Високоінтенсивні сорти озимої пшениці та їхнє мінеральне живлення

На початку вересня відбувся черговий семінар “Клубу 100”, лейтмотивом якого стали досягнення науковців і практиків у галузі підвищення врожайності озимої пшениці. Пропонуємо основні рекомендації фахівців Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ щодо технологій вирощування високоінтенсивних сортів озимої пшениці.

За останнє десятиріччя під керівництвом академіка В. Моргуна селекціонери Інституту фізіології рослин і генетики НАН України та Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла, завдяки розробленим оригінальним методам селекції, створили 20 сортів озимої пшениці, які занесено до Державного реєстру сортів України та рекомендовано для вирощування в усіх зонах України. Серед них — високоінтенсивні сорти Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Володарка, Фаворитка; сорти з високою якістю зерна — Ятрань 60, Київська 8, Переяславка, Ласуня; сорти універсального використання — Подолянка, Богдана, Снігурка, Добірна; сорти спеціального використання — Пивна та Зимоярка, які створено вперше в Україні. Генетичний потенціал цих сортів сягає за 100 ц/га. Слід сказати про принципово новий озимо-ярий сорт Зимоярка — дворучка — селекції академіка В. Моргуна: вирізняється винятковою пластичністю, саме тому його можна висівати восени або навесні.
Створені сорти вперше за всю історію України сформували рекордні (до 115,2–124,1 ц/га) врожаї зерна: Смуглянка — 115,2 ц/га, Золотоколоса — 117,3, Фаворитка — 124,1 ц/гектара.
Звичайно, потенціал нових сортів має неабияке значення, але не слід забувати про основи мінерального живлення.
Останніми роками зростання цін на добрива й скрутне становище в тваринництві зумовили різке зниження доз внесення мінеральних та органічних добрив. Якщо торік у середньому по країні азоту внесли 27 кг/га (у 1990 — 59 кг/га), то фосфору — 7 (у 1990 — 43), а калію — 6 кг/га (у 1990 — 39). Внесення органіки знизилося до 13 млн т (257,1 — у 1990 р.). За цих умов внесення добрив треба сконцентрувати під сорти, які забезпечують найбільшу віддачу.
Високопродуктивні сорти озимої пшениці селекції ІФРГ НАНУ добре реагують на внесення добрив. Одна з головних фізіологічних особливостей короткостеблових сортів Смуглянка, Колумбія та інших — в тому, що вони позитивно реагують на підвищені дози добрив, на відміну від високорослих та середньорослих відомих сортів, на яких підвищені дози мінеральних добрив не дають суттєвого збільшення врожаю.
У 2005–2007 рр. врожаї озимої пшениці короткостеблових сортів Смуглянка й Колумбія (9,7–10,57 т/га) перевищували їхній рівень у контролі (без добрив) майже вдвічі, а отримали їх на високих фонах живлення; N150Р120К120 тощо.
Належну увагу слід також звернути на особливості інтеграції систем живлення та захисту посівів. Так, третє підживлення добривом Омега, 6 кг/га, під час обприскування посівів фунгіцидом Амістар Екстра, 0,75 л/га, є ефективним засобом підвищення врожайності сортів, якості зерна та посівних якостей насіння.
Зростання вмісту фосфору в зерні озимої пшениці забезпечує підвищені посівні якості насіння.
Наведені дані дають підстави для висновку: висока пластичність сортів селекції ІФРГ НАНУ, стійкість до високих концентрацій іонів гарантують перспективу розвитку та впровадження систем позакореневого живлення, що дасть змогу суттєво скоротити витрати на добрива й підвищити ефективність засвоєння поживних елементів.
Учасники семінару зазначили, що, попри сильну посуху в сезоні 2006–2007 рр., сорти селекції ІФРГ НАНУ не лише добре вистояли, а й дали в умовах виробництва добрий урожай зерна високої якості — 80–109 ц/гектар.
Зрозуміло, що сорти інтенсивного та високоінтенсивного типів — це важлива умова отримання високих і якісних урожаїв, і цей потенціал можна повною мірою реалізувати за умови впровадження належних технологій вирощування з використанням сучасних систем захисту та живлення рослин.

В. Швартау, д-р біол. наук