УСПІХ БОРОТЬБИ з кукурудзяним метеликом (повна версія)

За останні п’ять років кукурудзяний метелик заселяв в Україні 63–79% площ посівів кукурудзи, а в лісостеповій зоні — понад 76–87%. Пошкодженість стебел при цьому в середньому по країні сягала 18–27, качанів — 11–14% за чисельності гусениць 1,5–2 екземпляри на 1 рослину; в Лісостепу ці показники становили, відповідно 21–27, 13–18%, 1–2,5 екз./рослину. У деяких районах Донецької, Вінницької, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Одеської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей в осередках найбільшої щільності популяції шкідника було пошкоджено 40–90% стебел і близько 60% качанів. Пошкоджені качани були уражені фузаріозною гниллю та пліснявінням.
Недобори врожаю кукурудзи через шкодочинність метелика в середньому становлять 12–15%, а в роки масового його розмноження — 25–50%.
У посівах проса (Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Сумська області) на 20–100% цей фітофаг пошкоджував 4–14% рослин. У Сумській області було пошкоджено 3–5% рослин конопель, у Миколаївській — 6–18% сорго і суданки, в Рівненській — 14% хмелю. Все це, звичайно, також призводило до зменшення врожаїв вирощуваних культур.

Зимують гусениці кукурудзяного метелика в стеблах пошкоджених рослин, у половині травня — на початку червня вони заляльковуються. Літати метелики починають саме тоді, коли кукурудза викидає волоть. Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Після виплодження гусениці деякий час живуть на поверхні рослин і живляться паренхімою, а потім через піхву листків проникають усередину стебла, де живуть близько місяця. Вони пошкоджують листки, стебла, качани, а також волоть. Пошкоджені стебла від вітру ламаються й падають, молодий качан і волоть теж підламуються. До того ж, пошкоджені качани уражуються хворобами. По закінченні живлення гусениці залишаються зимувати в нижній частині пошкодженого стебла.
У зонах Полісся та Лісостепу кукурудзяний (стебловий) метелик розвивається в одному поколінні, а в Степу буває й друга генерація.
На кукурудзяному метелику паразитує понад 20 видів перетинчастокрилих і двокрилих комах. Серед них найважливіші яйцеїд Trichogramma evanescens Westw. і паразит гусениць Habrobracon hebetor Say. Певну роль відіграє й муха Ceromasia Mg. із родини тахін. Але ж регулююча роль природних чинників для цього шкідника незначна, і для істотного зниження його чисельності й шкодочинності слід планувати захисні заходи.
Зважаючи на трофічні особливості й спосіб життя кукурудзяного метелика, для захисту від нього кукурудзи та інших культур потрібно застосовувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних і біологічних заходів.

Істотну роль відіграє попередник. Так, у спеціалізованих сівозмінах короткої ротації використання озимої пшениці як перериваючої монокультуру кукурудзи створює несприятливі умови для розвитку кукурудзяного метелика й інших шкідників.
Велике значення має використання найурожайніших та найстійкіших проти кукурудзяного метелика гібридів кукурудзи відповідних строків визрівання: Планета 180, Титан 220 СВ, Одеський 385 МВ тощо. У зоні розвитку двох поколінь шкідника слід вирощувати ранньостиглі гібриди, які менше пошкоджуються гусеницями найбільш шкодочинного в цих умовах другого покоління. Підвищенню стійкості рослин сприяють також фосфорно-калійні добрива.
У разі значного пошкодження окремих полів доцільне збирання кукурудзи на силос, тобто у фазі молочно-воскової стиглості. Серед організаційно-господарських та агротехнічних заходів ефективними в обмеженні темпів розмноження кукурудзяного метелика є такі: знищення на посівах пошкоджуваних культур грубостеблових бур’янів; збирання кукурудзи на низькому зрізі (не вище 10 см) із подрібненням стебел; очищення від рослинних решток ділянок з-під кукурудзи, проса, конопель; дворазове діагональне дискування поля після збирання врожаю та глибока зяблева оранка; використання в господарствах стебел кукурудзи до травня.
Для зниження чисельності цього шкідника на початку та в період масового відкладання ним яєць доцільно проводити випуск трихограми (бурої або жовтої). Норма під час першого випуску — 50 тис./га самок, під час другого — залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин: до трьох кладок — 50 тис., 3–5 кладок — 100 тис., 6–8 — 150 тис., 9 і більше — 200 тис./га. У Степу трихограму краще застосовувати методом багаторазових випусків через кожних 4–5 днів від початку і до кінця відкладання яєць. У цьому разі норма першого випуску — 50 тис./га самок, подальших — із розрахунку 1 самка на 2 яйця шкідника.
У період масового виплодження гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика в разі перевищення економічних порогів шкодочинності посіви слід обробляти інсектицидами. У “Списку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (2003) та його “Додатку ...” (2004) проти цього шкідника рекомендовано такі препарати: Децис, 2,5% к.е. (0,5–0,7 л/га), Децис Форте, 12,5% к.е. (0,05–0,08 л/га), Карате 050 EC, к.е. (0,2 л/га), Карате Зеон 050 CS, м.к.с. (0,2 л/га), Штефесін, 2,5% к.е. (0,5–0,7 л/га). Але ефект від використання інсектицидів залежить від точності визначення строків обробок. Найвищий він тоді, коли препарати вносять під час занурення перших гусениць у стебла, тобто через 2–3 тижні після початку льоту метелика або під час масового льоту. Цей строк доцільно встановлювати за допомогою феромонних пасток або світлопасток. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна. Висота рослин кукурудзи зазвичай перевищує 1 м. Під час внесення інсектицидів для зменшення пошкоджень рослин слід використовувати обприскувачі широкого робочого захвату та трактори з великим діаметром коліс або портальні трактори. Обприскувати краще ввечері, коли рослини кукурудзи гнучкіші.

М. Круть, канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН