Як забезпечити тільним сухостійним коровам повноцінну годівлю

Оптимізація рівня годівлі сухостійних корів - одна з найважливіших ланок забезпечення народження міцного, здорового приплоду, доброго стану здоров'я корови після отелення, відтворної здатності й одержання високих надоїв молока.

Важливість сухостійного періоду полягає в тому, що в цей період утворюються нові клітини вимені, які продукують молоко; забезпечується внутрішньоутробний розвиток теляти; створюються запаси поживних речовин в організмі для нового лактаційного періоду. Період сухостою є початком дальшої лактації, а не кінцем попередньої. Для цього періоду характерні: швидкий ріст плоду, поступове зниження споживання корму, зростаюча потреба в енергії, білку, вітамінах, мінеральних речовинах, воді.
Оптимальна тривалість сухостійного періоду для корів різних молочних порід - 55-70 днів. Тривалість його менша 40 днів недостатня для регенерації тканин вимені, що призводить до зниження надоїв молока в подальшій лактації на 6-10%, а без сухостійного періоду - на 20-40%. Сухостійний період, який триває понад 70 днів, не сприяє збільшенню надоїв і може призвести до надмірної вгодованості корови та ускладнень під час отелення й після нього. Цю тезу підтверджують останні дослідження, проведені в США, де вивчали залежність молочної продуктивності від тривалості сухостійного періоду в 282 тис. корів. Встановлено, що прибавка надою за лактацію, порівняно з середнім значенням надою, за тривалості сухостійного періоду 40 днів становила - 6 кг; 50 - 115; 60 - 143; 70 - 112 і 80 днів - 54 кілограми.

Запуск тільних корів
Тільних корів, залежно від надою, запускають упродовж 7-15 днів. Робити це слід під постійним контролем лікаря ветеринарної медицини. За умов триразового доїння з початком запуску корів переводять на дворазове, а потім і на одноразове видоювання. Це триває протягом двох-п'яти днів і аж до повного припинення молоковиділення. З початком запуску коровам зменшують даванку соковитих і концентрованих кормів, замінюючи їх якісним сіном. Запуск прискорюють також: нормоване напування, зміна порядку й черговості роздавання кормів, часу доїння, неповне видоювання, а також зміна місця утримання. Перші п'ять-шість днів після запуску потрібно ретельно перевіряти стан вимені. Затверділі частки масажують і здоюють з них молоко. В разі виявлення запалення вимені (мастит) лікар ветеринарної медицини має пролікувати його. Лікування маститів у сухостійний період дає значно кращі наслідки, ніж після отелення. Профілактичний огляд тільних тварин і оцінку стану вимені лікар здійснює впродовж усього сухостійного періоду. В кінці лактаційного періоду, перед запуском або на початку періоду сухостою, треба розчистити ратиці корів. Після запуску корів їм поступово збільшують поживність раціону й доводять його до норми.
Турбуватися про правильну годівлю сухостійних корів слід у другій половині або в останній третині лактації, коли найефективніше поповнюються резерви організму. Перед отеленням корова повинна мати вгодованість 3,5-4 бали (заводська) за п'ятибальною шкалою. Оцінка "один бал" свідчить про незадовільну (нижчу за середню), а "п'ять" - надмірну (вищу) вгодованість і масу тіла. Протягом 60 днів сухостійного періоду корову потрібно годувати так, щоб її жива маса збільшилася орієнтовно на 54-99 кг. Тобто годівля корів у сухостійний період має забезпечити збільшення маси тіла не менше ніж на 10-12%. Досягти цього можна за середньодобових приростів 0,8-1 кг. Корови, яких правильно годують під час сухостою, мають менше проблем зі здоров'ям і вищу продуктивність у подальших лактаціях.
Правильні раціони
Організовуючи годівлю корів у сухостійний період, важливо розробити раціони, які грунтувалися б на максимальному використанні грубих і соковитих кормів. При цьому щоденна кількість сухої речовини раціону, одержаної завдяки таким кормам, має становити орієнтовно 1,6-1,8 кг на 100 кг маси тіла корови. У період раннього сухостою кількість сухої речовини раціону на 80-88%, а пізнього - на 70-79% має забезпечуватися грубими і соковитими кормами. Таким чином, поживні речовини грубих і соковитих кормів (їхній надлишок чи дефіцит) мають визначати успіх годівлі корів у сухостійний період. Для задоволення потреби сухостійних корів у всіх елементах живлення немає єдиного грубого і соковитого корму, а тому слід використовувати його суміш. Ідеальний грубий і соковитий корм для сухостійних корів має бути: смачним; з невисокою енергетичною цінністю та низьким вмістом калію, кальцію, натрію; однорідним за якістю; незабрудненим і неураженим грибками й пліснявою; приготований так, щоб тварина не мала можливості вибирати смачніші компоненти; має забезпечувати відчуття наповнення рубця.
 Одне з головних правил годівлі сухостійних корів - уникнути надлишкового споживання енергії, оскільки вони не здатні регулювати її споживання й дуже часто поїдають кормів значно більше, чим спричинюють метаболічні розлади. Враховуючи це, бажано, щоб частка кукурудзяного силосу не перевищувала 50% усієї спожитої сухої речовини грубих і соковитих кормів раціону. У противному разі це призведе до ожиріння та метаболічних і репродуктивних розладів напередодні й під час отелення: зміщення сичуга, дистоції та кетозу.
Грубі бобові корми (сіно, сінаж) можуть становити 30-50% сухої речовини грубих і соковитих кормів раціону. Переважаюче використання їх у складі раціону призведе до надмірного споживання протеїну, кальцію та калію, тобто до дисбалансу протеїну й мінеральних елементів, що сприяє розвитку молочної лихоманки (родильний парез), кетозу, набряків вим'я та інших репродуктивних проблем.
Донедавна добрим кормом для сухостійних корів вважали злакові - сіно й сінаж. Проте сучасні дослідження щодо аніонно-катіонного балансу раціону засвідчили, що й ці корми можуть мати досить високий вміст калію, а це призводить до молочної лихоманки. Отже, найдоцільніше грубі і соковиті корми згодовувати у вигляді кормосуміші, добираючи такий її склад, який найкраще забезпечує потреби сухостійної корови.
Стосовно концентрованих кормів, то їх згодовують у кількостях, потрібних для доповнення раціону з грубих і соковитих кормів у разі нестачі енергії та, особливо, протеїну. У сухостійний період рекомендовано щоденно згодовувати (залежно від вгодованості) від 1,4 до 2,2 кг концентрованих кормів, до яких обов'язково додавати потрібну кількість вітамінно-мінеральних добавок.
Порушення в організації годівлі сухостійних корів у більшості випадків призводять до серйозних розладів і хвороб як у період сухостою, так і під час отелення та відразу після нього (табл. 1).
Повноцінна збалансована годівля сухостійних корів є також першою умовою одержання здорових, життєздатних телят та захисту їх від хвороб новонароджених (табл. 2). Так, в одному з дослідів за повноцінної годівлі корів перехворіло диспепсією 33% телят, а за недогодівлі корів - 52% (M.S. Hand, 1982).
Головна відмінність сучасних норм годівлі сухостійних корів полягає в тому, що враховується концентрація обмінної енергії та поживних речовин раціону в його сухій речовині, а не їхнє абсолютне значення (табл. 3).
Досить часто потреби в енергії та поживних речовинах сухостійних корів належним чином не забезпечують. У цьому разі поживні речовини, які зазвичай тварина використовує для підтримання життєдіяльності (а в молодих корів і для власного росту), витрачаються на забезпечення росту плоду та тканин матки. Як наслідок, тварина може втрачати масу тіла, що призводить до надмірної інфільтрації жиру в печінці перед отеленням.
Отже, пересічне споживання сухої речовини сухостійними коровами за 60-40 днів до отелення орієнтовно має становити 1,9-2,4% маси тіла, а за 20-10 днів - 1,6-1,8 відсотка.
Сухостійних корів і нетелей потрібно годувати тими самими кормами, які вони споживатимуть після отелення, але за дещо іншої структури раціонів.
Для профілактики гіповітамінозів тільним коровам і нетелям протягом сухостійного періоду, згідно з рекомендаціями, внутрішньом'язово вводять вітамінні препарати.
За два-три тижні до отелення, в зв'язку зі зростанням потреби тварин в енергії, протеїні та інших елементах живлення, залежно від їхньої вгодованості, поступово збільшують даванку концентрованих кормів до 3-4 кг (максимальний рівень - 0,8% рівня живої маси тварин). За таких умов годівлі мікроорганізми рубця пристосовуються до енергетичнішого раціону після отелення, що зменшує небезпеку родильного парезу й кетозу. Якщо стан вимені у корови в нормі, то даванку концентрованих кормів зменшують тільки за один-три дні перед отеленням. У разі появи набряків вимені або інших відхилень від норми стану здоров'я в раціоні залишають лише грубі корми, припиняють давати соковиті, а кількість концентратів зменшують до 2-3 кг за добу. Встановлено, що такий тип годівлі перед отеленням сприяє швидшому роздоюванню та меншим втратам маси тіла корів. Якщо потреба корів у енергії не забезпечена, вони використовують надлишкову кількість відкладеного жиру для підтримки розвитку плоду.
 Надмірне використання відкладеного жиру призводить до порушень діяльності печінки. Рівень сирого протеїну в раціоні збільшують до 14-15%. За нестачі протеїну в раціоні корів у пізній період тільності після отелення у них частіше бувають затримки посліду та знижується вміст білка в молоці. За цих умов ефективна даванка тваринам  - 5-6 г вітаміну РР і 3,5-4 мг селену. Коровам, схильним до захворювань родильним парезом, за два-три тижні до отелення зменшують споживання кальцію, що активізує гормональну систему й обмін кальцію кісток. За надмірних набряків вимені добову даванку кухонної солі зменшують до 40-50 г. Не можна різко міняти склад раціонів корів, особливо за тиждень до і після отелення.
Отже, для правильного перебігу сухостійного періоду оптимальна концентрація елементів живлення в 1 кг сухої речовини раціону високопродуктивних сухостійних корів має бути такою: обмінної енергії - 9,3-10,5 МДж, сирого протеїну - 12-15%, сирої клітковини - 22-26%. Надходження інших елементів живлення в добовому раціоні має становити: кальцію - 80-100 г, фосфору - 40-60 г, вітаміну А - 75-100 тис. МО, вітаміну D - 25-35 тис. МО, вітаміну Е - 600-1000 МО; оптимальне співвідношення Са/Р має бути 2,5-1,5:1 після запуску і 1,4-1,1:1 - за два тижні до отелення корів. За співвідношення більше 2,5:1 і менше 1:1 спостерігається схильність корів до захворювання на родильний парез.

Правильна стратегія годівлі
З одного боку, у корів, які споживають надлишкову енергію із концентрованих кормів або кукурудзяного силосу, більша ймовірність можливого ожиріння, що призводить до підвищення вмісту ліпідів у крові та ожиріння печінки. При цьому енергія накопичується в жирових депо корів, а азотні речовини видаляються з організму. Протягом перших тижнів після отелення ці резерви швидко витрачаються, до того ж, у жирних корів це помітніше, ніж у корів з оптимальною вгодованістю. Причиною такого стану є утворення кетонових тіл і потреба видалення їх із організму. Наслідком цього є зменшення споживання грубих і соковитих кормів, порушення процесів травлення, розвиток кетозу, поява маститів і набряку вимені.
З другого боку, тварини, які не досягли за період сухостою середньої вгодованості (3,5-4 бали), після отелення не мають потрібних резервів для виробництва молока. У таких тварин фіксують нестійку лактаційну криву, низьку продуктивність як у пік лактації, так і за лактацію в цілому.
Від запуску й до отелення високопродуктивних сухостійних корів слід утримувати безприв'язно, окремо від дійних. Щоденно сухостійним коровам організовують дво- тригодинний активний моціон.
Отже, правильна стратегія годівлі в сухостійний період забезпечує високу стартову продуктивність корів та добрий стан їхнього здоров'я.

Висновок
Якщо в господарстві ще й досі сухостійних корів утримують і годують "по-старому", мотивуючи це організаційними й технологічними труднощами, там мають знати: вони втрачають близько тисячі кілограмів молока за лактацію від кожної корови. Водночас ризик виникнення таких хвороб, як мастит, зростає вдвічі, а зміщення сичуга - втричі. Запліднюваність після першого осіменіння знижується на третину. В таких господарствах затримки посліду бувають частіше в чотири рази, кетози - в 16, а вибракування корів із діагнозом родильний парез - у п'ять разів.

В. Костенко,
д-р с.-г. наук, професор, НУБіП України
М. Гавриленко,
канд. с.-г. наук, Інститут розведення і генетики тварин НААН України