Як правильно формувати технологічні групи тварин

Якість усіх кормів, що входять до складу суміші, має бути високою. Ця вимога зумовлена тим, що велика рогата худоба не може вибирати із суміші окремі її компоненти. Тому неякісний корм, який входить у склад суміші, може викликати захворювання тварин або спричинити недоотримання певної кількості якісних компонентів, потрібних для нормального функціонування організму. Результатом буде недоотримання запланованої продуктивності.

О. Адмін,
завлабораторії технології та селекції
в молочному скотарстві,
Інститут тваринництва НААН

Склад та кількість суміші мають забезпечувати потреби тварин кожної технологічної групи в поживних речовинах. Ця вимога потребує високої кваліфікації фахівців, що проводять формування технологічних груп, розраховують раціони годівлі, контролюють приготування, роздавання, поїдання суміші, а також визначають фізіологічні та продуктивні реакції тварин на згодовувану суміш.
Методи групування худоби
Головне завдання групування — сформувати групи тварин, близькі за потребами споживання щодо кількості поживних речовин та структури суміші.
Найпоширенішим є групування тварин за фізіологічним станом. Його важливість обумовлена необхідністю приготування сумішей, відмінних за фракційним складом та поживністю, для корів різної стадії лактації та фізіологічного стану. За даними фахівців, які займаються годівлею, виділяють п’ять періодів, що різняться характером живлення:
Œ   ранній період лактації — до 70 днів після отелення (пік виробництва молока);
  пік споживання сухої речовини — від 70 до 140 днів після отелення (зниження виробництва молока);
Ž   середина і кінець лактації — від 140 до 305 днів після отелення (зниження виробництва молока);
   сухостійний період — від 60 до 14 днів до початку наступної лактації;
   передродовий період — 14 днів до пологів.
Такий метод групування притаманний класичній потоково-цеховій технології виробництва молока. Як правило, його використовують на невеликих фермах (до 300 корів), що зумовлено розміром технологічної групи (вона має бути достатньо великою для забезпечення ефективної роботи технологічного обладнання). На фермах більшого розміру є можливість групувати дійних корів за продуктивністю та віком.
Молодняк ВРХ групують за продуктивністю, віком та живою масою.
Слід звернути увагу на те, що переведення тварин із однієї групи в другу призводить до зменшення їхньої продуктивності у перші два-три дні після переведення. Тому що рідше здійснюють переформування технологічних груп, то меншою мірою знижується продуктивність у результаті стресових факторів. З другого боку, що більший період між переформуванням груп тварин, тим більші відмінності у фізіологічному та продуктивному стані виникають між тваринами, що зумовлює різницю в їхніх потребах щодо забезпечення поживними речовинами. Особливо це стосується дійних корів.

Уся справа у розмірі
Як було сказано вище, розмір ферми обумовлює кількість технологічних груп, а розмір технологічної групи має бути достатньо великим для забезпечення ефективної роботи технологічного обладнання.
Фактичні відмінності за продуктивністю корів післямолозивного періоду, з яких формували дві технологічні групи цеху виробництва молока, наведено у таблиці.
Якщо не розподіляти тварин за продуктивністю, то різниця в їхніх надоях може дорівнювати 24,5 кг, тоді як формування двох груп дає змогу зменшити її до 9–15,5 кг.
За теоретичними розрахунками, збільшення кількості продуктивних груп від однієї до дев’яти дає змогу зменшити відмінності між максимальним та мінімальним надоями у групі від 30 до 5 кг молока. Великі відмінності в продуктивності тварин у межах однієї групи призводять до ожиріння низькопродуктивних корів, що негативно впливає на їхню відтворювальну здатність. Високопродуктивні тварини втрачають масу тіла, що також негативно впливає на відтворення, а в деяких випадках призводить до зменшення продуктивності. На фото вгорі стрілками показано саме таких корів: одна з них має надмірну вгодованість, друга — низьку.
Однак слід пам’ятати: розмір групи має забезпечувати ефективне використання кормозмішувача.
Таким чином, перед тваринниками завжди стоїть питання визначення оптимальних значень кількості та розміру технологічних груп. З одного боку, високопродуктивне обладнання потребує збільшення чисельності тварин у групі, а з іншого — група невеликого розміру має менші відмінності за продуктивністю та фізіологічним станом. Вирішення цього актуального питання залежить від продуктивності обладнання та розміру ферми, тому вибір оптимального рішення для різних ферм — індивідуальний.