Високоефективні новації у птахівництві

Технологія вирощування індиків передбачає такі основні варіанти: вирощування індиків на м’ясо; вирощування індиків у клітках протягом восьми тижнів; вирощування індиків у відгодівельниках; безпересадочне вирощування індиків на підстилці, сітчастій, металевій або поліетиленовій перфорованій підлозі; вирощування індиків у клітках із добового віку і до забою; вирощування індиків на м’ясо в таборах; вирощування індиків роздільно за статтю; вирощування ремонтного молодняку; утримання батьківського стада.

У пташиних господарствах застосовують три системи вирощування індиків на м’ясо: інтенсивну, напівінтенсивну та екстенсивну. Система вирощування індиків на м’ясо із пасовищним утриманням до 180–200-денного віку вважається екстенсивною. За цієї системи індиків до 20-денного віку вирощують у кліткових батареях, із 21 до 60-денного віку — в акліматизаторах із обмеженими вигулами або соляріями, а потім до кінця вирощування — в літніх таборах із використанням пасовищ. Характерною особливістю напівінтенсивної системи є те, що її застосовують у весняно-літній період року, за цієї системи індиків після утримання в клітках переводять у приміщення з вікнами або під навіси, тут їх утримують до кінця періоду вирощування. Інтенсивна технологія передбачає безвигульне вирощування індиків у приміщеннях, де регулюється мікроклімат, механізовано та автоматизовано основні виробничі процеси. Розрізняють кліткову, підлогову та комбіновану інтенсивні системи. Для вирощування ремонтного молодняку індиків використовують клітковий та підлоговий способи утримання. Ще донедавна на птахофабриках застосовували інтенсивне безвигульне утримання індиків батьківського стада на підлозі з використанням підстилки або в клітках без вікон із автоматично регульованим мікрокліматом та світловим режимом.

Конструкторські організації розробили вітчизняні комплекти обладнання: для вирощування індиків на м’ясо від 1 до 120 днів — ИМС-4,5В та ИМС-4,5Г, для вирощування ремонтного молодняку від 1 до 180 днів — ИРС-2,3В та ИРС-2,3Г, для утримання батьківського стада індиків — ИВС-1,8А та ИВС-1,8Б у типових пташниках завширшки 12 та 18 м і завдовжки 72 і 96 м. Обладнання укомплектовано кормороздавачами, системами напування, локального обігрівання молодняку індиків та прибирання посліду. Разом із уніфікованим обладнанням до комплектів входять спеціалізовані конструкції: бункерні годівниці та чашкові напувалки. Крім того, обладнання для вирощування ремонтного молодняку та відгодівлі індичат укомплектовано жолобковими годівницями К-4А, які регулюються за висотою. До комплектів для утримання батьківського стада індиків входять планчасті та суцільні сідала й механізовані гнізда зі стрічковим яйцезбиранням та столом для збирання яєць. Розміри індивідуального гнізда такі: довжина — 560 мм, ширина — 360, висота біля входу — 400 і задньої стінки — 700 мм.

Комплекти обладнання ИМС-4,5В та ИМС-4,5Г мають таку основну характеристику: місткість — 4,5 тис. голів; загальний фронт годівлі — 223,6–227,0 м; загальний фронт напування — 52,8 м. Комплекти ИРС-2,3В та ИРС-2,3Г розраховані на 2,3 тис. голів із загальним фронтом годівлі 147,9–151,4 м, загальним фронтом напування 52,8 м. Комплекти для утримання маточного стада індиків мають таку характеристику: місткість — 1,8 тис. голів; продуктивність яйцезбирального транспортера — 459 яєць/хв; робоча місткість столу — 60 яєць; загальний фронт годівлі — 47,9–151,4 м; загальний фронт напування — 52,8 м.

За кордоном розроблено досконаліше та перспективніше обладнання для утримання й вирощування індиків. Провідні фірми AZA International, SKA, Crystal (Італія), МТХ (Ізраїль), Chore-Time, Cumberland (США), Big Dutchman, “Любінг” (Німеччина) розробили сучасне автоматизоване обладнання для вирощування індиків. Так, фірма AZA International запропонувала ефективний кормороздавач зі спіральним конвеєром і спеціальними годівницями (рис.5). Фірма МТХ розробила оригінальні бункерні годівниці та спеціальні клітки, де несуться індички. Фірма Chore-Time випускає комплекти обладнання для утримання індиків на підлозі. Обладнання складається із кормороздавальної лінії з годівницями та лінії напування з ніпельними напувалками. Завдяки цьому корм птиці можна роздавати дозовано в автоматичному режимі. Фірма “Любінг” розробила сучасні газові брудери, а також бункерні годівниці та ніпельні напувалки. Високоякісне обладнання для роздавання корму молодняку та відгодівельному поголів’ю індиків розробила фірма Cumberland.

Утримання та вирощування індиків в Україні освоєно лише в кількох господарствах. Так, у дослідному господарстві “Бірки” Інституту птахівництва УААН утримують у кліткових батареях та на підлозі 2100 голів індиків. Протягом року валове виробництво яєць тут становить 181,9 тис. шт., несучість індичок — 70 шт. яєць/рік.

У цьому контексті заслуговує на увагу індича ферма фірми “Агроінтекс” (Харківська область), де утримують на підлозі 10000 голів індиків. Несучість індичок протягом року — 75 шт. яєць, падіж птиці — 4%.

З погляду на перспективність подальшого розвитку птахівництва в Україні, зокрема вирощування індиків, ми розробили технологічну карту вирощування та утримання індиків на м’ясо (табл. 3). При цьому було передбачено такі вихідні дані: спосіб утримання — підлоговий; кількість птиці в приміщенні — 4500 голів; вік — індики до 24 тижнів, індички — до 20; щільність посадки — 3–4 гол./ м2; фронт годівлі — 4–5 см; фронт напування — 2 см; температура повітря — 16...30°С; відносна вологість повітря — 60–70%; тривалість освітлення протягом доби — 10–12 год; інтенсивність освітлення — 5–З0 лк; витрати кормів на 1 голову індиків — 45 кг/24 тижні; на 1 голову індичок — 19 кг/20 тижнів; витрати води на 1 голову індиків — 37 л/24 тижні; на 1 голову індичок — 31 л/20 тижнів; жива маса індиків у віці 24 тижні — 15,4 кг; індичок у віці 20 тижнів — 8,1 кг.
Витрати основних виробничих ресурсів протягом технологічного циклу в розрахунку на 1000 голів за розробленою технологічною картою становлять: затрати праці — 370,7 люд./год; витрати палива — 314,6 кг (дизельне паливо); електроенергії —1372,4 кВт/год; кормів — 32000 кг; води — 34000 л.

Таким чином, проведені аналітичні огляд та дослідження в УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (Київська область, Васильківський район, смт Дослідницьке) засвідчили, що вітчизняні та провідні закордонні виробники постійно удосконалюють обладнання для обслуговування птиці, створюючи оптимальні умови її утримання й продуктивного вирощування.
Для курей-несучок пропонується вільне 2–3-ярусне каскадне утримання, яке передбачає наявність спеціально облаштованих місць для яйцекладки. Щоб запровадити цей технологічний варіант, конструкторським організаціям потрібно розробити відповідне вітчизняне обладнання.

Нині існує нагальна потреба в освоєнні випуску сучасного обладнання для утримання та вирощування бройлерів. Найдоцільніше вирощувати їх, утримуючи на підлозі з використанням повнокомплектного обладнання.

Щоб збільшити поголів’я індиків в Україні та кількість ферм для їх вирощування, потрібно розробити обладнання з урахуванням вітчизняного й світового досвіду в цій галузі, передбачивши утримання різних статево-вікових груп птиці на підлозі.
 Надалі, розробляючи техніку для птахівництва, особливу увагу потрібно звернути також на обладнання для створення мікроклімату: сучасні вентилятори, теплогенератори тощо. Перспективним є варіант прибирання посліду в поєднанні з його обробленням (підсушування).

В. Смоляр, ст. наук. співробітник, канд. с.-г. наук,
 О. Ковтун, провідний зоотехнік, Укр НДІПВТ ім. Л. Погорілого