Здоров’я кишечника та прирости, або Як поліпшити вирощування підсисних поросят

Найбільших збитків у процесі вирощування свиней господарства зазнають через стреси, зумовлені помилками під час відлучення поросят та після нього. Коли організм тварини піддається стресу, сильно травмується його імунна система, порушуються процеси травлення та обміну речовин, тварини стають уразливішими до інфекцій.

Др. Стівен МакОріст,
Ноттингемський університет,
Велика Британія

Зменшити негативний вплив відлучення на організми молодих тварин можна завдяки: правильному проведенню підготування до відлучення як свиноматок, так і самих поросят, профілактиці інфекційних та паразитарних захворювань, правильному формуванню груп поросят та відповідно до цього збалансованій годівлі. Покращання травлення поросят у цей період підвищує опірність організму захворюванням, стимулює краще споживання корму, а отже, підвищує прирости молодняку.

Здоров'я кишечника у період відлучення
Починаючи з моменту переведення свиноматки у приміщення для опоросу, можна заздалегідь подбати про поліпшення травлення поросят у період їхнього відлучення. Для цього важливо дотримуватися як санітарно-гігієнічних норм, так і норм годівлі свиноматок.
  Свиноматок потрібно вичистити і помити, особливо вим'я: це знизить можливість виникнення інфекцій молочної залози.
  Для підтримання молочної продуктивності свиноматки потрібен постійний контроль за споживанням твариною корму та її апетитом.
  Свиноматки мають постійно отримувати чисту воду.
  У літній період не менш важливий для доброго самопочування свиноматок фактор - охолодження: занадто висока температура в приміщенні може стати причиною зниження споживання твариною корму.
Також одна з ключових проблем, які виникають на діючих фермах, - кількість персоналу в приміщеннях для опоросу. Тому для менеджерів господарств важливо не залишити поза увагою питання: чи достатньо на фермі працівників, щоб організувати денну і нічну зміни під час опоросу, своєчасну годівлю та чищення свиноматок?
Не варто забувати і про те, що основні причини смерті молодняку в підсисний період - придушення, затоптування їх свиноматкою, а також голодування поросят, особливо якщо у свиноматки виникли проблеми з вим'ям, наприклад, коліформний мастит або агалактія.
Додаткову небезпеку для поросят становлять захворювання, що виникають у підсисний період. Тут багато клопоту свинарям завдають діареї тварин.
Найпоширеніші інфекційні та паразитарні причини виникнення діареї у поросят у період до відлучення:
ешеріхія колі - ЕТЕК (ентеротоксична Escherichia coli);
коронавіруси - трансмісивний гастроентерит (ТГС), епідемічна діарея свиней;
клостридія - C. perfringens і C. difficile (ентеротоксемія свиней);
ротавірус - ротавірусний ентерит свиней;
кокцидіоз - Isospora suis.
Кокцидіоз уже у десятиденних поросят призводить до виникнення ентериту, який супроводжується проносом жовтого кольору, втратою ваги, зневодненням організму та пригніченням загального стану поросят. При цьому температура тіла часто залишається у нормі, апетит також збережений. Важливо не забувати про те, що кокцидія стає пусковим механізмом виникнення інших кишкових інфекцій у подальшому. Навіть за одужання від кокцидіозу поросята тривалий час відстають у рості та розвитку порівняно зі здоровими тваринами того самого віку.
Для успішної профілактики кокцидіозу поросятам застосовують Байкокс® 5%, виробництва німецької фірми Bayer, одноразово на третій-п'ятий день життя.
Дія цього препарату спрямована на знищення всіх внутрішньоклітинних стадій розвитку кокцидій. Окрім того, доведено, що він проявляє імуностимулюючий вплив на організм поросят.
За появи клінічних ознак кокцидіозу тварин лікують сульфа- або триметопримом, а також дають розчини електролітів (орально чи підшкірно), щоб компенсувати втрату рідини.

Основні причини виникнення ентеритів
Зменшення активності ворсинок
Ретельне вивчення процесів розвитку свиней показало, що, незважаючи на те, інфіковані тварини чи ні, знижена вага під час відлучення безпосередньо спричинює зниження ваги у 20-тижневому віці. Іншими словами, компенсаторний ріст у молодих відлучених поросят не завжди проявляється. Однією з причин цього є те, що, на відміну від ВРХ, свині не мають іншого, альтернативного, джерела всмоктування енергії, окрім кишечника. Наприклад, у жуйних до 50% раціону перетравлюється і всмоктується у передшлунках, і лише близько 30% - у кишечнику, тоді як у свиней поживні речовини всмоктуються лише в кишечнику.
Під час відлучення зазвичай відбувається перехід у годівлі від корму на молочній основі до твердих кормів (часто зернових), що робить ворсинки кишечника пласкішими. Окрім того, відлучення у багатьох тварин може призвести до тимчасової анорексії та кишкової дисфункції. Після відлучення поросят процеси всмоктування та абсорбції поживних речовин відбуваються у верхній частині ворсинок, де компоненти корму піддаються впливу мікроворсинок та ферментів, які асоційовані з мембраною мікроворсинок кишечника.
Отже, якщо у період до відлучення забезпечити здорові ворсинки та мікроворсинки кишечника, а також основні ферменти, які пов'язані з мембраною  ворсинок, це неодмінно позитивно відобразиться на покращанні травлення та  здоров'ї кишечника молодої тварини після відлучення. Адже поросята, які були заражені шлунково-кишковими інфекціями у підсисний період і, як наслідок, мали пошкоджені ворсинки кишечника та недостатню вагу в період відлучення, мають незадовільний стан здоров'я кишечника та низькі показники продуктивності після відлучення.
Таким чином, нормальна здатність тонкого кишечника у свиней усмоктувати поживні речовини в період відлучення - запорука подальшого потенціалу росту тварин.

Далі буде