Вітаміни в раціонах курей

Останнім часом встановлено, що вітамін E тісно пов’язаний з мікроелементом селеном, від кількості якого залежить потреба організму в цьому вітаміні.
Вітамін E міститься в зерні, насінні, зелених частинах рослин. Він стійкий до температури, але легко руйнується при згіркненні жирів. За нормальної годівлі сільськогосподарських тварин їхня потреба у вітаміні E повністю задовольняється.
Вітамін E може накопичуватися в печінці, нирках, мозку, м’язах, підшлунковій залозі та селезінці. Він є і в передній частці гіпофізу та плаценті. Скорочення запасів вітаміну E за відсутності його в раціоні відбувається досить повільно.

Брак вітаміну E в раціоні курей-несучок може стати причиною високої смертності ембріонів у перші 4 дні інкубації. На несучість він не впливає. У курчат-бройлерів віком 15-40 днів розвивається енцефаломаляція з пошкодженням мозочка (геморалія і набряк мозку) або ексудативний діатез, за якого порушується проникність судин, утворюються внутрім’язові та підшкірні набряки в ділянці шиї, з’являються крововиливи під крилами. Брак цього вітаміну у півнів призводить до переродження сім’яників і наступної стерилізації.
Про забезпеченість курей вітаміном E свідчить вміст токоферолу в яйцях та печінці. Нормою вважають вміст цього вітаміну у жовтку курей 70–200 мкг/г, концентрація його в печінці курей становить10–16 мкг/г, ремонтного молодняку — 14–20 мкг/г. Крім цього, E-вітамінну забезпеченість виявляють стійкістю еритроцитів до гемолізу. За недостатньої забезпеченості курей вітаміном E гемолізується 3–8% еритроцитів. Підвищення гемолізу еритроцитів до 10–11% свідчить про початкову стадію гіповітамінозу E.

Група вітамінів K (антигеморагічні фактори) представлена трьома видами вітамінів: K1 — філохінон, K2 — фарнахінон, K3 — вікасол. Вітаміни цієї групи відіграють важливу роль у процесі зсідання крові, беруть участь в утворенні протромбіну. У дорослих тварин вітаміни групи K синтезуються мікроорганізмами шлунково-кишкового тракту, особливо кишковою паличкою. У новонароджених потреба у вітаміні K забезпечується за рахунок молока матері.

Для всмоктування вітамінів групи K потрібні жовчні кислоти, а тому при захворюваннях, пов’язаних з відсутністю жовчі в кишківнику (закупорка жовчного протоку і т.ін.), всмоктування вітаміну K порушується і настає авітаміноз K — порушення зсідання крові. При авітамінозі K у тварин з’являються крововиливи в кишківнику, м’язах (геморагія). Дослідами встановлено, що введення вітаміну K в організм тванин поза травним трактом підвищує синтез протромбіну в печінці і відновлює нормальний вміст його в крові.
У курей відсутність вітаміну K призводить до збільшення смертності ембріонів з 18 дня інкубації і до виведення. У молодняку спостерігаються крововиливи в шлунковому тракті, печінці, під шкірою, що знижує сортність тушок. Гіпо- і авітамінози K у курей виникають досить рідко, оскільки в шлунковому тракті в них відбувається інтенсивний мікробний синтез цього вітаміну.

Критерієм забезпеченості вітамінами групи K слугує швидкість зсідання крові — 18–20 с. При авітамінозі цей термін збільшується в 4–7 разів.

Вітамін B1 (тіамін) називають антиневричним фактором або аневрином. Нестача вітаміну B1 призводить до порушень у центральній нервовій системі, у функціях шлунково-кишкового тракту, до сповільнення серцевої діяльності, набряків, порушень вуглеводного обміну. Особливо характерними для авітамінозу B1 є поліневрити.
У жуйних цей вітамін синтезується в шлунково-кишковому тракті завдяки бактеріям. Найбільшу потребу в тіаміні відчуває птиця. За браку вітаміну B1 пір’я в курей стає ламким, порушуються координація рухів, моторика шлунково-кишкового тракту, з’являються судоми, голова закидається назад. Кури навіть не можуть підійти до годівниці . У курчат, які отримали збалансований корм за тіаміном, концентрація його в печінці становить 3–5 мкг/г, а в разі дефіциту знижується до 1,92 мкг/г.

Вітамін B2 (рибофлавін) належить до флавінової природи. Він бере участь у синтезі дихального та інших ферментів, що каталізують процеси білкового та вуглеводного обмінів. Цей вітамін необхідний для процесів зору, зокрема кольорового, синтезу гемоглобіну, функції нервової системи, статевих залоз і для розвитку плода. Від браку його найчастіше хворіють свині та птиця. У хворих тварин погіршується апетит, затримується ріст, запалюється слизова оболонка травного тракту. Брак вітаміну B2 в курчат спричиняє пронос, параліч і смерть. У дорослої птиці при авітамінозі B2 знижуються несучість, якість яєць і спостерігається висока смертність ембріонів на 10–12 день інкубації.

Арибофлавіноз виявляється в молодняку найчастіше з 2- до 10-тижневого віку.
У печінці курей та курчат, які отримали норму вітаміну B2, вміст його дорівнює 15–22 мкг/г, а в разі дефіциту — 7–11 мкг/г. Рівень цього вітаміну у повноцінних яйцях курей становить: у жовтку — 4–5, у білку — 2–3 мкг/г.

Дефіцит вітаміну B3 в раціоні курей призводить до затримки росту пір’я, відставання в рості, підвищеної смертності. Концентрація цього вітаміну в плазмі крові курей, що отримали збалансований раціон, перебуває в межах 0,50–0,70 мкг/г, у жовтку яєць — 42–75 мкг/г. У разі дефіциту цього вітаміну в раціоні його концентрація в плазмі крові може знижуватися до 0,25 мкг/г.
За низького рівня вітаміну B4 (холіну) в раціоні у курчат уповільнюється ріст, потовщуються в стають коротшими трубчасті кістки, утруднюється рух. У дорослих курей виникає захворювання яйцепроводу. Концентрація холіну в плазмі крові в нормі становить 26–60 мкг/г% і може знижуватися до 6,0–7,5 мг%, у печінці, — відповідно, 800–1000 та 500–600 мг%.

Щоб збагатити комбікорм вітамінами B4, використовують холінхлорид. Як правило, його вносять окремо, тому що він негативно впливає на збереження вітамінів у преміксах.
За своєю хімічною будовою вітамін B5 (PP) є нікотиновою кислотою. Його відсутність призводить до порушення механізму окислення.
У курчат брак цього вітаміну викликає запалення слизової ротової порожнини, верхньої частини стравоходу, зобу. Пізніше виникає дерматит ніг. У результаті знижується апетит, молодняк відстає в рості, погіршується стан пір’я. У курчат, які отримують норму цього вітаміну, концентрація його в печінці коливається в межах 40–65 мкг/г.

Вітамін B6 (піридоксин, адермін) бере участь у процесі обміну білків як активний каталізатор при дезамінуванні амінокислот. Цей вітамін відщеплює карбоксильну групу від амінокислот і переносить аміногрупи, посідає центральне місце в обміні амінокислот. Піридоксин впливає на процес кровотворення та імунітет, поліпшує засвоєння ненасичених жирних кислот, стимулює кислотвірну функцію шлунка, жовчовидільну функцію печінки, знижує рівень цукру в крові, сприяє лікуванню рахіту, регулює фосфорно-кальцієвий обмін, глікогенотвірну та антитоксичну функції печінки.
У разі браку вітаміну B6 у птиці знижується процес використання корму, затримується ріст, з’являються дерматити, судоми, паралічі та анемія. У дорослої птиці знижуються несучість і виплоджування. При нормі піридоксину в раціоні курей-несучок вміст його в білку — 2,17 мкг/г, у жовтку — 3,08, а в печінці курчат — 4–6 мкг/г.

Вітамін BC (фолієва кислота, фолацин) є антианемічним фактором і фактором росту, бере участь в утворенні еритроцитів, тіаміну та метіоніну, синтезі нуклеїнових кислот, запобігає жировому переродженню печінки. Фолієва кислота посилює дію ціанкобаламіну, бере участь у розпаді гістидину, стимулює функцію статевих залоз.

Дефіцит вітаміну BC в раціоні курчат призводить до затримки росту, депігментації пера, анемії, лейкопенії, паралічів, у дорослих курей знижуються несучість і виплоджування. Найчастіше загибель ембріонів спостерігається в останньому періоді інкубації.
Вітамін B12 (ціанокобаламін) регулює кровообіг і є лікувальним засобом при злоякісній та гіпопластичній анеміях, стимулює синтез білків в організмі. Він необхідний для утворення еритроцитів і гемоглобіну. У разі відсутності цього вітаміну кістковий мозок переповнюється недозрілими кров’яними клітинами, а вихід їх у кров припиняється. При надходженні в кровоносне русло вітаміну B12 прискорюється дозрівання еритроцитів та вихід їх у кров. Це єдиний вітамін, до складу якого входить кобальт.

Брак вітаміну B12 у курей призводить до зниження несучості, погіршення якості яєць, порушення білкового обміну, анемії та розладу функції нервової системи. За годівлі курей збалансованими щодо ціанкобаламіну раціонами його концентрація в печінці коливається в межах 205–325 мкг/г, у курчат — 170–400 мкг/г. При цьому рівень цього вітаміну в плазмі крові становить 2–3 мкг/л. Дефіцит його призводить до зниження концентрації в печінці курей до 30–120 мкг/г, у плазмі крові — до 1,5 мкг/л.

Вітамін H (біотин) — антисеборейний фактор. Викликати експериментально авітаміноз у тварин дуже важко, тому що цей вітамін синтезується мікроорганізмами травного тракту, тим більше, що потреба в ньому невелика. Біотин є активною групою ферменту карбоксилази, він необхідний для обміну амінокислот і жирних кислот.
Характерними ознаками дефіциту вітаміну H у курей є ураження шкіри біля основи дзьоба, на пальцях, погіршення інкубаційних показників, падіж молодняку. У повноцінному яйці вміст біотину становить у середньому 10,7 мкг (у жовтку — 8,5, у білку — 2,2 мкг).

Вітамін C (аскорбінова кислота) — протицинготний засіб. Він активізує цілу низку ферментів — аргінази, амілази, внутрішньоклітинні протеази, впливає на окислювально-відновні процеси в організмі, проникність стінок кровоносних судин, утворення антитіл. Проте внаслідок дії сильних стресів, інтоксикації, зміни умов утримання тварин у весняний та осінній періоди року може спостерігатися гіповітаміноз C.
У тварин при гіповітамінозах та авітамінозах знижується апетит, пухнуть суглоби, кровоточать ясна.
Більшість сільськогосподарських тварин і доросла птиця здатні синтезувати аскорбінову кислоту в достатній кількості.
Стрес-фактори (підвищена температура в пташнику, порушення годівлі, ветеринарна обробка тощо) негативно впливають на курей, відтак у них збільшується потреба у вітамінах. Тому наведені в таблиці показники щодо таких вітамінів, як A, E, K, B1, B2 і C, рекомендовано збільшити в 1,5–2 рази терміном приблизно на тиждень.
Повноцінне харчування має велике значення, особливо в умовах промислових комплексів. Забезпечити тварин вітамінами можна за рахунок повноцінних комбікормів, у процесі виробництва збагачених преміксами.

І. Дерев’янко,
канд. біол. наук, доцент,
Національний аграрний університет