Ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків на біопа­ли­во

У технології вирощування енергетичних цукрових буряків системі догляду за посівами належить надзвичайно важлива роль, яка включає комплекс заходів, спрямованих на інтенсифікацію ростових процесів буряків, контролювання чисельності бур’янів у посівах, підвищення стійкості рослин проти хвороб та захист від шкідників.

В. Ку­ри­ло, д-р с.-г. на­ук, про­фе­сор,
заст. ака­деміка-се­к­ре­та­ря відділен­ня
зем­ле­роб­ст­ва, меліорації
та ме­ханізації НА­АН,
О. Ган­жен­ко, канд. техн. на­ук, заввідділом тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня
біое­нер­ге­тич­них куль­тур,
О. Хіврич, канд. с.-г. на­ук, за­вла­бо­ра­торії тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­нос­них
біое­нер­ге­тич­них куль­тур,
П. Зи­ков, ст. на­ук. співробітник
ла­бо­ра­торії тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня
цу­к­ро­нос­них біое­нер­ге­тич­них куль­тур,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур
і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН

Для підви­щен­ня ефек­тив­ності за­ходів із кон­тро­лю­ван­ня чи­сель­ності бур’янів слід поєдну­ва­ти хімічні та ме­ханічні ме­то­ди за­хи­с­ту посівів. Для змен­шен­ня собівар­тості от­ри­ма­ної про­дукції та ви­кидів пар­ни­ко­вих газів до­гляд за посіва­ми енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків доцільно про­во­ди­ти комбіно­ва­ни­ми аг­ре­га­та­ми.

Хімічний за­хист посівів
Се­ред фак­торів, що спри­я­ють ви­со­ко­му ви­хо­ду біое­та­но­лу з оди­ниці площі енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, провідне місце зай­ма­ють за­хо­ди, спря­мо­вані на ство­рен­ня оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну в аг­ро­це­нозі. Не­до­стат­ня ува­га до ком­плек­су за­ходів із за­хи­с­ту посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів, хво­роб та шкідників при­зво­дить до знач­них по­тенційних і ре­аль­них втрат цу­к­ро­нос­ної си­ро­ви­ни.
   Хімічний за­хист посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня низ­ки технічних за­собів для при­го­ту­ван­ня та вне­сен­ня ро­бо­чих роз­чинів пе­с­ти­цидів (табл. 6). Ро­бочі роз­чи­ни пе­с­ти­цидів го­ту­ють без­по­се­ред­ньо пе­ред вне­сен­ням та ви­ко­ри­с­то­ву­ють уп­ро­довж однієї ро­бо­чої зміни. Для їхньо­го при­го­ту­ван­ня слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти чи­с­ту теп­лу во­ду (оп­ти­маль­но — 22…25°С, але не менш ніж 10°С).  Під час при­го­ту­ван­ня пе­с­ти­цидів вра­хо­ву­ють ре­ко­мен­до­ва­ну нор­му ви­т­ра­ти пре­па­ра­ту (л (кг)/га) та ви­т­ра­ту ро­бо­чо­го роз­чи­ну (л/га).
При­го­то­вані роз­чи­ни потрібно постійно пе­ремішу­ва­ти впро­довж усь­о­го про­це­су об­при­с­ку­ван­ня. Відхи­лен­ня фак­тич­ної нор­ми вне­сен­ня ро­бо­чих роз­чинів від роз­ра­хун­ко­вої до­пу­с­кається у ме­жах до ±5%.

   Технічні за­со­би для вне­сен­ня пе­с­ти­цидів аг­ре­га­ту­ють із трак­то­ра­ми кла­су 14–20 кН. Швидкість ру­ху — постійно в ме­жах 5–12 км/год. Вне­сен­ня пе­с­ти­цидів про­во­дять за швид­кості вітру до 5 км/год.

За­хист посівів від бур’янів
На­весні вно­сять грун­тові гербіци­ди пе­ред сів­бою, під час або після неї (але до по­я­ви сходів) із мож­ли­вим за­гор­тан­ням їх у грунт. Під час ви­ко­ри­с­тан­ня грун­­­то­вих гербіцидів слід вра­хо­ву­ва­ти ви­до­вий склад бур’янів, кількість насіння од­но­річних видів, ме­ханічний склад грун­ту, вміст у ньо­му гу­му­су, йо­го кис­лот­­­­­ність та рівень зво­ло­жен­ня у вес­ня­ний період, а та­кож спектр дії пре­па­ратів.
Ефек­тивність дії грун­то­вих гербі­ци­дів за­ле­жить від на­яв­ності на по­верхні по­ля рос­лин­них ре­ш­ток, розміру гру­до­чок. Не­якісно об­роб­ле­ний грунт зни­жує ефек­тивність грун­то­вих гербіцидів на 30–40%. Більшість із них здатні ефек­тив­но стри­му­ва­ти по­яву сходів бур’янів уп­ро­довж трьох-чот­ирь­ох тижнів від ча­су їхньо­го вне­сен­ня. Для до­сяг­нен­ня три­валішо­го ефек­ту від їхньо­го вне­сен­ня не­ба­жа­но в цей час про­во­ди­ти за­хо­ди з об­робітку грун­ту.

   Для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них стро­ків за­сто­су­ван­ня після­с­хо­до­вих гербіци­дів слід орієнту­ва­тись на фа­зу сім’ядоль у пе­ре­ва­жа­ю­чих і особ­ли­во шко­до­чин­них видів бур’янів, ко­ли мож­на ви­ко­ри­с­та­ти мінімальні нор­ми вне­сен­ня гербі­цидів, які не пригнічу­ють мо­лоді рос­ли­ни бу­ряків. До то­го ж у фазі сім’ядоль рос­ли­ни бур’янів най­чут­ливіші до дії гербіцидів. Го­ло­вну ува­гу слід звер­та­ти на пре­па­ра­ти, що кон­тро­лю­ють дво­до­льні ви­ди бур’янів, яким вла­с­ти­вий роз­тяг­ну­тий період по­яви сходів.
Ко­ли рос­ли­ни енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ре­бу­ва­ють у стані стре­су внаслідок по­шко­д­жен­ня шкідни­ка­ми, низь­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми або ат­мо­сфер­ни­ми опа­да­ми, за­сто­су­ван­ня гербіцидів є не­ба­жа­ним.

   Об­роб­ку гербіци­да­ми про­во­дять уранці або вве­чері у су­ху по­го­ду за швид­кості вітру до 5 м/с та тем­пе­ра­ту­ри повітря від 12 до 24°С.
Від по­точ­них фаз роз­вит­ку рос­лин бу­ряків та бур’янів за­ле­жать нор­ми вне­сен­ня гербіцидів, але, звісно, у ме­жах ре­ко­мен­до­ва­них. Оп­ти­маль­на нор­ма вне­сен­ня ро­бо­чо­го роз­чи­ну грун­то­вих гербіцидів — 250–400, після­с­хо­до­вих — 150–250 л/га. До­пу­с­ти­ме відхи­лен­ня від нор­ми їхньо­го вне­сен­ня — ±5%.

   За тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 24°С та йо­го віднос­ної во­ло­гості ниж­че 30% об­роб­ку посівів потрібно про­во­ди­ти після 17-ї год. Ефек­тивність дії гербіцидів підви­щується, як­що опа­ди не ви­па­да­ти­муть впро­довж 6 год після їхньо­го вне­сен­ня. Не слід до­пу­с­ка­ти про­ве­ден­ня по­втор­них про­ходів аг­ре­гатів, пе­ре­крит­тя та на­яв­ності огріхів на посівах. За по­тре­би ме­ханізо­вані ро­бо­ти мож­на про­во­ди­ти ли­ше на чет­вер­тий день після вне­сен­ня гербіцидів, ручні ро­бо­ти — на вось­мий.

За­хист посівів від шкідників та хво­роб
Ком­плекс за­ходів із за­хи­с­ту енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків від шкідників грунтується, на­сам­пе­ред, на ма­теріалах про­гнозів і опе­ра­тив­ної інфор­мації об­лас­них та рай­он­них станцій за­хи­с­ту рос­лин про щільність фіто­фагів і рівень за­гро­зи від них посівам, а та­кож на да­них об­сте­жен­ня полів у гос­по­дарстві.

   Для висіву за­сто­со­ву­ють насіння, об­роб­ле­не інсек­ти­ци­да­ми си­с­тем­ної дії, що за­без­пе­чує за­хист мо­ло­дих рос­лин від най­не­без­печніших шкідників уп­ро­довж чо­ти­рь­ох-ше­с­ти тижнів. У разі по­яви шкідників у кількості, що пе­ре­ви­щує еко­номічний поріг шко­до­чин­ності, про­во­дять об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми.
Хво­ро­би енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків вик­ли­ка­ють по­ру­шен­ня нор­маль­них фізіологічних функцій, мор­фо­ло­го-фізіологічної бу­до­ви рос­лин, що при­зво­дить до пригнічен­ня їхньо­го рос­ту і навіть за­ги­белі.

   Період за­хис­ної дії си­с­тем­них фунгіцидів три­ває до 20–25 діб. За спри­ят­ли­вих умов для роз­вит­ку хво­роб і збільшен­ня ура­же­ності ни­ми рос­лин про­во­дять по­вторні об­роб­ки.
Се­ред най­не­без­печніших хво­роб цу­к­ро­вих бу­ряків — ко­ре­неїд, який ура­жує мо­лоді рос­ли­ни у фазі ви­лоч­ки — пер­­­­шої-тре­тьої пари справ­­жніх листків, що при­зво­дить до зріджен­ня посівів.
Для по­пе­ре­д­жен­ня по­ши­рен­ня шкідників та роз­вит­ку хво­роб ве­ли­ке зна­чен­ня має на­уко­во об­грун­то­ва­на си­с­те­ма чер­гу­ван­ня куль­тур у сівозміні. На­си­чен­ня сівозміни бу­ря­ка­ми має ста­но­ви­ти не більше 30%, а по­вер­нен­ня на по­пе­реднє місце — не раніше ніж че­рез три-чо­ти­ри ро­ки.
Змен­шен­ню роз­вит­ку хво­роб сприяє і си­с­те­ма удо­б­рен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків з до­три­ман­ням ре­ко­мен­до­ва­них для пев­ної зо­ни доз і співвідно­шень еле­ментів жив­лен­ня. Доцільним є висіван­ня стійких до хво­роб гібридів цу­к­ро­вих бу­ряків.
Вихід біопа­ли­ва із посівів енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ура­же­них хво­ро­ба­ми, змен­шується на 10–15%, а в ок­ремі ро­ки і знач­но більше.

Ме­ханічний до­гляд за посіва­ми
У посівах енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків міжрядні об­робітки грун­ту спри­я­ють ство­рен­ню оп­ти­маль­ної грун­то­вої струк­ту­ри та да­ють змо­гу за поєднан­ня із хімічни­ми за­хо­да­ми ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти чи­сельність бур’янів. Про­во­дять цей захід із ме­тою спри­ян­ня кра­що­му по­гли­нан­ню во­ди з ат­мо­сфер­них опадів та для роз­пу­шен­ня грун­ту в разі йо­го надмірно­го ущільнен­ня, поліпшен­ня вод­но-повітря­но­го ре­жи­му грун­ту й умов для рос­ту і роз­вит­ку рос­лин бу­ряків. Відмо­ва від роз­пу­шу­ван­ня міжрядь збільшує не­про­дук­тивні ви­т­ра­ти во­ло­ги із верхніх шарів грун­ту в період до зми­кан­ня листків у міжряд­дях.

   Вра­хо­ву­ю­чи такі фак­то­ри, як щільність грун­ту, кількість опадів, ступінь за­бур’яне­ності посівів, стан роз­вит­ку рос­лин енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків, ри­зик по­шко­д­жен­ня листків то­що, виз­на­ча­ють по­тре­бу в роз­пу­шу­ван­нях міжрядь, їхню ча­с­то­ту та гли­би­ну. Цей захід про­во­дять вод­но­час із піджив­лен­ням рос­лин та при­си­пан­ням бур’янів грун­том у ряд­ках та у за­хис­них зо­нах рядків.
За по­тре­би пер­ший міжряд­ний об­робіток про­во­дять, ко­ли до­б­ре про­гля­да­ють­ся ряд­ки куль­ту­ри. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють куль­ти­ва­то­ри, об­лад­нані пло­с­корізни­ми ла­па­ми-брит­ва­ми, які вста­нов­лю­ють по дві на кож­не міжряд­дя, та ро­таційни­ми ба­та­ре­я­ми (табл. 7).

   До­сить якісне роз­пу­шу­ван­ня до­ся­гається куль­ти­ва­то­ра­ми УСМК-5,4В-04 за ро­бо­чої швид­кості ру­ху до 7,2 км/год (табл. 8).
На ду­же ущільне­них грун­тах (щільність — по­над 1,4 г/см3) за­сто­со­ву­ють куль­ти­ва­то­ри ти­пу КФ-5,4 з ак­тив­ни­ми ро­бо­чи­ми ор­га­на­ми фре­зер­но­го ти­пу, в зоні дії яких до­ся­гається по­вне зни­щен­ня бур’янів. Швидкість ру­ху та­ко­го аг­ре­га­ту — не більше 4,0 км/год.

   За­леж­но від кількості та інтен­сив­ності ви­па­дан­ня опадів, по­яви бур’янів, ста­ну грун­ту ча­с­то ви­ни­кає не­обхідність у дру­го­му, а іноді і в тре­ть­о­му міжряд­но­му роз­пу­шу­ванні, які про­во­дять на гли­би­ну 8–10 та до 12–
14 см, відповідно, а на важ­ких за­пли­ва­ю­чих грун­тах — до 16 см. Для роз­пу­шу­ван­ня грун­ту в міжряд­дях од­но­час­но з піджив­лен­ням енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків за­сто­со­ву­ють куль­ти­ва­то­ри КРНВ-5,6-02 та УСМК–5,4В-04.
До­б­рих ре­зуль­татів що­до кон­тро­лю чи­сель­ності бур’янів дає при­си­пан­ня їх зем­лею у за­хис­них зо­нах і ряд­ках за не­ефек­тив­ної дії гербіцидів (або в разі їхньо­го не­за­сто­су­ван­ня). При­си­пан­ня бур’янів про­во­дять од­но­час­но з роз­пу­шу­ван­ням грун­ту. Пер­ше при­си­пан­ня про­во­дять у фазі двох-трьох пар справжніх листків у бу­ряків, дру­ге — у фазі чо­ти­рь­ох-п’яти пар. Швидкість ру­ху аг­ре­га­ту — до 6 км/год. Ви­со­та грун­то­во­го ва­ли­ка за пер­шо­го підгор­тан­ня — до 2–3 см, за дру­го­го — до 5 см. Не до­пу­с­кається ут­во­рен­ня біля ряд­ка бо­ро­зе­нок зав­глиб­шки по­над 3 см і при­си­пан­ня точ­ки рос­ту у цу­к­ро­вих бу­ряків.

   За міжряд­но­го роз­пу­шу­ван­ня змен­шується рівень уш­ко­д­жен­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків ко­ре­неїдом. Най­кра­щий ефект від міжряд­них об­робітків до­ся­гається за поєднан­ня (чер­гу­ван­ня) з хімічни­ми ме­то­да­ми за­хи­с­ту.

Зби­ран­ня вро­жаю
Зби­ран­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків є вирішаль­ним ета­пом тех­но­логії їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня. Від пра­виль­ної і чіткої ор­ганізації цьо­го про­це­су, раціональ­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня та пра­виль­но­го на­ла­ш­ту­ван­ня зби­раль­ної техніки і транс­порт­них за­собів за­ле­жить по­вно­та збо­ран­ня вро­жаю та за­галь­ний вихід енергії з оди­ниці площі.

   Зби­ран­ня ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків на енер­ге­тичні цілі потрібно про­во­ди­ти у період їхньо­го тех­но­логічно­го дозріван­ня — з 20 ве­рес­ня по 20 жовт­ня. Ши­ри­на по­во­рот­ної сму­ги — не більше ніж 21,6 м (три-чо­ти­ри про­хо­ди 12-ряд­ної сівал­ки). Оп­ти­маль­на ши­ри­на загінки для 6-ряд­них ма­­шин — 240 рядків.
Ос­нов­ний спосіб зби­ран­ня — по­то­ко­вий, а в разі склад­них по­год­них умов, що при­зво­дить до за­бруд­нен­ня ко­ре­не­п­лодів під час зби­ран­ня, за­сто­со­ву­ють пе­ре­ва­лоч­ний спосіб (по­каз­ни­ки якості на­ве­де­но в табл. 9).

   Ви­ро­щу­ван­ня енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­ба­чає зби­ран­ня гич­ки, що йде на ви­роб­ництво біога­зу. Через це підви­щу­ють­ся ви­мо­ги до на­яв­­ності грун­то­вих домішок, оскільки це не­га­тив­но впли­ває на вихід біога­зу.
З 1 т гич­ки мож­на от­ри­ма­ти майже
100 м3 біога­зу із вмістом ме­та­ну по­над 60%.
За ви­ко­ри­с­тан­ня ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків на енер­ге­тичні цілі особ­ли­ву ува­гу приділя­ють по­каз­ни­кам якості про­це­су їхньо­го зби­ран­ня. Вод­но­час по­слаб­лю­ють­ся ви­мо­ги що­до на­яв­ності рос­лин­них ре­ш­ток у во­росі ко­ре­неп­лодів, але підви­щу­ють­ся до на­яв­ності у ньо­му грун­ту.
Після зби­ран­ня бу­ряків на по­во­рот­них сму­гах по­ле роз­би­ва­ють на загінки із кількістю рядків, крат­ною ши­рині за­хва­та бу­ря­коз­би­раль­ної ма­ши­ни. Межі загінок ма­ють про­хо­ди­ти сти­ко­ви­ми міжряд­дя­ми. Зби­ран­ня бу­ряків на по­во­рот­них сму­гах і міжзагінко­вих про­хо­дах слід закінчи­ти до по­чат­ку ма­со­во­го зби­ран­ня.

   Пе­ре­ва­лоч­ний спосіб зби­ран­ня за­сто­со­ву­ють у разі знач­ної за­бруд­не­ності ко­ре­неп­лодів та не­до­стат­ньої кількості транс­порт­них за­собів. Ко­ре­не­п­ло­ди ук­ла­да­ють на спеціаль­но під­го­тов­лені май­дан­чи­ки за­вдовжки 40 м і за­вшир­ш­ки від 6 до 8 м, які розміщу­ють на по­во­рот­них сму­гах або біля доріг із твер­дим по­крит­тям. Май­дан­чи­ки очи­щу­ють від рос­лин­них ре­ш­ток, вирівню­ють і роз­пу­шу­ють дис­ко­ви­ми або важ­ки­ми зу­бо­ви­ми бо­ро­на­ми верхній шар грун­ту на гли­би­ну хо­ду ро­бо­чих ор­ганів жи­виль­ни­ка на­ван­та­жу­ва­ча (до 4–5 см).
Зби­ран­ня потрібно по­чи­на­ти спо­чат­ку із полів, відда­ле­них від доріг із твер­дим по­крит­тям, більш ран­нь­о­го стро­ку сівби, а та­кож із діля­нок, по­шко­д­же­них хво­ро­ба­ми і шкідни­ка­ми, з нерів­номір­ним розміщен­ням рос­лин і на­явністю ве­ли­ких дуп­ли­с­тих ко­ре­неп­лодів, під час зби­ран­ня яких найімовірніше їхнє по­шко­д­жен­ня (табл. 10).

   Для змен­шен­ня втрат і по­шко­джен­ня ко­ре­неп­лодів ко­ре­нез­би­раль­ни­ми ма­ши­на­ми, особ­ли­во за підви­ще­ної твер­дості грун­ту, про­во­дять пе­редзби­раль­не по­ша­ро­ве роз­пу­шу­ван­ня міжрядь куль­ти­ва­то­ра­ми на гли­би­ну до 12 см.

Біое­та­нол
Ви­роб­ництво біое­та­но­лу потрібно ор­ганізо­ву­ва­ти на пе­ре­об­лад­на­них цу­к­ро­вих і спир­то­вих за­во­дах, де є відповідне об­лад­нан­ня для одер­жан­ня біопа­ли­ва. На цу­к­ро­вих за­во­дах та­ке ви­роб­ництво мо­же відбу­ва­ти­ся як без­по­се­ред­ньо із цу­к­ро­вих бу­ряків (не­о­чи­ще­но­го со­ку), так і з побічної про­дукції пе­ре­роб­ки ко­ре­неп­лодів на цу­кор.

   Так, відповідно до За­ко­ну Ук­раїни «Про аль­тер­на­тивні ви­ди па­ли­ва», пла­но­ва по­тре­ба в біое­та­нолі — до 350 тис. т. За про­гно­зо­ва­ни­ми роз­ра­хун­ка­ми на 2015 р., для ви­роб­ництва 1035 тис. т ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків за пла­но­вої уро­жай­ності 45 т/га потрібно виділи­ти
23 тис. га площі. Роз­ра­хун­кові ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня 1 га ко­ре­неп­лодів ста­но­ви­ти­муть 13 914 грн.
За роз­ра­хун­ка­ми Інсти­ту­ту біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН, про­гно­зо­ва­не ви­роб­ництво біо­ета­но­лу з енер­ге­тич­них цу­к­ро­вих бу­­ряків (із си­ропів і зе­ле­ної па­то­ки)
у 2014 р. мо­же бу­ти на рівні 101 млн л, за собівар­тості 1 л — 6,87 грн. Ви­роб­ницт­во біое­та­но­лу із ме­ля­си — на рівні 215 млн л, за собівар­тості ви­роб­ництва
1 л — 4,95 грн.

   У разі ре­алізації ос­нов­них про­грам­них за­ходів із стабілізації ­цу­кро­вобу­ря­кової га­лузі в Ук­раїні ви­­роб­ництво цу­к­ро­вих бу­ряків, у т. ч. на енер­ге­тичні цілі, має зро­с­ти від
11,3 млн т у 2013 р. до 20,1 — у 2020 р., ви­роб­ництво цу­к­ру — від 1,4 млн т
до 2,2 млн т, за вро­жай­ності цу­к­ро­вих бу­ряків від 39,5 до 55,0 т/га, відповідно. За умо­ви ди­вер­сифікації га­лузі ви­роб­ництво біое­та­но­лу має зро­с­ти до 250–350 тис. т, біога­зу — до 258–
408 млн м3, що еквіва­лент­но 722–
1142 МВт теп­ло­вої енергії, або 490–
775 МВт еле­к­­т­ро­е­нергії.
У ціло­му 2013 р. ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня 1 га цу­к­ро­вих бу­ряків ста­но­ви­ли 12,7 тис. грн, за вро­жай­ності ко­ре­неп­лодів — 39,5 т/га.

   Зве­дені об­ся­ги про­гно­зо­ва­них ви­т­рат на ви­роб­ництво про­дукції цу­к­ро­бу­ря­ко­во­го ком­плек­су Ук­раїни на 2014 р. ста­нов­лять: цу­к­ро­вих бу­ряків — 5191 млн грн, цу­к­ру — 3071, біое­та­но­лу — 1758, біога­зу — 564 млн грн.
Для виз­на­чен­ня ви­хо­ду біое­та­но­лу мож­на та­кож ско­ри­с­та­ти­ся но­мо­г­ра­мою (табл. 11).
   За но­мо­г­ра­мою: як­що уро­жай­ність ко­ре­неп­лодів цу­к­ро­вих бу­ряків ста­но­вить 50 т/га за цу­к­ри­с­тості 16%, то от­ри­маємо 3,67 т/га біое­та­но­лу, вихід енергії від йо­го спа­лю­ван­ня ста­но­вить 91,75 ГДж/га.