Яра вика у годівлі ВРХ

Основною культурою Вінницької області, яка забезпечує тваринництво білком, є горох, проте останніми роками значно скоротились площі висіву під горохом, зменшилась його урожайність. Виникло питання пошуку інших, нетрадиційних, кормових культур, які можуть певною мірою знизити дефіцит рослинного білка в годівлі сільськогосподарських тварин.

Однією з перспективних, але недостатньо вивчених культур в біологічному і господарському відношенні є яра вика. Культура високопродуктивна, скоростигла, багата на білок і має різнобічне використання: зелений корм, трав’яне борошно, сіно та силос. Все це підтверджує високі можливості ярої вики в зміцненні кормової бази тваринництва.
Вика дає дуже поживний легкозасвоюваний білковий корм. За даними лабораторії Інституту рослинництва, її білок має багато важливих у фізіологічному відношенні амінокислот і високий коефіцієнт перетравлення. Зелена маса не містить глюкозинолатів, а тому згодовування її в чистому вигляді не викликає отруєння та захворювання тимпанітом. Високі кормові якості забезпечуються не лише наявністю білків, а й вітамінами та мінеральними солями, на які яра вика також багата. Вика дає урожай насіння 20–26 ц/га і нагромаджує у грунті до 50–80 кг/га азоту. 100 кг зеленої маси ярої вики відповідають 16 к. о., а та сама кількість сіна — 56 к. о. із вмістом перетравного протеїну 140 г/к. о. Зерно вики містить, в середньому, 26–36% білка. Для порівняння: у зерні гороху білка міститься від 20 до 36%, а у сої — від 30 до 50%.
З метою вивчення впливу ярої вики на підвищення молочної продуктивності та якість молока було проведено два науково-господарських досліди.
Перший дослід з вивчення продуктивної дії насіння ярої вики,  порівняно з горохом, на молочну продуктивність корів і хімічний склад молока проведено у ДГ “Олександрівське”.
На дослід (за принципом аналогів) було набрано дві групи корів (за віком, живою масою, датою розтелення, продуктивністю) української чорно-рябої молочної породи — по 10 голів в групі. Раціон годівлі дослідних корів наведено в таблиці 1. На одну к. о. припадає — 109 г перетравного протеїну. Концентрація енергії — 0,73. Оптимальний рівень Са до Р — 1,95:1.
Дослід проведено за прив’язного утримання корів — 3-разового доїння. У першу декаду досліду, крім основного раціону, коровам першої дослідної групи давали 0,5 кг дерті  вики на голову на день, другої групи — 0,5 кг дерті гороху. В наступний період коровам першої і другої дослідних груп згодовували на 1 л молока по 200 г дерті вики і 200 г дерті гороху, відповідно.
Хімічнй склад молока, зроблений на Тростянецькому молокозаводі, наведено в таблиці 2.
На основі проведеного досліду встановлено, що вищий надій молока мали корови, які отримали дерть вики. Надій у них був щоденно на 4,3 кг молока, 0,36% жиру, 0,06% білка вищий, ніж у корів, яким згодовували дерть гороху (2,38 кг молока, 0,16% жиру і 0,02% білка). Аналіз продуктивності та якості молока дослідних корів за період досліду наведено в таблиці 3.
Другий дослід був проведений у дослідному господарстві Вінницької ДСГДС із згодовування екструдованої сої, вики і гороху. Порівнювався їхній вплив на молочну продуктивність корів і хімічний склад молока. На дослід за принципом аналогів було набрано три групи корів по 10 голів у кожній. Раціон годівлі для всіх груп був ідентичним. Крім основного раціону, коровам першої групи згодовували по 200 г екструдату сої, другої групи — по 200 г екструдату вики і коровам третьої групи — по 200 г екструдату гороху на 1 л молока, відповідно.
Результати досліду, проведеного на коровах червоно-рябої молочної породи, наведено у таблиці 4.
На основі проведеного досліду встановлено, що вищий надій молока мали корови, які одержували екструдат вики. Надій у них був щоденно на 2,6 кг більший, ніж у корів І і II груп. А найвищий відсоток жиру і білка (+0,60% +0,17%, відповідно) мали корови, яким згодовували екструдат сої.
Аналіз проведених дослідів дає підставу твердити, що насіння ярої вики (дерть чи екструдат) дає можливість отримати вищу прибавку молока порівняно з соєю і горохом. А найвищий відсоток жиру і білка одержано від корів, яким згодовували сою.
На основі проведених нами досліджень рекомендовано господарствам області для підвищення надоїв молока і покращання його якості сіяти кукурудзу з соєю і вико-мішанку (вика + овес + ячмінь) в різні строки: буде поживна зелена маса, сіно і силос. А відтак продукція, вироблена  з такого молока, матиме попит як на власному ринку, так і за кордоном.

В. Жуков,
канд. с.-г. наук
С. Коваль,
канд. с.-г. наук
М. Мандрик,
мол. наук. співроб.
Л. Бігас,
лаборант