Др. Стівен МакОріст,
Ноттінгемський університет,
Велика Британія
Основні причини виникнення ентеритів
Вторинні кишкові інфекції
Вірогідно, що зараження кокцидією та ротавірусом у підсисний період може призвести до зростання частоти виникнення і важкості перебігу багатьох інших кишкових захворювань у період після відлучення, коли поросята проходять процес адаптації і водночас позбавлені надходження материнських антитіл.
Зазвичай серед таких захворювань:
колібактеріоз (Escherichia coli);
проліферативний аденоматоз кишечника, або ілеїт (Lawsonia intracellularis);
дизентерія свиней (Brachyspira hyodysenteriae).
Зокрема, епізоотичні дослідження показали, що у свиней, які мають зараження кокцидіями та ротавірусом у підсисний період, проявляються ознаки ілеїту, спричиненого Lawsonia, та дизентерії, спричиненої Brachyspira hyodysenteriae, у більш ранньому віці, а також спостерігається важкий перебіг цих захворювань.
Вченими встановлено, що стада свиней, уражених ротавірусом, набагато частіше страждають на проноси і після відлучення. Аналогічна ситуація і з кокцидіозом: ветеринарний лікар Ноттінгемського університету Стівен МакОріст з'ясував, що кишкові захворювання після відлучення, в тому числі ілеїт і дизентерія, важче протікають у тварин, яким не робили профілактику кокцидіозу. Таким чином, це може бути ще однією причиною відсутності компенсаторного росту менших відлучених поросят: велика вірогідність того, що вони страждають від вторинних кишкових інфекцій.
Основні застереження
Ентеротоксемія поросят
після відлучення
У цілому ця інфекція досить поширена на свинофермах: на жаль, елімінація збудника не слугує оптимальним засобом боротьби з нею.
Після відлучення поросят ненадходження до їх організму молока свиноматки та імуноглобулінів ІgA спричинює розмноження штамів E. coli, які постійно містяться у кишечнику тварини. А щеплення свиноматок або ремонтних свинок жодним чином не впливає на розвиток інфекції E. coli у поросят після їхнього відлучення.
Уражені ешеріхією поросята зазвичай походять від першоопоросних свиноматок, адже їхнє молозиво має ще незначну кількість антитіл проти ентеротоксичної E. coli (EТЕК).
Клінічні прояви цієї інфекції майже завжди з'являються на сьомий-десятий день після відлучення поросят і супроводжуються жовтими водянисто-рідкими каловими масами, зневодненням і швидкою втратою кондиції. Нині хвороба виникає рідше завдяки застосуванню на свинофермах оксиду цинку (ZnO) - одного з компонентів, що зазвичай вводиться до раціону поросят (у концентрації приблизно 2,500 ppm). Вважається, що за використання ZnO у відлучених поросят зменшується ризик виникнення інфекцій, збудником яких є ЕТЕК.
Проліферативний аденоматоз кишечника, або ілеїт
Lawsonia intracellularis, яка викликає ілеїт, - поширена у всьому світі інфекція на свинофермах. Спроби впровадження у господарствах програм із вирішення цієї проблеми досить нечисленні. У більшості свиней зараження відбувається невдовзі після відлучення, а через один-два тижні з'являються характерні патологічні зміни у кишечнику. В уражених відлучених поросят спостерігають такі клінічні прояви цієї інфекції, як пронос та уповільнене набирання ваги, що в різних особин виявляється різною мірою. Субклінічна форма інфекції дуже поширена і проявляється без явних клінічних ознак, проте зі зниженими показниками продуктивності (низькі прирости, більші витрати корму на одиницю ваги) внаслідок уражень кишечника.
Окрім вакцинації проти ілеїту, для контролю за захворюванням старшим свиням профілактично застосовують препарати тіамуліну або тілозину.
Альтернатива антибіотикам
та щепленням
Відомо багато продуктів та заходів, які були розроблені спеціалістами - виробниками ветеринарних препаратів та кормових добавок, - що у комплексі могли б замінити або підсилити ефективність застосування антибіотиків та щеплень. Зокрема, це корисні продукти, призначені для щойно відлученого молодняку, які підтвердили свою ефективність в умовах різних свиноферм під час проведення багатьох досліджень. Ці препарати містять оксид цинку, або підкислювач корму (особливо, якщо це мурашина кислота). На кінцевому етапі вирощування, корисними для забезпечення здоров'я кишечника свиней виявився лише протизапальний алкалоїд - сангвінарин, що діє у шлунково-кишковому тракті. Пропонують багато інших продуктів, проте їхня користь для покращання травлення у більшості свиней незначна або взагалі не доведена.
Загальні поради
Для попередження захворювань та економічних втрат у період після відлучення поросят потрібно дотримувати порад спеціалістів. У день відлучення зважте серйозність змін для поросят: перехід від рідкого молока до твердішого корму, перегрупування з незнайомими особинами та переведення в нове оточення - все це призводить до неабиякого стресу у відлучених тварин. Отже, слід приділити належну увагу зазначеним нижче факторам.
Вік та вага поросят під час відлучення мають дуже важливе значення. Найоптимальніший вік для відлучення - 28 днів, при цьому бажано, щоб поросята набрали 8 кг живої ваги. У свиней не спостерігається компенсаторний ріст: багато досліджень показали, що замалі поросята-відлучники залишаються відстаючими у рості протягом усього життя. Для слабких поросят-відлучників слід передбачити окремий станок із престартерним кормом та джерелом тепла (це можуть бути обігрівальні плити, лампи тощо).
Температура та її коливання у приміщеннях, де утримують поросят-відлучників. Основною передумовою клінічних проявів E. coli досить часто стає переохолодження (за утримання на щілинній підлозі температура в приміщенні має становити 28°С).
Дотримання санітарно-гігієнічних норм у приміщеннях для відлучених поросят (суха та чиста підлога).
Густота поголів'я відлучених поросят: потрібно дотримувати норм утримання (вимоги щодо відповідної кількості голів у групі) та уникати скупчення тварин.
Провітрювання, вентиляція та коливання температури у приміщеннях, де утримують поросят-відлучників. Створюючи мікроклімат, слід уникати протягів, а також ураховувати високу потребу відлучених поросят у теплі.
Правильна схема годівлі: з казеїном або іншими молочними компонентами та підкислюючими речовинами.
Оптимальні програми вакцинації мають суттєве значення для попередження появи ілеїту, цирковірусу свиней типу 2b (ЦВС-2b), ротавірусу, класичної чуми свиней та інших захворювань.