“Ювелірна” робота в молочному скотарстві

Жоден дбайливий агроном не кине в землю неякісне насіння. Чому? Відповідь очевидна: уже через три місяці він побачить реальні результати своєї праці і зможе їх оцінити. Та чи будуть ті результати втішними?

Тому спеціалісти цієї галузі як ніхто інший прекрасно розуміють, що з поганого ніколи не вийде нічого доброго, тож намагаються використовувати лише найякісніший матеріал - нехай і дорожче, але щоб був відмінний результат.

Добір батьківських пар: тонкощі розведення молочної худоби
Тваринництво - дещо інша справа. Сьогодні отримали теличку, залишили собі на вирощування, а якість її як виробника молока зможемо оцінити мінімум через 2,5-3 роки. І то ще попередньо. Тобто селекціонер діє на свій власний розсуд, підбираючи тата для корови-мами. І добре, якщо вам, пане господарю, трапився СПЕЦІАЛІСТ із великої літери. А таких, м'яко кажучи, наразі не дуже багато. Мабуть, жодна інша праця не потребує стільки сил та любові, як робота в тваринництві.
Отже для тих, хто справді з натхненням і повною віддачею ставиться до своєї роботи, прагне відчувати повагу до самого себе за професійні досягнення в обраній галузі, не зайвими будуть подані нижче рекомендації та поради. Ми не підніматимемо питання годівлі й утримання, хоча вони є важливим елементом у реалізації задатків високих надоїв. І, звісно, не можна отримати високопродуктивних корів за інтенсивності росту телиць на рівні 350-400 г за добу, а від корови масою 450 кг надоїти 6000 кг молока за лактацію. Та й загалом не маємо наміру навести хоча б один приклад, коли за поганих умов розведення та годівлі були створені високопродуктивні стада. Наша розмова стосується насправді тонкої, ювелірної, роботи: формування батьківських пар у молочному скотарстві, - бо це основа майбутньої продуктивності ваших стад.

Першим кроком проводимо аналіз стада
Перш ніж здійснити підбір бугая для конкретної корови або групи худоби, потрібно провести аналіз стада і згрупувати корів за походженням, рівнем надоїв, віком, станом здоров'я, здатністю до розмноження.
Існує один вагомий елемент, без якого провести таке групування просто неможливо, - зоотехнічний облік та його достовірність. Це як фундамент будинку, від якості якого залежить добротність усієї споруди.
Наступний крок - визначення напряму селекції, тобто що тваринник хоче отримати в результаті: підвищений надій, жирність молока, білковість, поліпшену форму вимені чи кінцівки правильної постави. Зоотехнік має чітко бачити перед собою селекційну мету - майбутню тварину з бажаним розвитком певних ознак, якщо це стосується екстер'єру або рівня продуктивності, що повинна забезпечити дана корова (а не просто думати, що тварину треба покрити будь-яким бугаєм, хоч би й доморослим, аби отримати теля). Тут слід мати на увазі, що, за даними багатьох сучасних учених, досконала гармонійна будова тіла тварини здебільшого є запорукою високої молочної продуктивності. Значить, можна вести селекцію у напрямі її поліпшення, і в результаті ви отримаєте бажані надої. Якщо спрямовувати свою діяльність відразу ж на оптимізацію кількісних та якісних ознак молока, слід пам'ятати, що зі збільшенням надоїв жирність падає, і навпаки, що менше молока, то більший вміст жиру в ньому.

Правильний підбір бугая - запорука успіху роботи селекціонера
І тепер, коли ми чітко бачимо перед собою певну мету, переходимо до основного заходу - власне підбору бугая.
Наше завдання - сформувати батьківські пари таким чином, щоб отримати високоякісний приплід. Основним правилом підбору є вимога, щоб плідник за своїми якостями був кращим, ніж матки, які за ним закріплені. Будь-який підбір має бути поліпшувальним, тобто спрямованим на вдосконалення певних характеристик тварини. Тому в умовах України з переходом на спеціалізоване молочне скотарство переважно використовують бугаїв поліпшувальних порід, таких як голштинська, швіцька, англерська різних селекцій - від західноєвропейської до північноамериканської. Однак треба пам'ятати: безсистемне парування навіть старанно дібраних тварин не дасть бажаних результатів, а використання в малопродуктивних стадах бугаїв із високою продуктивністю матерів приносить низький, а іноді і нульовий результат.
Проте видатних плідників дуже мало, і якби людство йшло екстенсивним шляхом у веденні тваринництва, використовуючи лише природне парування, високих продуктивних якостей дійного стада довелося б чекати задовго. Нинішні сучасні технології в галузі відтворення дають змогу використати кращі світові генетичні ресурси у кожному господарстві завдяки штучному осіменінню.
Як правильно підібрати бугая? Звичайно ж, він має належати до тієї самої породи, що і ваші тварини (або поліпшувальної щодо неї), належати до бажаної вам породної лінії. Щоб не прогадати з якістю бугая, обирайте його з "Каталогу бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід" Міністерства аграрної політики та продовольства України за поточний рік та звертайте увагу на його оцінку за якістю потомства. У результатах оцінки беріть до уваги ступінь переваги дочок над ровесницями за надоєм, рівень жирності та білковості молока. Бажана також наявність у бугая лінійної оцінки за екстер'єрним типом як запорука виправлення недоліків екстер'єру вашої худоби.

Для кожного стада -
свій метод підбору
Залежно від рівня селекційно-племінної роботи в конкретно взятому господарстві та його спеціалізації, можна застосовувати такі методи підбору:
- індивідуальний: підбір бугая проводять для кожної корови. Звичайно, це найбажаніший принцип роботи з особиною, що дає змогу врахувати особливості її продуктивності, екстер'єру і спрямувати розвиток у бажаному напрямі;
- груповий: одного чи декількох споріднених між собою плідників закріплюють за групою маток;
- лінійно-груповий: за товарними стадами закріплюють бугаїв однієї лінії із заміною їх через 2-2,5 року на плідників іншої згідно з планом ротації ліній. Він спрямований на те, щоб не допустити інбридингу в товарних стадах і забезпечити інтенсивне використання видатних тварин.
І наостанок: після ретельного підбору бугаїв для своїх стад селекціонерові потрібно слідкувати за тим, як обраний бугай покаже себе у стаді. Тож ведення зоотехнічного обліку на належному рівні та правильна організація підбору допоможуть вам як технологам галузі тваринництва зробити свій внесок у справу поліпшення якості худоби, підвищення рівня її надоїв і дасть змогу забезпечити рентабельність скотарства протягом багатьох років. І, зрештою, завершуючи свій 30-35-річний професійний шлях у господарстві, оглядаючи випестуване підопічне стадо, ви бачитимете гідну наочну оцінку всієї вашої праці.

Юлія Бойко,
науковий співробітник
Інституту розведення
і генетики тварин НААН