Зберегти урожай — першочергове завдання хлібороба

Комахи, що пошкоджують зерно під час зберігання, поширені на всій земній кулі й налічують понад 400 видів, а всі основні їх види є в більшості країн, чому сприяє інтенсивна міжнародна торгівля зерном.

У різних країнах втрати маси зерна пшениці від комах під час зберігання становлять 1,5–7,3%, кукурудзи — 2–23, рису — 2–49, сорго — 19–50, бобових — 14–64%, і ці показники з часом можуть змінюватись. Тільки США зазнають збитків від комірних шкідників в $1 млрд/рік.

В Україні найбільш поширеними та найголовнішими серед шкідників хлібних запасів є 12 видів комах: жуків — 9, вогнівок і молей — 3 та 1 вид кліщів. Їх видовий склад наведено в таблиці 1.

Дотепер на території України не виявлено такі небезпечні карантинні види, як китайський зерноїд (Callosobruchus chinensis L.), чотирикрапковий зерноїд (Callosobruchus quadrimaculatus F.), бразильський бобовий зерноїд (Zatropis granarium Everts, — Tr/ khapra Arrow.), широкохобітний комірний довгоносик (Caulophilus Latinasus Say) та інші. Багато з цих видів шкідників поширені в країнах Південної й Середньої Європи, Афганістані, Японії, Китаї, Єгипті та в інших державах, з якими Україна має торговельні зв’язки. Тому слід постійно пам’ятати про небезпеку завезення нових видів шкідників.

Так, за даними Г. А. Закладного (1990), в державних зерносховищах на території колишнього СРСР втрати маси зерна від комах збільшуються з північних районів до південних. Якщо у північних районах партії з пошкодженим зерном становили 65%, то у південних — 100%. В 1 кг нараховували, відповідно, 91 та 1972 шт. пошкоджених зерен, а втрати маси сягали 0,13 і 1,75%.

Надто небезпечні шкідники хлібних запасів для насіння. Так, пшениця й кукурудза, пошкоджені комірним довгоносиком, втрачають схожість, відповідно, на 92 і 27%, рисовим довгоносиком — 75 і 61, малим борошняним хрущаком — 53 і 24, суринамським борошноїдом — 25 і 18%. Насіння гороху, квасолі, еспарцету, пошкоджене зерноїдами, втрачає схожість на 70–90%, а від кліщів насіння пшениці (залежно від вологості) знижує схожість на 6–19%.

Одним із найважливіших завдань, яке вирішують у багатьох країнах, у т. ч. в Україні, є вдосконалення вже існуючих і розбробка нових засобів і методів захисту зерна від комах і кліщів. Існуючі засоби та методи боротьби з шкідниками хлібних запасів значно стримують розселення шкідливих кліщів і комах та істотно скорочують їх потенційну шкодочинність.

Система захисту запасів передбачає три основних групи заходів: карантинні, профілактичні та знищувальні.

Карантинні заходи спрямовані на те, щоб запобігти проникненню на територію України іноземних видів шкідників, наприклад, китайський та чотирикрапковий зерноїди. Така загроза вже є для західного кордону країни. Водночас найважливішим завданням карантину є вчасне виявлення, локалізація й ліквідація вогнищ карантинних шкідників, що проникли з хімічними засобами.

Профілактичні заходи, спрямовані на запобігання зараженню зернопродуктів або інших об’єктів, в системі заходів боротьби зі шкідниками хлібних запасів мають велике значення, бо унеможливлюють зараження запасів зерна і зернопродуктів, що зберігаються. Це дає змогу уникнути погіршення якості та втрат у масі.

Профілактичні заходи слід проводити не тільки на підприємствах, що зберігають і переробляють зерно, а на сільськогосподарських підприємствах різної форми власності — виробниках зернопродукції.

Серед профілактичних заходів можна виділити чотири основні групи. Перша група пов’язана з використанням генетичного чинника і передбачає вивчення стійкості насіння різних сортів сільськогосподарських культур до шкідників хлібних запасів для відбору вихідного матеріалу для селекції стійких до них сортів. Друга група включає заходи, що пов’язані з дотриманням санітарного режиму на хлібоприймальних та переробних підприємствах, починаючи з первинних етапів обробки нового врожаю зерна в господарствах-виробниках. Основною метою проведення санітарних заходів є ліквідація осередків шкідників і запобігання розселенню шкідливих об’єктів у незаражену продукцію, дотримання чистоти й порядку під час роботи із зерном і зернопродуктами (території польових станів, зерносховищ, виробничих приміщень, обладнання, транспортних засобів, тари тощо). Третя група заходів спрямована на застосування засобів, що перешкоджають проникненню шкідників у продовольчі запаси. Це, передусім, забезпечення правильного проектування та якісного будівництва об’єктів, що призначені для зберігання хлібних ресурсів. Приділяється увага виробництву й розробці пакувальних матеріалів, які перешкоджають проникненню комах та кліщів у продукцію, що зберігається (різні синтетичні плівки та інші матеріали). Цікавим напрямом, що передбачає захист продуктів від шкідників, є використання репелентів — сполук, які відлякують комах. І четверта група передбачає використання абіотичних чинників (вологість, температура і хімічні компоненти повітря складських приміщень), завдяки яким можна значною мірою стримувати розвиток, розселення й шкодочинність шкідників запасів у складських приміщеннях. Вологість зерна й зернопродуктів також має велике значення для профілактики їх зараженості. Відомо, що кліщі вибагливіші до вологості продуктів, ніж комахи. Так, комірний і рисовий довгоносики розмножуються за мінімальної вологості продуктів 11–12%, (оптимальна — 13–17%), хлібний шашіль і рудий борошноїд потребують, відповідно, 10–12 і 13–15%, млинова вогнівка — 11–12 і 13–16, а борошняний кліщ — 13–14 і 17–18%. Тому за низької вологості продукту, незважаючи на зараженість, шкідники можуть і не розвиватись.

Температура є одним із найважливіших чинників метаболізму, росту, розвитку, загальної поведінки і поширення шкідників. Кожен вид комах і кліщів має активність лиш у визначених межах температури, які створюють зону ефективних температур. За наявності їжі й за достатньої вологості зернових продуктів розвиток шкідників хлібних запасів може набути катастрофічного характеру, якщо його не обмежити температурним чинником. Завдяки підвищеній чутливості комах і кліщів до температури, продукти можна зберігати в умовах, що стримують розвиток шкідників і навіть спричинюють їх загибель. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів — 18...32°С. Температура нижча 16°С значно стримує розмноження шкідників, а близько 10°С більшість комах витримує погано (стримується розвиток усіх стадій). Охолодження й зберігання зерна й зернопродуктів за температури 10...12°С є одними з основних профілактичних заходів, що стримують розвиток шкідників. Зазвичай для охолодження зерна й продуктів використовують атмосферне повітря в холодний період року або доби, вживаючи пасивне чи активне вентилювання, а також штучно охолоджене повітря (табл. 2).

Враховуючи те, що строки виживання різних фаз неоднакові, важливо знати межі температур, за яких спостерігається повна загибель шкідників. Такі дані наведено в таблиці 2.

Виходячи з наведеного вище, в холодний період року зерно й зернопродукти, насамперед заражені шкідниками, конче потрібно охолоджувати всіма можливими способами. Потім у зерновій масі слід підтримувати низьку температуру відповідно до даних експозиції, що вказані в таблиці 2.

О. Грикун,
канд. біол. наук, ст. наук. співробітник ІЗР УААН

Далі буде…