираючи культури для складання зеленого конвеєра, потрібно враховувати біологічні, господарські особливості, кормову цінність, продуктивність, поїдання, кліматичні умови.
До складу зеленого конвеєра потрібно ввести цілу низку травосумішок, які різняться за кормовими якостями та поживністю. Різноманітність травосумішок дає можливість одержувати дуже високопоживний корм, який використовують найбільше, бо окремі види швидко приїдаються. Обираючи культури для сумішок, треба брати види, які за технологією вирощування мало різняться. Безперебійного постачання тварин зеленими кормами можна досягти тільки завдяки вирощуванню кормових культур з різною тривалістю вегетаційного періоду і застосуванню різних строків їхньої сівби. Найбільш придатними для цього є рослини, що вирізняються доброю пристосованістю до місцевих природних умов. У групі кормових культур зеленого конвеєра доцільно мати рослини як ранньостиглі для одержання корму рано навесні, так і пізньостиглі, щоб годувати тварин соковитими кормами до переведення на зимове стійлове утримання.
Зелені корми повинні бути не тільки високопоживними, а й мати високі смакові якості, щоб їх охоче поїдали тварини (95-98% поїдання).
З огляду на дефіцит азотних добрив, а також на їхню шкідливість для тварин, людини та довкілля, особливої уваги набуває насичення кормових травосумішок бобовими видами, які здатні засвоювати атмосферний азот, забезпечувати високу врожайність, білковість та поживність кормової маси, накопичувати значну частину азоту в грунті й підвищувати його родючість.
Важливо, щоб компоненти змішаних посівів були сумісними не тільки біологічно, тобто взаємодоповнювалися за висотою, розвитком, настанням укісної стиглості, а й технологічно. До того ж, уведення в багатокомпонентні сумішки трьох-чотирьох культур з різним настанням оптимальних строків скошування дає можливість подовжити період використання зеленої маси.
Щоб одержати збалансований повноцінний зелений корм, види трав у сумішках висівають смугами, використовуючи для цього зернову сівалку. Ящик сівалки розділяють на секції і висівають окремими смугами види суміші. Збирають суміш упоперек створених смуг, внаслідок чого одержують повноцінну збалансовану зелену масу, яка найбільше відповідає потребам організму тварин. Смуговий спосіб висіву дає можливість подовжити період використання зеленої маси, що дуже важливо для безперебійності її надходження.
Для одержання високої врожайності цінної зеленої маси велике значення має фаза збирання. За узагальнюючими даними наукових досліджень та практики, зелену масу культур конвеєра планують використовувати в таких фазах росту: багаторічні бобові трави та капустяні - від бутонізації до цвітіння; багаторічні та однорічні тонконогові (злакові) - від виходу в трубку до колосіння; однорічні бобові - від початку цвітіння до початку утворення в нижньому ярусі бобів.
Для побудови схем зеленого конвеєра потрібно знати кількість тварин за видами й віковими групами, середню добову потребу корму, врожайність культур, травосумішок, які вирощуватимуть у зеленому конвеєрі, строки й тривалість використання зеленої маси.
Так, для дійних корів добова норма становить 60-70 кг, нетелей - 45-50, молодняку до 1 року - 15-20, свиней - 5-12, овець - 8-10, коней - 50-60, для молодняку коней після року - 30-40 кг. Ці норми орієнтовні, їх уточнюють залежно від живої маси, породи й продуктивності тварин.
У зеленому конвеєрі, зазвичай, вирощують багатокомпонентні сумішки із трьох-чотирьох видів. З цих сумішок, що різняться між собою неоднаковим вмістом протеїну, амінокислот, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин, одержують повноцінний, збалансований корм, завдяки чому підвищуються його поїдання, перетравність та засвоюваність організмом тварин.
Зелений корм із сумішок найповніше відповідає біологічним потребам тварин. Не випадково його називають "зеленим концентратом".
 Основну частину маси зелених кормів забезпечують однорічні, багаторічні бобово-злакові травосумішки та проміжні посіви (озимі, післяукісні, післяжнивні.)
Доведено, що без однорічних посівів забезпечувати тварин безперервно повноцінними зеленими кормами неможливо.
Дослідження та виробничий досвід засвідчують, що найбільш повноцінними однорічними травосумішками, які повністю відповідають зоотехнічним нормам годівлі, є ті, до складу яких входять злакові (тонконогові), бобові (метеликові) та хрестоцвіті (капустяні) види.
Такі посіви забезпечують високу врожайність повноцінного корму, сприяють подовженню періоду безперервного надходження зеленої маси без погіршення хімічного складу. В розрахунку на одну кормову одиницю в масі міститься не менше 130-140 г перетравного протеїну, незамінні амінокислоти, а годівля зеленою масою забезпечує високу продуктивність тварин, сприяє зниженню вартості продукції.
Крім того, однорічні багатокомпонентні травосумішки, до складу яких входять бобові та капустяні види, мають велике агрохімічне значення. Після оранки шару грунту, який містить багато органічних решток, за наявності води, тепла та кисню, спостерігається інтенсивна (порівняно з одновидовими культурами) діяльність грунтових мікроорганізмів, внаслідок чого грунт збагачується азотом, фосфором, калієм, мікроелементами, поліпшується його родючість та агрофізичні властивості.
Вирощування однорічних культур у системі зеленого конвеєра економічно окуповується тільки за умови одержання високих урожаїв зеленої маси. Забезпечити це значно складніше, ніж у разі вирощування багаторічних трав. Однорічні кормові культури вимогливіші до підготовки грунту, удобрення, догляду, більше залежать від метеорологічних чинників. Однак за належної агротехніки формують високу врожайність і окуповуються багатими врожаями поживної, вітамінної зеленої маси.
Однорічні кормові культури поділяються на культури ранньовесняного й пізнньоосіннього висівання. До культур ранньовесняного висіву належать: овес, жито, ячмінь, горох, чина, вика, серадела, гірчиця біла, редька олійна, суріпиця. До культур пізньовесняного висіву - кукурудза, суданська трава, сорго-суданські гібриди, сорго кормове, соя, кормові боби, соняшник.
Склад травосумішок з використанням перелічених культур залежить від зони та строку висіву.
Велике значення для зеленного конвеєра мають багаторічні трави. Особливо бобово-злакові травосумішки. Навесні вони швидко відростають (одночасно з озимими культурами) й за сезон дають два-три, а інколи й більше укосів зеленої маси.
Вони часто бувають єдиними джерелами ранньої зеленої маси в разі загибелі або затримки розвитку озимих внаслідок несприятливих умов весни.
Бобово-злакові травосумішки вирізняються високою поживністю. За вмістом протеїну, мінеральних речовин, вітамінів вони перевищують усі інші кормові культури. В багаторічних трав високе оптимальне білкове співвідношення, а в зеленій масі на кожну кормову одиницю припадає 140-160 г перетравного протеїну, тоді як у зерні злакових культур - всього 62-95 грамів.

Далі буде

П. Ковбасюк,
канд. с.-г. наук,
НУБіП України