Технологія підживлення кукурудзи макро- та мікроелементами, їхнє значення та застосування в посівах кукурудзи

Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використання.

Кукурудза потребує значно вищих норм добрив, аніж інші зернові культури.
На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовують 24-30 кг азоту, 10-12 - фосфору, 25-30 - калію, по 6-10 кг магнію і кальцію.
За нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту - цвітіння і формування зерна.
Гостру потребу у фосфорі кукурудза має у початковій фазі росту. За його нестачі листки набувають фіолетово-вишневого кольору, затримуються фази цвітіння і достигання.
Якщо в грунті не вистачає калію, то молоді рослини сповільнюють ріст, листки спочатку стають жовтувато-зеленими по краях, а потім жовтими. Верхівки і краї листків засихають, ніби від опіків. Калій підвищує стійкість до вилягання і до стеблової гнилі, важливий для формування качанів.
Рослини кукурудзи потребують для свого живлення мікроелементи. У процесі вегетації вони поглинають до 800 г/га марганцю, 350-400 - цинку, 70 - бору, 50-60 г/га міді. Дуже чутливі до нестачі цинку, середньочутливі до нестачі бору і міді, а на лужних грунтах - до марганцю.
Цинк бере участь у синтезі хлорофілу і вітамінів В, Р, С, впливає на процеси росту і розвитку, підвищує стійкість до несприятливих умов, зокрема приморозків. За значної нестачі цинку на рослинах можуть не зав'язуватися качани. Ознакою нестачі цинку є жовті смуги на молодих листках з обох боків жилки.
Бор позитивно впливає на цвітіння і зав'язування качанів, процеси дихання. Нестача бору спричинює гальмування росту рослин.
Мідь впливає на збільшення вмісту білка і цукру в зерні, підвищує врожайність, стійкість до ураження хворобами. Нестача міді може проявитися за внесення великих норм азоту і фосфору, під час сухої і теплої погоди.
Рослини засвоюють з грунту незначну частину мікроелементів, які перебувають у рухомій легкодоступній формі, а нерухомі валові запаси мікроелементів можуть бути доступні рослинам після проходження складних мікробіологічних процесів в грунті з участю гумінових кислот та кореневих виділень. Тому валовий вміст мікроелементів не відображає реальної картини забезпечення рослин мікроелементами. Таким чином, робити аналіз на вміст мікроелементів у грунті, сенсу практично немає.
Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами є позакореневе листкове підживлення спеціальними видами добрив, наприклад, Басфоліаром, АДОБ Макро + Мікро, Солюбором ДФ та іншими, головним чином, у фази інтенсивного росту і розвитку, 3-5 і 8-10 листків до викидання волоті, коли елементи живлення засвоюються у великих кількостях, а коренева система не завжди здатна засвоїти їх у повному до потреби обсязі. У стресових ситуаціях (посуха, низькі температури тощо) листкове підживлення є практично єдиним способом забезпечення деякими елементами живлення, особливо мікроелементами. Навіть невелика їхня кількість дуже корисна, оскільки макро- і мікроелементи (у хелатній формі) містяться у легкодоступній формі і швидко проникають у рослину.
Ступінь хелатизації та різновиди хелатних агентів у добривах для позакореневого підживлення також впливають на засвоєння мікроелементів рослинами. Самі хелатні агенти можуть бути фітотоксичними для рослин та мають різний період розкладу у навколишньому середовищі. Відомо, що одна з найсучасніших хелатних сполук - ІДХА (спільний патент компаній "БАЙЄР" та АДОБ), що міститься в добривах типу "Басфоліар 6-12-6", "СОЛЮ", "АДОБ Макро+Мікро" та деяких інших, - зареєстрована в Європі в 2009 році завдяки своїм найкращим показникам з точки зору екологічної безпеки та розкладу в навколишньому середовищі протягом 28 днів.
Підсумок. Отже, мікроелементи у складі сучасних добрив типу "Басфоліар" для підживлення сільськогосподарських культур:
n відіграють важливу роль у всіх важливих процесах життєдіяльності рослин у поділі клітин та синтезі білків, підвищують активність ферментів, є важливою складовою клітинної оболонки, допомагають накопичувати хлорофіл у рослинах;
n зміцнюють імунітет культури до хвороб, знімають стрес рослин після посухи, заморозків, внесення пестицидів, покращують ефективність засвоювання основних добрив з грунту та ефективність застосування пестицидів завдяки вмісту поверхнево- активних речовин та пом'якшувачів води;
n завдяки оптимально дібраним комбінаціям макро- та мікроелементів і хелатизації їх на основі унікальної речовини - ІДХА та інших, прискорюють розвиток рослин, надають можливість отримувати максимальні врожаї сільськогосподарських культур, що потенційно закладені в сортах і гібридах, значно поліпшують якість продукції.

Ю.В. Санін,
кандидат сільськогосподарських наук