Збільшен­ня вро­жай­ності сої в умо­вах зро­шен­ня

За­вдя­ки зро­шен­ню Хер­сон­щи­на вхо­дить до соєво­го по­ясу Ук­раїни, на по­лив­них зем­лях аг­рарії от­ри­му­ють знач­но більший уро­жай, ніж в інших регіонах. Упродовж ос­танніх п'яти років йде постійне зро­с­тан­ня рівня уро­жай­ності - з 21,0 ц/га у 2007 до 31,5 ц/га у 2011 р.

В. Клу­бук, завсек­то­ром се­лекції сої,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН,
Ю. Ла­в­ри­нен­ко, д-р с.-г. на­ук,
ст. наук. співробітник, член­кор НА­АН,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН


Про­гнозні об­ся­ги світо­во­го ви­­роб­­­ництва сої у 2012 р. - близь­­­ко 258,3 млн т. У пер­спек­тиві світо­ве ви­роб­ництво та на­пря­ми ви­ко­ри­с­тан­ня сої бу­дуть роз­ши­рю­ва­ти­ся. За про­гно­за­ми, про­тя­гом на­ступ­них 10 років ви­роб­ництво сої зро­с­те до 320 млн т. Та­ких темпів на­ро­щу­ван­ня ви­роб­ництва не має жод­на куль­ту­ра.
Ви­роб­ництво сої в Ук­раїні ос­танніми ро­ка­ми постійно зро­с­тає: в 2011 р. посів­ні площі під цією куль­ту­рою ста­но­ви­ли 1 млн 120 тис. га, а цьо­го ро­ку пе­ред­ба­чається збільшен­ня площ до 2 млн га.
Та­кож спо­с­терігається тен­денція збільшен­ня рівня вро­жай­ності сої. Слід відміти­ти, що у 2007 р. се­ред­ня уро­жайність по країні ста­но­ви­ла 12,4 ц/га, а у 2011 р. - 20,5 ц/га, але та­кий рівень уро­жай­ності не мо­же за­до­воль­ни­­ти аг­раріїв Ук­раїни: у провідних соє­сіючих країнах світу во­на ста­но­вить: у США - 27,2-29,2, в Ар­ген­тині - 27,3-29,1, у Бра­зилії - 25,0-29,4 ц/га.
Ступінь ре­алізації ге­не­тич­но­го по­тен­­цілу сортів сої у Ка­наді та США - 70-73%, а в Ук­раїні ре­алізується на 38-56%, то­му пе­ред на­уков­ця­ми та аг­ра­ріями стоїть за­вдан­ня до­сяг­ти ре­алі­за­ції цьо­го по­тенціалу до 78-92%.
По­тенціал уро­жай­ності вітчиз­ня­них сортів, за­леж­но від гру­пи стиг­лості, - від 25 до 50 ц/га, підтвер­д­жен­ням цьо­го є ре­зуль­та­ти кра­щих гос­по­дарств Хер­сон­щи­ни: ДПДГ «Ка­ховсь­ке», ДПДГ «Ас­ка­нійське», ПП «Аг­ро­тех­но­логії», СТОВ «Таврійська пер­спек­ти­ва» та інші, які на зро­шу­ва­них зем­лях зби­ра­ють по 42-50 ц/га цієї куль­ту­ри.
Для успішно­го ви­ро­щу­ван­ня сої в умо­вах зро­шен­ня потрібно пам'ята­ти про всі тех­но­логічні еле­мен­ти (по­пе­ред­ник, об­робіток грун­ту, стро­ки сівби, ін­те­г­ро­ва­ний за­хист посівів то­що), але є декілька важ­ли­вих фак­торів, які впли­ва­ють і ма­ють ве­ли­ке зна­чен­ня для ефек­тив­но­го ви­ро­щу­ван­ня сої на по­лив­них зем­лях Півдня Ук­раїни. Про ці фак­то­ри най­частіше за­бу­ва­ють то­ва­ро­ви­роб­ни­ки або при­пу­с­ка­ють­ся по­ми­лок у пра­виль­но­му до­борі сор­ту, ре­жимі зро­шен­ня, вне­сені до­б­рив та іно­ку­ляції насіння, без чо­го не­мож­ли­ве зро­с­тан­ня уро­жай­ності і білко­вості насіння сої.

Вибір сор­ту
Вста­нов­ле­но, що навіть кращі сор­ти сої не повністю відповіда­ють ви­мо­гам зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва. На зро­шу­ва­них зем­лях Півдня Ук­раїни кра­ще висіва­ти сор­ти се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН, які адап­то­вані до умов зро­шен­ня.
В умо­вах зро­шен­ня до сор­ту ви­су­ва­ють­ся більш ви­сокі ви­мо­ги: він має за­без­пе­чи­ти мак­си­маль­но мож­ли­ву про­дук­тивність, не ви­ля­га­ти, до­б­ре ре­а­гу­ва­ти на збільшен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня і доз до­б­рив, а та­кож відповіда­ти ви­мо­гам ме­ханізо­ва­но­го зби­ран­ня вро­жаю.
За 50 років се­лекційної ро­бо­ти в Ін­сти­туті ство­ре­но са­мостійно і ра­зом з інши­ми на­уко­во-дослідни­ми ус­та­но­ва­ми 26 ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів різних груп стиг­лості. На сьо­годні до Дер­жав­но­го реєстру сортів рос­лин Ук­раїни вне­се­но вісім сортів: Юг-30, Юг-40, Фа­е­тон, Апол­лон, Діона, Вітязь-50, Дей­мос, Да­ная. Ці сор­ти більш адап­то­вані до умов зро­шен­ня, ма­ють ви­со­кий по­тен­ціал про­дук­тив­ності, ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­кою стійкістю до ви­ля­ган­ня та ура­жен­ня ос­нов­ни­ми хво­ро­ба­ми. Крім то­го, чо­ти­ри сор­ти ство­ре­но ра­зом з Інсти­ту­том кормів та сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Поділля: Ок­са­на,Оріана, Зо­ло­ти­с­та, Фе­міда. Дер­жав­не сор­то­ви­про­бу­ван­ня про­хо­дять два но­вих сор­ти: Арат­та та Свя­то­гор. У 2010 р. ці сор­ти про­хо­ди­ли ап­ро­бацію в ДПДГ «Ка­ховсь­ке». Сорт Арат­та за­без­пе­чив уро­жайність зер­на 40, а сорт Свя­то­гор - 42,0 ц/га. У 2011 р. ство­ре­но і пе­ре­да­но на дер­жав­не сор­то­ви­про­бу­ван­ня но­вий ви­со­ко­про­дук­тив­ний сорт сої Софія з ви­со­ким рівнем азот­фіксації.
Ми вва­жаємо, що на по­лив­них зем­лях сор­ти се­лекції на­шо­го Інсти­ту­ту ма­ють висіва­тись об­ся­гом не мен­ше 50%.

Ре­жим зро­шен­ня
Ре­жи­му зро­шен­ня сої тре­ба при­свя­ти­ти ок­ре­му стат­тю, ми тільки зро­би­мо на ньо­му ак­цент і за­ува­жи­мо, що це один із най­важ­ливіших еле­ментів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня не тільки сої, а й усіх с.-г. куль­тур на по­лив­них зем­лях. За ре­зуль­та­та­ми ба­га­торічних до­слід­жень, на­уков­ця­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН вста­нов­ле­но, що фа­зи цвітіння та на­ли­ван­ня бобів є кри­тич­ни­ми періода­ми по­ли­вань сої. Най­більша відда­ча від зро­шен­ня спо­с­те­рігається са­ме в ці періоди, і тут не­обхідно скон­цен­т­ру­ва­ти ос­нов­ну кіль­кість ве­ге­таційних по­ливань.
До­б­ри­ва та іно­ку­ляція насіння
Соя ви­мог­ли­ва що­до ро­дю­чості грун­ту і чут­ли­ва до вне­сен­ня до­б­рив. На фор­му­ван­ня 1 ц зер­на соя ви­т­ра­чає 5,3-8,8 кг азо­ту, 1,6-2,8 - фо­с­фо­ру, 3,6 - калію. То­му її ви­со­кий уро­жай мож­на одер­жа­ти тільки за за­сто­су­ван­ня до­б­рив, ефек­тивність яких за­ле­жить від ро­дю­чості грун­ту, сор­ту, во­ло­го­за­без­пе­че­ності й рівня куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва. На тем­но-ка­ш­та­но­вих се­ред­нь­о­суг­лин­ко­вих грун­тах під сою ре­ко­мен­дується вно­си­ти N30-60 P30-60, а на лег­ких піща­них до­дат­ко­во - 30 кг калію. Про­те до­зи і спів­відно­шен­ня міне­раль­них до­б­рив виз­на­ча­ють ви­хо­дя­чи з на­яв­ності по­жив­них ре­чо­вин у грунті і за­пла­но­ва­но­го вро­жаю зер­на на кож­но­му кон­крет­но­му по­лі. Крім то­го, для виз­на­чен­ня норм азот­них до­б­рив слід вра­хо­ву­ва­ти, що в се­ред­­нь­о­му 60% своїх по­треб в азоті рос­ли­ни сої за­до­воль­ня­ють за ра­ху­нок йо­го фіксації з повітря буль­боч­ка­ми, що ут­во­рю­ють­ся на ко­ре­нях рос­лин.
Де­які то­ва­ро­ви­роб­ни­ки для от­ри­ман­ня мак­си­маль­но­го вро­жаю сої ви­ко­ри­с­то­ву­ють підви­щені до­зи міне­раль­них до­б­рив (вне­сен­ня аміач­ної селітри 3-4 ц/га і більше), це не­при­пу­с­ти­мо, оскільки соя по­чи­нає «жи­ру­ва­ти»: ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки міне­раль­не жив­лен­ня, а біо­логічна фіксація азо­ту зве­де­на нанівець.
Ліквідація азот­но­го дефіци­ту, який ство­рюється в ре­зуль­таті ви­не­сен­ня йо­го з грун­ту рос­ли­на­ми, ви­ми­ван­ня, дені­три­фікації, тільки за ра­ху­нок міне­раль­них до­б­рив еко­номічно не ви­прав­да­на, особ­ли­во за ви­ро­щу­ван­ня зер­но­бо­бо­вої куль­ту­ри.
Соя є куль­ту­рою з ви­со­ким рівнем біологічної азотфіксації. За спри­ят­ли­вих умов во­на мо­же за­ли­ши­ти за ве­ге­тацій­ний період від 70 до 140 кг азо­ту за дію­чою ре­чо­ви­ною на од­но­му гек­тарі. Не вик­ли­кає ніяко­го сумніву по­зи­тив­ний ефект вне­сен­ня азо­ту на посіви зла­ко­вих куль­тур, од­нак для сої важ­ли­вим дже­ре­лом по­ста­чан­ня рос­лин азо­том є бак­терії Rhizobium.
Ба­га­то на­уковців та спеціалістів з різ­них регіонів схо­дять­ся на думці, що іно­ку­ляція не­обхідна на зем­лях, де сою не ви­ро­щу­ва­ли вза­галі, або інтер­вал її ви­ро­щу­ван­ня ста­но­вив ба­га­то років, тіль­ки тоді мож­ли­ве збільшен­ня уро­жай­нос­ті від іно­ку­ляції.
На на­ше пе­ре­ко­нан­ня, навіть як­що об­роб­ка насіння буль­боч­ко­ви­ми бак­те­ріями істот­но не підви­щує насіннєву про­дук­тивність рос­лин сої, слід об­роб­ля­ти насіння буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями то­му, що це при­во­дить до збільшен­ня вмісту білка в насінні та еко­но­мить ма­теріальні ре­сур­си вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив. За­вдя­ки азотфіксації соя не ли­ше за­без­пе­чує власні по­тре­би в азоті, а й підви­щує ро­дючість грунтів та поліпшує еко­логію.
Про­ве­дені ба­га­торічні досліджен­ня в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН із вив­чен­ня азотфіксації у сортів сої го­во­рять про те, що не усі іно­ку­лян­ти, яки­ми об­роб­ля­ли насіння сої, мо­жуть да­ти при­бав­ку вро­жай­ності, але вміст білка збільшується на 2-4%. Не­об­хідно вив­ча­ти нові іно­ку­лян­ти, які з'яв­ля­ють­ся на рин­ку Ук­раїни, са­ме то­му в ос­танні два ро­ки вив­ча­ли пре­па­ра­ти, ви­роб­лені ком­панією (іно­ку­лянт АВМ) «Ад­вен­тис Бі­о­ло­д­жи­кал Мар­ке­тинг» (США), офіційним ди­ле­ром якої в Ук­раї­ні є підприємство ДП «Таврія» ТОВ «Імперіал Аг­ро ЛТД».
Досліджен­ня азотфіксу­валь­ної здат­ності досліджу­ва­ли на двох сор­тах сої се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН - Діона, Да­ная, з об­роб­кою АВМ-іно­ку­лян­том на ос­нові сте­риль­но­го тор­фу і без об­роб­ки (дія спон­тан­них буль­бо­чок).
Ре­зуль­та­ти досліджень на­ве­де­но в таб­лиці, які вка­зу­ють на по­зи­тив­ну дію пре­па­ра­ту АБМ.
У се­ред­нь­о­му за два ро­ки у ско­ро­стиг­ло­го сор­ту Діона приріст ма­си буль­бо­чок на од­ну рос­ли­ну ста­но­вив 0,29 г, у се­ред­нь­о­ран­нь­о­го Да­ная - 0,35 г. У пе­­ре­­­ра­хун­ку на гектар та­кож спо­с­теріга­ло­ся зро­с­тан­ня ма­си буль­бо­чок у варіан­тах з об­роб­кою насіння цим пре­па­ра­том.
Ос­та­точ­ну дію цьо­го пре­па­ра­ту оці­ню­ва­ли під час обліку вро­жай­ності. У ско­­­ро­стиг­ло­го сор­ту Діона при­бав­ка вро­жай­ності насіння бу­ла у 2010 р. на 1,8 ц/га, у 2011 р. - на 1,4 ц/га більше.
У се­ред­нь­о­ран­нь­о­го сор­ту Да­ная при­бав­ка вро­жаю насіння ста­но­ви­ла, відповідно, 4,1-4,6 ц/га.