Затримання посліду в корів

Роди - це фізіологічний процес виведення з матки життєздатного плоду (плодів) та навколоплідних оболонок з їхнім вмістом. Відбувається цей процес завдяки скороченню м'язів матки (перейми) й черевного преса (потуги).
Отже, в нормі роди завершуються відділенням посліду.

Стан, ко­ли послід не відо­кре­мив­ся про­тя­гом вла­с­ти­во­го для кож­но­го ви­ду тва­рин терміну, спеціалісти роз­гля­да­ють як за­три­ман­ня посліду (Retentio placentae).
Ви­ра­зи на кшталт "ро­ди бу­ли нор­мальні, а послід не відо­кре­мив­ся", "ро­ди закінчи­ли­ся швид­ко, та послід за­три­мав­ся" не мож­на вва­жа­ти пра­виль­ни­ми, оскільки за­три­ман­ня посліду на­ле­жить до па­то­логії тре­тьої (послідо­вої) стадії родів.
Про за­три­ман­ня посліду мож­на го­во­ри­ти, як­що він не виділив­ся: у ко­би­ли че­­рез 35 хви­лин, у ко­ро­ви - че­рез 6 го­дин, у вівці, ко­зи, свині, со­ба­ки, кішки і кро­лиці - че­рез 3 го­ди­ни після на­ро­д­жен­ня плодів.
За­три­ман­ня посліду бу­ває в тва­рин усіх видів, та частіше - в корів. У ко­бил, сви­ней, кіз, овець послід за­три­мується рідко, але це за­зви­чай су­про­во­д­жується важ­ким за­галь­ним ста­ном, що ду­же ча­с­то при­зво­дить до сеп­ти­копіємії. Пе­ре­дусім, за­три­ман­ня посліду не­без­печ­не в со­бак і кішок, оскільки швид­ко, іноді бли­с­ка­вич­но, ус­клад­нюється сеп­си­сом.
Розрізня­ють три фор­ми за­три­ман­ня посліду: по­вне, не­по­вне й ча­ст­ко­ве.
По­вне за­три­ман­ня посліду бу­ває при­близ­но в 15% ви­падків і ха­рак­те­ри­зується збе­ре­жен­ням зв'яз­ку су­дин­ної обо­лон­ки (хоріону) з ка­рун­ку­ла­ми обох рогів мат­ки. Із ста­те­вої щіли­ни зви­сає ли­ше ча­с­ти­на про­зо­рих обо­ло­нок (алан­тоїс і амніон).
За не­по­вно­го за­три­ман­ня посліду, що бу­ває най­частіше (близь­ко 76%), хоріон за­три­мується тільки в розі-пло­довмісти­лищі. Із ста­те­вої щіли­ни за­зви­чай зви­сає амніон, алан­тоїс і ча­с­ти­на хоріону тем­но­го ко­ль­о­ру з на­явністю ко­ти­ле­донів.
Діаг­ноз на ча­ст­ко­ве за­три­ман­ня посліду став­лять на ос­нові ог­ля­ду пло­до­вих обо­ло­нок, що виділи­ли­ся, оскільки в розі-пло­довмісти­лищі за­ли­ша­ють­ся ок­ремі ділян­ки пло­до­вої ча­с­ти­ни пла­цен­ти. Для цьо­го кож­ний послід, що відо­кре­мив­ся, доцільно ог­ля­ну­ти, роз­пря­мив­ши йо­го на столі або на підлозі. За ча­ст­ко­во­го за­три­ман­ня не бу­де ок­ре­мих діля­нок су­дин­ної обо­лон­ки. У та­ких ви­пад­ках про­во­дять ма­ну­аль­не (руч­не) досліджен­ня по­рож­ни­ни мат­ки з до­три­ман­ням ви­мог асеп­ти­ки й ан­ти­сеп­ти­ки.
Вирізня­ють три без­по­се­редні при­чи­ни за­три­ман­ня посліду:
n не­до­статні зу­сил­ля послідо­вих пе­рей­мів і по­туг;
n зро­щен­ня (спай­ки) пло­до­вої ча­с­ти­ни пла­цен­ти із ма­те­ринсь­кою;
n підви­ще­ний тур­гор тка­нин ка­рун­кулів.
Чин­ни­ка­ми, які спри­я­ють за­три­ман­ню посліду, на­зи­ва­ють:
n прогріхи в годівлі й ут­ри­манні вагітних тва­рин;
n па­то­логію обміну ре­чо­вин (авітаміноз, ке­тоз, ос­тео­ди­с­т­рофія, по­ру­шен­ня міне­раль­но­го ба­лан­су, ожиріння, вис­на­жен­ня);
n ут­ри­ман­ня без моціону (у тва­рин усіх видів, яких не ви­гу­лю­ють під час вагітності, за­три­ман­ня посліду мо­же бу­ти ма­со­вим яви­щем, це й по­яс­нює най­частіші за­три­ман­ня посліду в зи­мо­во-вес­ня­ний період);
n атонію й гіпо­тонію мат­ки після на­ро­д­жен­ня пло­ду (як наслідок за­тяж­но­го ро­до­во­го про­це­су);
n роз­тя­гу­ван­ня мат­ки (двійня, ве­­ли­­копліддя, во­дян­ка пло­ду та йо­го обо­ло­нок);
n за­хво­рю­ван­ня роділлі (хво­ро­би трав­но­го апа­ра­ту, нер­во­вої, сер­це­во-су­дин­ної си­с­тем то­що);
n за­пальні про­це­си в пла­центі не­за­раз­но­го по­хо­д­жен­ня;
n за­пальні про­це­си в пла­центі за­раз­но­го по­хо­д­жен­ня (в разі бру­це­ль­о­зу, вібріозу, па­ра­ти­фу, три­хо­мо­но­зу то­що);
n ме­ханічні пе­ре­шко­ди під час ви­ве­ден­ня з мат­ки посліду, що відо­кре­мив­ся (в разі за­вчас­но­го зву­жен­ня просвіту ший­ки мат­ки, за­щем­лен­ня посліду в не­вагітно­му розі; об­ви­ван­ня ча­с­ти­ни посліду на­вко­ло ве­ли­ко­го ка­рун­ку­ла).
Діаг­ноз по­ста­ви­ти не­важ­ко: із зовнішніх ста­те­вих ор­ганів ви­с­ту­пає чер­во­ний або сіро-чер­во­ний тяж. По­верх­ня йо­го у ко­ро­ви гор­би­с­та (за ра­ху­нок пла­цент). Інко­ли ззовні вид­но ли­ше фраг­мен­ти се­чо­вої і вод­ної обо­ло­нок без су­дин у ви­гляді плівок сіро-біло­го ко­ль­о­ру. За силь­но ви­ра­же­ної атонії мат­ки в ній за­ли­ша­ють­ся всі обо­лон­ки (мож­на ви­я­ви­ти під час паль­пації мат­ки). Пла­цен­ту ог­ля­да­ють, паль­пу­ють і, за по­тре­би, про­во­дять мікро­скопічний і бак­теріологічний аналіз.
Послід, що виділив­ся, роз­прям­ля­ють на столі або на підлозі. Та­кий ме­тод досліджен­ня дає мож­ливість з'ясу­ва­ти, яка завбільшки та ча­с­ти­на посліду, що за­три­ма­ла­ся, а інко­ли й при­чи­ну за­трим­ки. Крім то­го, од­но­час­но мож­на ви­я­ви­ти ано­малії роз­вит­ку пла­цен­ти, пе­ре­ро­д­жен­ня й за­пальні про­це­си в сли­зовій обо­лонці мат­ки та зро­би­ти вис­но­вок про життєздатність но­во­на­ро­д­же­но­го, про пе­ребіг після­ро­до­во­го періоду й мож­ливі ус­клад­нен­ня вагітності та родів у май­бут­нь­о­му.
Існу­ють два ме­то­ди ліку­ван­ня за­три­ман­ня посліду: кон­сер­ва­тив­ний і опе­ра­тив­ний. Ча­с­то во­ни до­пов­ню­ють один од­но­го.
Більшість на­уковців вва­жа­ють нор­мою три­валість послідо­во­го періоду в корів перші чо­ти­ри-шість го­дин. На цей термін і тре­ба орієнту­ва­ти прак­тич­них ве­те­ри­нар­них лікарів. От­же, вже че­рез шість го­дин після на­ро­д­жен­ня те­ля­ти, як­що не відо­кре­мив­ся послід, потрібно за­сто­со­ву­ва­ти кон­сер­ва­тивні ме­то­ди ліку­ван­ня. Вичіку­ван­ня 8-24 го­ди­ни з мо­мен­ту на­ро­д­жен­ня пло­ду й не­за­сто­су­ван­ня те­ра­пев­тич­них про­це­дур, пов'яза­них із ліку­ван­ням за­три­ман­ня посліду тре­ба вва­жа­ти за по­мил­ку в ро­боті ве­те­ри­нар­но­го фахівця.
Кон­сер­ва­тив­не ліку­ван­ня корів у разі за­три­ман­ня посліду пе­ред­ба­чає:
n підви­щен­ня то­ну­су й ско­ро­тли­вої функції міометрію, що за­без­пе­чу­ють най­ш­вид­ше й най­повніше відділен­ня посліду;
n по­пе­ре­д­жен­ня кон­тамінації мат­ки мік­ро­ф­ло­рою та роз­вит­ку в ній за­паль­но­го про­це­су й за­галь­ної після­ро­до­вої інфекції;
n сти­му­лю­ван­ня за­хис­них сил хво­рої тва­ри­ни.
Для бо­роть­би з атонією мат­ки ре­ко­мен­дується ма­саж мат­ки че­рез пря­му киш­ку та за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів, що підви­щу­ють ско­ро­чу­валь­ну здатність мат­ки:
n гор­мо­нальних (си­не­ст­рол, пітуїтрин, ес­трон, фолікулін, ес­т­радіолу-ди­пропіонат, ок­си­то­цин);
n ней­ро­т­ропних (кар­бо­холін, ер­го­тин, бревіколін, ер­го­ме­т­рин, уте­ро­тон, про­зе­рин, фу­ра­мон) в чи­с­то­му ви­гляді або в комбінації з гор­мо­наль­ни­ми пре­па­ра­та­ми.
Усі пе­ре­ра­хо­вані ви­ще пре­па­ра­ти слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти відповідно до на­ста­но­ви з ви­ко­ри­с­тан­ня. При цьо­му тре­ба вра­хо­ву­ва­ти, що чут­ливість мат­ки до мат­ко­вих за­собів за­ле­жить від фізіологічно­го ста­ну тва­ри­ни. Так, най­чут­ливішою во­на бу­ває в мо­мент родів, потім відчут­тя по­сту­по­во зни­жується. На ефект від ок­си­то­ци­ну суттєво впли­ває про­ге­с­те­ро­но­вий блок жов­то­го тіла, який знімається про­стаг­лан­ди­на­ми Ф2-аль­фа (ес­т­ро­фан, бро­е­с­т­ро­фан, ен­за­­прост, кло­про­с­те­нол, ре­мо­фан, аніпрост, ес­т­ру­мат, про­стин то­що).
Оскільки за­пальні про­це­си в матці зни­жу­ють її чут­ливість до міот­роп­них пре­па­ратів, то їх ре­ко­мен­дується за­сто­со­ву­ва­ти на фоні ес­т­ро­генів, які за­без­пе­чу­ють ак­тивізацію енер­ге­тич­них і пла­с­тич­них про­цесів у матці й ство­рю­ють оп­ти­мальні умо­ви для уте­ро­тонічної дії ок­си­то­ци­ну та інших уте­ро­тонічних спо­лук. Крім то­го, ес­т­ро­ге­ни, підси­лю­ю­чи мітоз епітеліаль­них клітин у матці і їхню се­к­ре­тор­ну ак­тивність, спри­я­ють підви­щен­ню ре­зи­с­тент­ності ура­же­них тка­нин до дії па­то­ген­них фак­торів.
Міот­ропні та ней­ро­т­ропні пре­па­ра­ти при­зна­ча­ють на ніч, бо в період нічно­го спо­кою мат­ка ак­тивніше ре­а­гує на них, а три­ва­лий відпо­чи­нок тва­ри­ни ле­жа­чи ство­рює оп­ти­мальні умо­ви для звільнен­ня по­рож­ни­ни мат­ки від вмісти­мо­го.
Для по­пе­ре­д­жен­ня гниль­них про­цесів у по­рож­нині мат­ки, внутрішньо­мат­ко­во вво­дять пре­па­ра­ти: ме­т­ро­макс, ек­зу­тер, гінобіотик, сеп­ти­ме­т­рин, ме­т­ро­сеп­тин, ек­зу­тер, емульсію йод-вісмут-суль­фаміду (емульсія ЙВС), пінис­ту су­с­пензію йо­ди­зо­лу, фу­ра­золідо­нові па­лич­ки, ан­ти­септ ЕП, ан­ти­септ ЙВС, сет­по­гель ЕП, йо­до­фо­ам ае­ро­золь, по­ро­шок три­циліну або 5-10%-ну су­с­пензію йо­го на риб'ячо­му жирі то­що.
Ан­тимікробні за­со­би ре­ко­мен­дується вво­ди­ти в по­рож­ни­ну мат­ки вранці, тоб­то після звільнен­ня від ек­су­да­ту.
У разі підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри тіла та інших оз­нак ус­клад­нен­ня місце­во­го про­це­су доцільно за­сто­су­ва­ти ан­ти­мікробні пре­па­ра­ти ши­ро­ко­го спе­к­т­ру дії для профілак­ти­ки після­ро­до­во­го сеп­си­су.
Для по­ру­шен­ня зв'яз­ку між пла­цен­та­ми де­які ав­то­ри ре­ко­мен­ду­ють вли­ван­ня пеп­си­ну з со­ля­ною кис­ло­тою (пеп­сину
20 г, со­ля­ної кис­ло­ти 15 мл, во­ди 300 мл).
Для сти­му­лю­ван­ня за­хис­них сил тва­ри­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють внутріш­ньо­­вен­не вве­ден­ня 20%-го роз­чи­ну глю­ко­зи (200-300 мл), 10%-го роз­чи­ну кальцію хло­ри­ду (100-150 мл), 5%-ї ас­корбіно­вої кис­ло­ти (30 мл). Ре­ко­мен­до­ва­но та­кож за­сто­­су­ван­ня вітамінних пре­па­ратів, но­во­каїно­вих бло­кад, тка­нин­ної те­рапії.
У ве­те­ри­нарній прак­тиці є до­сить ба­га­то спо­собів кон­сер­ва­тив­но­го ліку­ван­ня за­три­ман­ня посліду. Пи­тан­ня про вибір най­доцільнішо­го ме­то­ду завжди за­ле­жить від різно­манітності кон­крет­них умов: ста­ну хво­рої тва­ри­ни, досвіду й кваліфіка­ції спеціаліста ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни, на­яв­ності спеціаль­но­го об­лад­нан­ня у ве­те­ри­нарній ус­та­нові то­що.
Раніше ніж че­рез 24 го­дин після на­ро­д­жен­ня те­ля­ти відо­крем­лю­ва­ти послід не­доцільно, але вичіку­ва­ти до­вше теж не слід, оскільки за­хисні си­ли мат­ки й здатність її ско­ро­чу­ва­ти­ся зни­жу­ють­ся.
Як­що кон­сер­ва­тив­не ліку­ван­ня ви­я­ви­ло­ся не­ефек­тив­ним, че­рез 24 го­ди­ни після на­ро­д­жен­ня пло­ду вда­ють­ся до опе­ра­тив­но­го (руч­но­го) відо­крем­лен­ня посліду. При цьо­му особ­ли­во ре­тель­но тре­ба об­ро­би­ти й про­дезінфіку­ва­ти ру­ки та зовнішні ста­теві ор­га­ни тва­ри­ни. Вве­ден­ня в по­рож­ни­ну мат­ки будь-яких дезінфіку­ю­чих роз­чинів ні до, ні після відо­крем­лен­ня посліду не до­пу­с­кається. Після руч­но­го відо­крем­лен­ня посліду, щоб уне­мож­ли­ви­ти роз­ви­ток субінво­люції мат­ки і ен­до­ме­т­ри­ту, ко­рові ін'єкту­ють міот­ропні за­со­би, внут­рішньо­вен­но вво­дять роз­чи­ни глю­ко­зи та кальцію хло­ри­ду (кальцію глю­ко­на­ту), внут­ріш­ньо­мат­ко­во вво­дять про­ти­мік­робні пре­па­ра­ти (кра­ще на пінистій ос­нові) ши­ро­ко­го спе­к­т­ру дії. В разі за­пу­ще­но­го про­це­су й гниль­но­го роз­кла­дан­ня посліду слід про­ве­с­ти по­вний курс ком­плекс­ної те­рапії, як за ен­до­ме­т­риту.
До опе­ра­тив­но­го втру­чан­ня за силь­них по­туг у ко­ро­ви вда­ють­ся на фоні низь­кої са­к­раль­ної ане­с­тезії (вве­ден­ня 10 мл 1-1,5%-го роз­чи­ну но­во­каїну в епіду­раль­ний простір). Курс ліку­ван­ня вва­жа­ють закінче­ним за умов фізіологічно­го пе­ребігу після­ро­до­во­го періоду.
Профілак­ти­ка за­три­ман­ня посліду по­ля­гає в чітко­му до­три­манні всьо­го ком­плек­су гос­по­дарсь­ких і зо­о­ве­те­ри­нар­них за­ходів. Особ­ли­ву ува­гу приділя­ють по­вноцінній годівлі й ор­ганізації моціону вагітних тва­рин, пра­виль­но­му про­ве­ден­ню родів і до­гля­ду за вагітною тва­ри­ною.
Профілак­ти­ка за­три­ман­ня посліду важ­ливіша за ліку­ван­ня.
Відра­зу після на­ро­д­жен­ня те­ля­ти ко­­рові ви­по­ю­ють 3-5 л на­вко­лоплідних вод (як­що їх зібра­ли), роз­бав­ле­них у 5-6 л теп­лої підсо­ле­ної во­ди (два-три ра­зи че­рез 5-6 год). Корові дають відро теп­ло­го пійла, до яко­го до­да­ють 1 кг висівок та 300-500 г цу­к­ру (ме­ду), оскільки міометрій ви­ко­ри­с­то­вує са­ха­ро­зу як енер­ге­тич­ний ма­теріал.
Із зви­са­ю­чої ча­с­ти­ни пу­по­ви­ни, де містять­ся пуп­кові су­ди­ни, ру­кою мак­си­маль­но стя­гу­ють кров, що сприяє швид­шо­му відто­ку крові з су­дин вор­си­нок ко­ти­ле­донів та відо­крем­лен­ню посліду. Для цьо­го ж вар­то за­сто­со­ву­ва­ти та­кож ба­га­то­ра­зо­ве відрізан­ня но­жи­ця­ми кук­си пу­по­ви­ни.
Зай­ве мо­ло­зи­во після пер­шо­го смок­тан­ня чи ви­по­ю­ван­ня те­ляті ви­по­ю­ють ко­рові або вво­дять їй підшкірно (30-50 мл). Як­що ж уп­ро­довж трьох го­дин на зви­са­ючій ча­с­тині хоріона не вид­но свіжо­виділе­них ко­ти­ле­донів, тоді ко­рові за­сто­со­ву­ють па­ра­са­краль­ну бло­ка­ду нервів та­зо­во­го сплетіння, як ре­ко­мен­дує В. Завірю­ха.
Ос­но­ву профілак­ти­ки аку­шерсь­кої па­то­логії, яка об'єднує хво­ро­би вагітних тва­рин, па­то­логію родів та ус­клад­нен­ня ста­но­вить си­с­те­ма­тич­не про­ве­ден­ня аку­шерсь­кої дис­пан­се­ри­зації ма­точ­но­го по­голів'я ху­до­би.
О. Вальчук, В. Столюк,
кандидати ветеринарних наук,
Національний університет біоресурсів і природокористування України