Як ріпакові вдало перезимувати?

Догляд за посівами озимого ріпаку в осінній період включає комплекс заходів, які створюють оптимальні умови для росту і розвитку рослин, забезпечують знищення бур’янів, захист від хвороб і шкідників.

Для правильного входження в зиму рослини ріпаку повинні мати 8–10 справжніх листків і діаметр кореневої шийки — 8–12 см. Висота точки росту має становити не вище 2 см. За нормального розвитку (50–60 діб) ріпак має добре розвинену кореневу систему — 100–150 см завдовжки, центральний корінь — 15–20 см. Такі рослини добре витримують низькі зимові температури до -14…-16 °C, а за наявності снігового покриву завтовшки 10 см — до -20…-25 °C. Слаборозвинуті рослини, навіть за нормальної зимівлі, не можуть повністю реалізувати весь потенціал продуктивності. 

Для правильного входження в зиму рослини ріпаку повинні мати 8–10 справжніх листків і діаметр кореневої шийки — 8–12 см

Перерослі і загущені посіви також нестійкі до несприятливих умов узимку і не зможуть сформувати запланований рівень продуктивності

Перерослі і загущені посіви також нестійкі до несприятливих умов узимку і не зможуть сформувати запланований рівень продуктивності. За переростання сходів і їхнього загущення посіви доцільно обробити фунгіцидами з морфорегуляторними властивостями: Карамба (0,8 л/га); Фолікур (1,0 л/га); Сетар (0,3–0,5 л/га) та іншими, або регуляторами росту — Архітект (1,0–2,0 л/га), Карамба Турбо (0,7–1,4 л/га), Меквалан 750 (1,0–2,0 л/га), Реггі (1,5–2,0 л/га), Ретацел 720 (1,0–2,0 л/га), Стабілан (1,5–2,0 л/га) тощо. Застосовувати препарати необхідно в теплу погоду за відсутності опадів згідно з рекомендаціями виробника. Деякі препарати «працюють» за нижчих температур, наприклад, Архітект, Карамба Турбо ефективні за середньодобової температури 5 °C. Регулятори зменшують площу листкової поверхні і посилюють розвиток кореневої системи та формування товстої кореневої шийки ріпаку, що позитивно впливає на перезимівлю та врожайність культури. 

Регулятори зменшують площу листкової поверхні і посилюють розвиток кореневої системи та формування товстої кореневої шийки ріпаку, що позитивно впливає на перезимівлю та врожайність культури

При утворенні щільної ґрунтової кірки до появи сходів посіви обробляють легкими боронами або ротаційною мотикою. На засмічених полях при появі проростків бур’янів проводять післясходовє боронування посівів, але не раніше ніж у фазі 3–5 справжніх листків у ріпаку. Цей агроприйом краще проводити в другій половині дня упоперек рядків. На широкорядних посівах восени і весною після підживлення проводять культивації міжрядь.
Крижану кірку, у разі її утворення, руйнують кільчасто-шпоровими катками.

Знищуємо бур’яни

У посівах слід постійно вести контроль за розвитком бур’янів. Висока забур'яненість викликає зниження продуктивності культури на 30 %. У широкорядних посівах можна здійснювати міжрядні обробітки плоскорізними лапами, але, зазвичай, ефективність такого методу обмежена. Тому найефективнішим є використання гербіцидів з осені, оскільки застосування їх навесні, за відновлення вегетації, далеко не завжди є можливим і ефективним через низькі температури. На ринку засобів захисту нині представлено чимало препаратів, дозволених до використання на ріпаку, але варто застосовувати лише перевірені препарати, придбані в офіційних дистриб'юторів. Для підвищення ефективності обробок та зменшення витрат на обробки доцільно робити бакові суміші гербіцидів та інших засобів захисту, але, згідно з інструкціями до застосування кожного окремо взятого препарату та загальних правил змішування пестицидів.

Для боротьби з бур'янами на початкових стадіях розвитку або до сходів, доцільно вносити такі препарати, як, наприклад Бутізан 400, КС (1,75 – 2,5 л/га), Бутізан Авант, СЕ (1,5 – 2,5 л/га), Бутізан Стар, КС (1,75 – 2,5 л/га) — після висіву культури або до фази сім'ядоль, а також гербіцидів на основі кломазону (Апстейдж, Каліф,Команд 48, КЕ, Пропоніт Дуо та ін.) і пропізохлору (Пропоніт 720, Тайгедер, Прон та ін.). Для боротьби з однорічними бур’янами ефективним є й досходове внесення гербіциду Дуал Голд 960 ЕС, КЕ (1,5 – 1,6 л/га), а також застосування препарату Белкар, КЕ (0,25 л/га) у фазі 2–6 листків культури. 

Найефективнішим є використання гербіцидів з осені, оскільки застосування їх навесні, за відновлення вегетації, далеко не завжди є можливим і ефективним через низькі температури

З метою контролю дводольних коренепаросткових бур’янів використовують препарати: Галера Супер, РК (0,2–0,3 л/га); Лонтрел Гранд, ВГ (0,15 – 0,20 кг/га). Якщо посіви засмічені дводольними та хрестоцвітими бур'янами, стане в нагоді гербіцид Сальса (25 г/га + ПАР Тренд 90 (0,25 – 0,3 л/га).
Проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів доцільно вносити грамініциди: Фюзилад Форте, КЕ (0,5–2,0 л/га); Арамо 50, КЕ (1,0 – 2,0 л/га); Селект, КЕ (2,0 – 3,0 л/га) та інші.

Боротьба зі шкідниками 

Ріпаку з осені шкодить багато різних шкідників. Це і капустяні хрестоцвіті блішки, і ріпаковий трач, ріпакова міль, капустяна совка, хрестоцвітий прихованохоботник, ріпаковий білан та ін. Усі вони починають активно розмножуватися за високих температур і їхня чисельність може стати передумовою значного пошкодження рослин, зниження їхньої зимостійкості та стійкості проти хвороб. Для боротьби зі шкідниками часто використовують суміш препаратів на основі піретроїдів та неонікотиноїдів, фосфорорганічні сполуки або комбіновані препарати, дозволені до використання в Україні.
Для скорочення чисельності шкідливих комах добре себе зарекомендували: Карате 050 ЕС, к.е. (0,10–0,15 л/га); Карате Зеон 050 CS, СК (0,15 л/га); Децис f-Люкс 25 ЕС, КЕ (0,25–0,5 л/га); Нурел Д, КЕ (0,5–0,6 л/га); Біскайя 240 OD, МД (0,3–0,4 л/га); Моспілан, ВП (0,10–0,12 л/га); Фастак, КЕ (0,10–0,15 л/га); Пірінекс Супер, КЕ (0,4–0,75 л/га); Каліпсо 480 SC, КС (0,15–0,2 л/га); Протеус 110 ОD, МД (0,5–0,75 л/га); Галіл, КС (0,2–0,3 л/га); Ламдекс, СК (0,15 л/га); Цезар, КЕ (0,125–0,15 л/га); Версар, КЕ (0,6 л/га) та ін. 

Ріпаку з осені шкодить багато різних шкідників. Насамперед, це капустяні хрестоцвіті блішки

Також в осінній період необхідно моніторити розвиток мишовидних гризунів (полівок)

Також в осінній період необхідно моніторити розвиток мишовидних гризунів (полівок). У разі перевищення ЕПШ на більше, ніж 5 колоній/га, з метою зменшення чисельності гризунів, рекомендовано застосовувати родентициди, внесені до списку препаратів рекомендованих до застосування, наприклад, Рат Кіллер Супер, ГП (5–10 кг/га).

Боротьба з хворобами на ріпаку

Крім шкідників, значної шкоди ріпаку завдають хвороби, що викликані різноманітними грибними, бактеріальними та вірусними патогенами. За значного ураження ріпаку деякими хворобами, зниження врожаю може сягати 50 %. До найпоширеніших хвороб ріпаку належать: чорна ніжка; фомоз; переноспороз (несправжня борошниста роса); борошниста роса; циліндроспоріоз; альтернаріоз; бактеріоз коренів; сіра гниль; кила; склеротиніоз; біла та світла плямистості. Для уникнення аномального розповсюдження хвороб важливу роль відіграє науково підібрана сівозміна і заорювання та приорювання рослинних решток. Для ефективного і швидкого контролю розповсюдження хвороб використовують фунгіциди. Серед них високу ефективність мають сполуки класу триазолів з діючими речовинами: метконазол, 60 г/л; пропіконазол, 250 г/л; тебуконазол, 250 г/л, а також стробілуринів: азоксистробін, 200 г/л; піраклостробін, 200 г/л. Добре себе зарекомендували: Аканто плюс 28, КС (0,5–1,0 л/га); Амістар Екстра 280 SC, КС (0,75–1,0 л/га); Супрім, ЕВ (1,0–1,5 л/га); Піктор, КС (0,5 л/га); Карамба, РК (0,75–1,25 л/га); Кустодія, КС (1,0–1,2 л/га); Оріус, ЕВ (0,5–1,0 л/га); Фолікур 250 EW, ЕВ (0,5–1,0 л/га); Архітект, СЕ (1,0–2,0 л/га); Тілт 250 ЕС, КЕ (0,5 л/га); Пропульс 250 SE, СЕ (0,8–0,9 л/га); Тілмор 240 ЕC, КЕ (0,75–0,9 л/га); Сетар 375 SC, КС (0,3–0,5 л/га).

Альтернаріоз належить до найпоширеніших хвороб озимого ріпаку

Восени, для профілактики розвитку несправжньої борошнистої роси, циліндроспоріозу, фомозу, альтернаріозу, бактеріозу коріння, сірої та білої гнилей, у фазі 2–4 справжніх листків, можна застосовувати препарати, які мають комплексну фунгіцидно-ретардантну дію, що дає синергетичний ефект з позитивним впливом на врожайність.

Для ріпаку озимого, як і для інших озимих культур, притаманний період загартовування. По суті — це процес адаптації до знижених температур. У цей час рослина активно накопичує складні цукри та протекторні амінокислоти, що мають низьку точку замерзання. Процес відбувається з максимальним накопиченням цих речовин у кореневій шийці і конусі наростання та зниженням вмісту вільної води у всіх вегетативних органах. Згідно з літературними даними, за температури 5…7 °C цей процес проходить за 14–20 діб. Оптимальна густота посівів ріпаку перед стійким зниженням температур і входженням у зиму має бути 80–100 росл./м².

Є. Заїка, канд. с.-г. наук