Якщо завтра заморозки...

Якщо завтра заморозки... За довгостроковим агрометеорологічним прогнозом, розрахованим в Інституті агроресурсів статистичним методом при аналізі спостережень за гідротермічним режимом на мережі метеостанцій у період 1881–2001 рр., у травні на значній території України передбачається від’ємна теплова аномалія. Внаслідок цього відхилення середньомісячної температури від кліматичної норми коливатимуться по території: -0,2…-0,5°С у Степу та ряді областей лісостепової зони і близько 0°С на Поліссі. Отже, травень у поточному році очікується дещо прохолоднішим від звичайного, а від’ємна теплова аномалія є передумовою короткочасного зниження мінімальної температури нижче 0°С на фоні стійкого позитивного рівня теплового режиму. У зв’язку з тим, що методика довгострокового прогнозування такого стихійного явища, як заморозок, не опрацьована, визначити можливість його виникнення допомагають розрахунки ймовірності мінімальної температури весною на території країни. Вони, зокрема, показують, що з найбільшою вірогідністю (27–37%, тобто з повторенням 3–4 рази впродовж 10 років) травневі заморозки у повітрі спостерігаються у східних та північних областях (Луганська, Сумська, Чернігівська, Київська, Житомирська), північно-західних та західних областях (Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська), а також у Черкаській області. З імовірністю 20–25% виникають заморозки на території Кіровоградської, Хмельницької, Рівненської, Закарпатської областей та Автономної Республіки Крим. Найменша ймовірність заморозків (5–11%, тобто не частіше одного разу впродовж 10 років) спостерігається в Донецькій, Запорізькій, Миколаївській і Чернівецькій областях. У решті областей ймовірність зниження температури повітря нижче 0°С коливається в межах 14–18%. Зважаючи на те, що у поточному році травень очікується прохолоднішим від звичайного, слід сподіватися на виникнення такого небажаного погодного явища, як заморозок у повітрі і на поверхні грунту. Тому варто пам’ятати про це і відповідно підготуватися до застосування таких заходів, які пом’якшують або протидіють пошкодженню рослин негативною температурою. Серед найпоширеніших заходів боротьби із заморозками є задимлення ділянки із сходами рослин чи квітуючих дерев перед очікуваним, за попередженням Гідрометеоцентру, зниженням температури повітря нижче 0°С у наступну ніч. Іншим доступним заходом є рясний полив ділянки, зайнятої овочевими та садовими культурами, під кінець дня. Внаслідок виділення прихованої теплоти при випаровуванні вологи, температура повітря у шарі, прилеглому до поверхні грунту, підвищується на 1–2°С. Цього буває достатньо для того, щоб запобігти зниженню температури нижче 0°С. Природною протидією виникненню заморозку є вітер, який забезпечує змішування повітря. Отже, умовою зниження температури внаслідок радіаційного вихолоджування приземного шару повітря і поверхні грунту є тиха (штилева) і безхмарна погода. Значні швидкості вітру не запобігають зниженню температури лише при адвекції (переміщенні) холодного повітря з іншої території. При цьому маємо адвективний тип заморозку, для боротьби з яким доводиться докласти більше зусиль, порівняно з місцевим радіаційним вихолоджуванням повітря при тихій погоді. За очікуваного гідротермічного режиму, сподіваємося на ряд інших негативних наслідків для землеробства відповідно до прогнозу агрометеорологічних умов. Зокрема, значне пересихання посівного й орного шарів грунту впродовж квітня і травня негативно вплине на вегетацію ярих культур. Понижений і нестійкий тепловий режим та можливі заморозки ускладнять умови вегетації теплолюбних рослин. Теплова аномалія другої половини зимового періоду обумовила загострення проблеми забур’янення всіх польових культур, особливо багаторічними високошкодочинними бур’янами, а також створення передумов для значного поширення на рослинах колосових зернових і на буряках шкідників і хвороб, що викличе напруження в агротехнічних заходах при догляді за посівами. Слід зауважити, що очікувані умови спричинять ряд позитивних наслідків у сільськогосподарському виробництві, а саме: близьке до оптимального й задовільне поєднання теплового режиму і зволоження грунту в ряді регіонів забезпечить підвищений потенціал продуктивності культур, висіяних в оптимальні строки. При очікуваному термічному режимі рослини ранніх ярих культур, висіяних в оптимальні строки, добре укоріняться і сформують в органогенезі оптимальну кількість колосків та величину колосу. Помірний тепловий режим та задовільне зволоження грунту створять добрі передумови для весняного розвитку рослин та формування продуктивної кущистості озимих і ярих зернових культур. В. Просунко, канд. геог. наук, завлаб агрометеорологічного та математичного аналізу і досліджень відділення “Агроресурси” Інституту гідротехніки та мелірації УААН