Втра­ти зер­на: при­чи­ни, наслідки та спо­со­би за­побігти

Втра­ти су­хої ре­чо­ви­ни зер­на у ре­зуль­­таті пошкодження шкідниками хлібних за­пасів
Як­що не за­сто­со­ву­ва­ти не­обхідні заходи бо­роть­би з шкідни­ка­ми хліб­них за­пасів, то во­ни мо­жуть зни­щи­ти весь за­пас зер­на. За тем­пе­ра­ту­ри 20...35°С ри­со­вий чи ам­бар­ний дов­го­но­сик роз­мно­жу­ють­ся з ве­ли­кою швидкістю: за 50-60 діб їхня чи­се­ль­ність мо­же зро­с­ти в 300 разів.
Найбільш по­ши­ре­ний ри­со­вий дов­го­но­сик. Потім ідуть бу­ла­во­ву­сий хру­щак, зер­но­вий то­чиль­ник, су­ри­намсь­кий бо­рош­ноїд і ін. Чи­сельність по­пу­ляцій ам­бар­но­го дов­го­но­си­ка помітно зни­зи­лась, але все ж він за­ли­шається до­сить не­без­печ­ним шкідни­ком. У таб­лиці 5 на­ве­дені дані втрат су­хої ре­чо­ви­ни зер­на пше­ниці, спричинені шкідни­ка­ми хлібних за­пасів.
У ре­зуль­таті діяль­ності шкід­ників відбу­ва­ють­ся не тільки втра­ти зер­на, а й суттєво погіршу­ють­ся йо­го тех­но­логічні вла­с­ти­вості. Так, за на­яв­ності в 1 кг зер­на трьох осо­бин ри­со­во­го дов­го­но­си­ка вихід бо­рош­на зни­жується. Знач­но по­гіршується якість бо­рош­на, зольність йо­го зро­с­тає на 0,05-0,06 відсотка.
Ве­ли­кої шко­ди завдає при­хо­ва­на за­ра­женість зер­на. За час сво­го роз­вит­ку ли­чин­ка з'їдає 24-41,5% зер­на, в яко­му во­на живиться. Та­ке зер­но не­ при­дат­не для роз­ме­лювання. Але як­що ли­чин­ка (ля­леч­ка), що перебуває все­ре­дині зер­на, ще не за­вер­ши­ла сво­го роз­вит­ку, то за подрібнення зер­на якість бо­рош­на помітно погіршується за всіма по­каз­ни­ками. Аналіз по­ка­зує, що бо­рош­но­мель­ні вла­с­ти­вості зер­на не зміню­ють­ся, як­що щільність за­ра­жен­ня не пе­ре­ви­щує такі по­каз­ни­ки: ри­со­вий дов­го­но­сик - два, зер­но­вий то­чиль­ник - два, бо­рош­ня­ний хру­щак - сім, бо­рош­ноїди - де­сять ек­земп­лярів на 1 кг. Знач­ної шко­ди мо­жуть завдати різні кліщі.
Бо­роть­бу з шкідни­ка­ми хлібних за­пасів про­во­дять на всіх ета­пах ро­бо­ти з зер­ном. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють ка­ран­тині, профілак­тичні та ви­ни­щу­вальні за­хо­ди. Го­ло­вний фак­тор профілак­ти­ки роз­вит­ку шкід­ників - зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри зер­но­вої ма­си, зо­к­ре­ма ниж­че 10°С життєдіяльність ко­мах при­пи­няєть­­ся. Для бо­роть­би з кліща­ми зни­жу­ють во­логість: як­що во­на ниж­че 12%, то кліщі не роз­ви­ва­ють­ся.
Ви­ни­щу­вальні за­хо­ди пов'язані з ви­ко­ри­с­тан­ням різних хімічних пре­па­ратів. Крім то­го, шкідни­ки хліб­них за­пасів ги­нуть у ре­гу­ль­о­ва­но­му га­зо­во­му се­ре­до­вищі.

Погіршен­ня якості та втра­та ма­си зер­на під час йо­го про­ро­с­тан­ня
За різко­го по­ру­шенняі ре­жи­му об­роб­ки і зберіган­ня зер­на в на­си­пу мо­жуть про­ро­ста­ти як ок­ремі зер­на, так і цілі ша­ри зер­но­вої ма­си. Од­нак для про­ро­с­тан­ня зер­на потрібні певні умо­ви: до­стат­ня во­логість, теп­ло і до­ступ повітря.

Зер­но по­чи­нає про­ро­ста­ти тільки за по­гли­нання кра­пель­но-рідкої во­ло­ги та зво­ло­ження до 40% і ви­ще, на­при­клад, за силь­но­го зво­ло­жен­ня зер­но­вої ма­си опа­да­ми або грун­то­вою во­ло­гою чи в ре­зуль­таті кон­ден­сації во­ди за різких пе­ре­падів тем­пе­ра­ту­ри.
Як­що для індивіду­аль­но­го роз­вит­ку рос­ли­ни (он­то­ге­не­зу) про­ро­с­тан­ня зер­на - зви­чай­ний етап життєво­го цик­лу, то для зберіган­ня і про­мис­ло­вої пе­ре­роб­ки цей про­цес не­ба­жа­ний, оскільки при­зво­дить до зни­жен­ня йо­го якості та псу­ван­ня. Про­рос­ле зер­но має за­род­ко­вий ко­рі­нець і бру­неч­ку, ко­рич­не­ве за­барв­лен­ня за­род­ка, збільше­ний об'єм, зни­жені сипкість та в'язкість вод­но-бо­рош­ни­с­тої су­с­пензії, підви­ще­ний вміст роз­чин­них у воді ре­чо­вин. Вміст су­хої ре­чо­ви­ни в та­ко­му зерні знач­но змен­шується, оскільки на про­ро­с­тан­ня й підви­щен­ня інтен­сив­ності йо­го ди­хан­ня ви­т­ра­чається ве­ли­ка кількість ор­ганіч­них ре­чо­вин.
Ре­тель­ний кон­троль за во­логістю зер­на в різних ша­рах і ділян­ках на­си­пу, за­побіган­ня ут­во­рен­ню крап­лин­но-рідкої во­ло­ги в зер­новій масі - ос­новні за­хо­ди за­побіган­ня про­ро­с­тан­ню зер­на під час йо­го збері­ган­ня.

Втра­та ма­си зер­на за ра­ху­нок йо­го трав­му­ван­ня та об­ру­шен­ня
Післяз­би­раль­на до­роб­ка пов'яза­на з пе­реміщен­ням зер­на тех­но­логічними лініями з ви­ко­ри­с­тан­ням різ­них транс­порт­них ма­шин, а та­кож з дією ро­бо­чих ор­ганів зер­но­очис­них ма­шин. Окрім то­го, за змі­ни во­ло­гості зер­на в ре­зуль­таті су­шіння міцність зер­на і йо­го ана­то­міч­них ча­с­тин зни­жується. Наслід­ком цих фак­торів є трав­му­ван­ня зер­на, що не­га­тив­но впли­ває на йо­го тех­но­логічні вла­с­ти­вості і стійкість під час зберіган­ня.
Вміст трав­мо­ва­них зе­рен в ре­зуль­таті об­роб­ки на по­то­ко­вих лі­ніях ста­но­вить 20-35%. Від цієї кількості близь­ко 50% по­шко­д­жу­ють­ся під час на­ван­та­жу­валь­но-роз­ван­та­жу­валь­них і транс­порт­них опе­рацій, на частку са­мо­плив­них труб припадає близько 30% і близько 20% - на частку тех­но­ло­гічно­го об­лад­нан­ня. Так, транс­пор­тувальні ма­ши­ни під час післяз­би­раль­ної об­роб­ки ри­су по­шко­д­жу­ють до 82% зе­рен.

 Трав­му­ван­ня зер­на, го­ло­вним чи­ном, відбу­вається в норіях. Так, за од­но­ра­зо­во­го про­пу­с­кан­ня че­рез норію НЦГ-20 аб­со­лют­на кількість трав­мо­ва­них зе­рен збільшується так: пше­ниці - на 7%, греч­ки - на 10, го­ро­ху - на 6, ку­ку­руд­зи - на 11,5%. З підви­щен­ням швид­кості стрічки по­шко­д­женність зер­на збільшується. Ре­ко­мен­дується ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти норію А1-УНС-20 та її новітні ана­ло­ги, трав­мо­ванність зер­на в яких зни­жується у декілька разів. До­пу­с­ти­ма швидкість стрічки норії - 1,4 м/секунду.
Для насіння особ­ли­во не­га­тив­ним є трав­му­ван­ня в рай­оні за­род­ка. Аналіз по­ка­зав, що як­що в партії пше­ниці, яка надійшла до бун­ке­ра, місти­лось 35% зе­рен з по­шко­д­же­ним за­род­ком, то після кон­веєра (пе­реміщен­ня на 270 м) він збіль­шив­ся до 45%, після норії - до 75, після се­па­ра­то­ра і трієра - до 85%. Та­кий ха­рак­тер по­шко­д­жен­ня різко зни­жує схожість зер­на.

Не­га­тив­ним яви­щем є об­ру­шен­ня зер­на круп'яних куль­тур під час об­роб­ки їх на по­то­ко­вих лініях, а у ри­су і ку­ку­руд­зи - по­ява мікро­трі­щин в ен­до­с­пермі. На­при­клад, за чо­ти­ри­пов­тор­но­го про­пу­с­кан­ня зер­на транс­порт­ни­ми си­с­те­ма­ми еле­ва­то­ра вміст об­ру­ше­них зе­рен зріс: греч­ки - в 2,5% ра­за, яч­ме­ню - в 6,2, вівса - в 8,2 ра­за. А об­ру­шене зер­но ри­су не ви­т­ри­му­є на­ступ­но­го транс­пор­ту­ван­ня в еле­ва­торі.
Під час три­пов­тор­но­го пе­ре­міщен­ня еле­ва­тором зер­на ри­су во­логістю 13,8% йо­го тріщи­ну­ватість збільшується на 9-14%. За во­ло­гості 11,4% тріщи­ну­ватість зрос­ла на 17-36%, а вміст би­тих і об­ру­ше­них зе­рен - в три ра­зи. Од­нак за во­ло­гості ри­су 18% пе­реміщен­ня йо­го транс­порт­ни­ми си­с­те­ма­ми еле­ва­то­ра не спричинює трав­му­ван­ня і ут­во­рен­ня мікротрішин в ядрі.

 Та­ким чи­ном, ви­хо­дя­чи з при­ро­ди про­­дуктів і мож­ли­вих втрат під час зберіган­ня, ви­ни­кає не­обхід­ність за­хи­с­ту їх від ак­тив­ної дії фак­торів біотич­но­го се­ре­до­ви­ща, а та­кож ство­рен­ня умов, що пе­ре­шко­д­жа­ють інтен­сив­но­му обміну ре­чо­вин у кліти­нах зер­на. Це за­вда­ння мож­на успішно виріши­ти, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи відповідні ме­то­ди підго­тов­ки про­дуктів пе­ред за­кла­дан­ням на зберіган­ня і за­без­пе­чу­ю­чи певні умо­ви (ре­жи­ми) зберіган­ня. Все це мож­на здійсни­ти ли­ше за на­яв­ності технічної ба­зи, тоб­то схо­вищ, ос­на­ще­них не­обхідним об­лад­нан­­ням і по­бу­до­ва­них з вра­ху­ван­ням вла­с­ти­во­с­тей про­дуктів.

Н. Ящук,
кан­д. с.-г. на­ук,
аси­с­тент НУБіП Ук­раї­ни