Високопоживні трав’янисті корми

Зелений корм найбільш біологічно повноцінний. Він у легкозасвоюваній формі містить усі потрібні речовини для високої продуктивності і нормальної життєдіяльності організму тварин.

П. Ковбасюк,
НУБіП України

Встановлено, що найвищу продуктивність тварин, зокрема молочну, забезпечують за годівлі їх зеленими кормами. А для повного забезпечення худоби зеленими кормами у весняний період потрібно створити високопродуктивний сировинний конвеєр. Для цього слід широко використовувати озимі проміжні посіви та посіви багаторічних бобово-злакових травосумішок, висіяних у минулі роки. Лише використання озимих проміжних посівів та багаторічних травостоїв забезпечить безперервне надходження зелених кормів з ранньої весни та упродовж весняного періоду.
Зменшити перевитрати завдяки травосумішкам
У більшості господарств вирощують малопоживні, незбалансовані рослинні корми. В середньому по господарствах України, вміст протеїну в раціонах не перевищує 85–90 г, а у деяких районах — 55–65 г на одну кормову одиницю замість 110–115 г за зоотехнічною нормою.
Через незбалансованість кормових раціонів за протеїном сільськогосподарський виробник зазнає значних — до 30–34% — перевитрат кормів, а собівартість продукції тваринництва зростає в 1,3–1,5 раза. Причиною цього є те, що в багатьох господарствах вирощують переважно одновидові злакові кормові культури. Встановлено, що маса злакових культур, висіяних у чистих посівах, недостатньо збалансована за протеїном, містить немалу кількість макро- і мікроелементів та інших речовин, що призводить до перевитрати кормів, зниження продуктивності тварин. До того ж, такі посіви знижують родючість грунтів.
   Найбільш продуктивними та збалансованими травосумішками є ті, до складу яких входять компоненти таких родин, як злакові (тонконогові), бобові (метеликові) та капустяні (хрестоцвіті).
Переваги багатокомпонентних сумішок перед простими посівами: вища стабільна продуктивність, збалансованість корму за перетравним протеїном, складом амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів, а також можливість подовжити термін їхнього використання без суттєвої зміни хімічного складу.
   У змішаних багатокомпонентних травостоях зі значною кількістю бобових трав інші компоненти забезпечуються азотом завдяки азотфіксації бобових, що дає змогу одержувати високі врожаї екологічно чистого корму без внесення азотних добрив або ж з невеликою нормою їхнього застосування.
Встановлено, що за належної технології багатокомпонентні травосумішки забезпечують 50–80 ц/га кормових одиниць, 8–13 ц — перетравного протеїну, а в кормовій одиниці міститься 125–145 г протеїну. На 100 кг зеленої маси в середньому припадає 18–19 к.о. і 2,8–3,4 кг перетравного протеїну. У сухій масі міститься: 11–12% протеїну, 8–9 — білка, 2,6–2,9 — жиру, 24–26 — клітковини, 7–8 — золи, 34–40% БЕР (безазотистих екстрактивних речовин), зоотехнічна норма каротину, мікроелементів.
   Висіяні багатокомпонентні однорічні травосумішки, до складу яких входять злакові, бобові та капустяні види, дають змогу збільшити вихід кормових одиниць на 15–20%, перетравного протеїну — на 25–30% порівняно з одновидовими посівами, одержати корми з оптимальним цукрово-протеїновим співвідношенням та вмістом багатьох незамінних амінокислот. Такі багатокомпонентні травосумішки за поживністю можна поставити на перше місце серед кормових культур.
Вигідні багатокомпонентні
травосумішки
Під час складання багатокомпонентних травосумішок необхідно враховувати чутливість рослин до умов середовища їхні біологічні властивості, продуктивність та господарські якості. Підбираючи компоненти для травосумішок, кількість видів, що входять до неї та їхнє співвідношення встановлюють залежно від регіону, метеорологічних факторів та місця зростання. Правильне кількісне співвідношення компонентів у травосумішках дає змогу сформувати належну густоту стояння, значну листкову поверхню, ярусне розміщення листя. Це дає можливість найефективніше використовувати фактори середовища, підвищувати інтенсивність фотосинтезу, врожайність та поживну цінність агрофітоценозів. Завдяки різноманітності видів багатокомпонентних травосумішок, акумулюється до 60% сонячної енергії, а тварини забезпечуються екологічно чистими кормами і всіма необхідними поживними речовинами.
   Використання багатокомпонентних травосумішок сприятиме біологізації кормовиробництва, зменшенню енерговитрат, економії матеріальних ресурсів, зменшуватиме забруднення довкілля продуктами деградації азотних добрив. Крім того, їхнє вирощування сприяє оптимізації мікробіологічного складу грунту, поліпшенню низки фізико-хімічних властивостей, унаслідок чого істотно підвищується його родючість.
Під час створення багатокомпонентних травосумішок слід добирати високоврожайні, цінні у кормовому відношенні культури для заготівлі різних видів кормів. Важливо зважати на якість зелених кормів, особливо на вміст протеїну, каротину, амінокислот, вуглеводів, вітамінів, фосфору, калію, магнію, кальцію, заліза. Від їхнього вмісту залежить продуктивність тварин. Зоотехнічні аналізи показують, що оптимальним показником якості зеленої маси для більшості тварин є наявність (у перерахунку на суху речовину): протеїну — 13–15%, клітковини — 23–25, фосфору — 0,4–0,5, кальцію — 0,7–0,8, калію — 2,4–2,6, натрію — 0,29–0,35, магнію — 0,13–0,20% за цукрово-протеїнового співвідношення 1:1 — 1,5. Вміст нітратного азоту в зелених кормах понад 0,07% вважають шкідливим для тварин.
З метою організації раціональної годівлі тварин багатокомпонентні одно- та багаторічні травосумішки мають займати провідне місце серед кормових культур, а з огляду на дефіцит, значну вартість азотних добрив, їхню шкідливість для тварин, людини, довкілля особливої уваги набуває створення та розширення площ під ними, через те, що вони в складі бобових трав здатні засвоювати атмосферний азот і накопичувати значну частину його в грунті. Корми з багатокомпонентних травосумішок, порівняно з іншими, є одними з найдешевших, а з зоотехнічного, господарського, економічного боків — доцільними.