Вирощувати амарант — економічно вигідно

“Амарант” в перекладі з грецької означає “вічний”, “амарантос” — такий, що не псується; “Дар богів” — так називали амарант інки та ацтеки. У тридцятих роках ХХ століття вивченням амаранту займалися і в колишньому СРСР, коли на цю рослину звернув увагу М. І. Вавілов. Справжнього відродження набуває ця культура в наш час, коли результатами досліджень багатьох вчених розкрито такі важливі його властивості, як стійкість до умов навколишнього середовища, цінність зеленої маси та зерна, пристосованість до вирощування в умовах малого зрошення. Амарант — цінна кормова, зернова, овочева та лікарська рослина (Т. І. Гопцій, 1999). Зелена маса амаранту, врожайність якої досягає 1000 ц/га, використовується у тваринництві як у свіжому вигляді, так і для приготування силосу та білково-вітамінного концентрату. За амінокислотним складом білків листя амаранту наближається до листя люцерни і відрізняється більш високим вмістом лізину порівняно з буркуном і деякими іншими бобовими культурами. Протеїн листя амаранту близький до ідеального протеїну для відгодівлі свиней. Цікаво, що більшу частину насінини у амаранту займає зародок. Амарант має достатньо високу врожайність насіння (до 30 ц/га), що дає змогу використовувати його для одержання білкового концентрату. З досвіду вчених США відомо, що використання зерна особливо ефективне при відгодівлі бройлерів. З насіння амаранту отримують олію, яка відрізняється бактерицидною активністю і протипухлинним ефектом. Олія з насіння амаранту також містить 8% схвалену, вуглеводу, який використовується як сировина для виробництва стероїдних ліків. Зерно амаранту має й інші цінності, які ще недостатньо досліджені. Амарант можна застосовувати і в харчуванні людини. Продукти харчування, які одержують з насіння цієї рослини, запобігають шкідливій мутації у дітей і атеросклерозу у літніх людей. Молоді паростки і листя амаранту надзвичайно багаті на незамінні амінокислоти, каротин, мікро- і макроелементи, вітамини (А, С, рибофлавін і фолієву кислоту), йдуть на виготовлення дуже поживних і лікувальних салатів та страв. Зелень амаранту корисна ще й тим, що виводить з організму радіонукліди та важкі метали. Деякі види амаранту з гарно забарвленим листям і звисаючим суцвіттям здавна застосовують у декоративному садівництві. А рід целозія (Celosia), що налічує близько 60 видів, використовується у зимових букетах. Інтерес для народного господарства амарант може становити ще й тому, що витрачає мало води на утворення одиниці органічної речовини порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами (260 г). Сьогодні цією культурою цікавиться увесь світ. У дієтичних магазинах США вже нині можна купити печиво, пасту, заморожені хлібці — близько чотирьох десятків продуктів, які містять добавки з амаранту. Продають також зерно, борошно, олію, крохмаль, біомасу для виробництва фуражу і етанолу. У Китаї під амарантом зайнято понад 100 тис. га. В Індії за його допомогою намагаються вирішити проблему харчового білка. В Україні питання біології, селекції, технології вирощування амаранту вивчались в умовах Полісся та Лісостепу і частково в посушливому Степу. Всі ці дослідження показали високі можливості культури амаранту, що обумовлює достатній рівень економічної ефективності виробництва амарантового зерна. Для визначення економічних показників спочатку скалькулюємо виробничі витрати (табл. 1). За таких витрат та належної агротехніки можна реально одержати 12 ц/га зерна амаранту. Якщо його закупівельна ціна становитиме 15 грн/кг, то основні економічні показники матимуть такий рівень (табл. 2). Такої рентабельності не можна одержати від будь-якої культури. Тому Одеська облдержадміністрація пропонує виробникам у 2003 році зайняти під амарант 25 тис. га, у тому числі 15,7 тис. на зрошенні. Таким чином, став актуальним весь комплекс питань технології амаранту, і кафедра рослинництва ОДАУ спланувала дослідницьку роботу з цією культурою на наступні 3 роки. Наша програма передбачає розробку технології виробництва амаранту, адаптованої до умов посушливого Степу України. В. Щербаков,
д-р с.-г. наук, професор,
Т. Яковенко,
канд. с.-г. наук, доцент,
С. Когут,
аспірант кафедри рослинництва