Синяк звичайний — “цар трав бджолиних”

Сучасні ринкові умови призвели до того, що в більшості господарств рослинництво як галузь має однобокий характер — зерновий напрям. Більшість господарств перейшла на трипільну систему рільництва: чистий пар — озимі зернові — ярі зернові. Внаслідок чого порушено гармонію та пропорцію розвитку базових галузей: землеробства, тваринництва й бджільництва, що спричиняє нестачу кормів і збіднює медодайну базу. Синяк звичайний — це одна з тих культур, яка може стати прекрасним медоносом для бджільництва.
Синяк звичайний (Echium vulgare) належить до родини бурачникових. Це дворічна культура заввишки 50-150 см. Рослина має добре розвинену кореневу систему. Прикореневе листя зібране в розетку. Вся рослина вкрита довгими, жорсткими, пухнастими колючками. Саме вони перешкоджають випаровуванню вологи листочками. В перший рік формується розетка. Цвітіння починається з другого року в червні й може тривати, залежно від погодних умов, до вересня. Синяк звичайний — рослина непримхлива, її можна зустріти де завгодно: на степових просторах, кам’янистих місцях, на сухих луках, на узбіччі доріг, на забур’янених і засмічених ділянках.
Рослина поширена на території України, Росії, Молдови, Білорусі. Синяк звичайний — дуже добрий і цінний медодай. На одному стеблі в синяка розвивається від 850 до 1500 квіток. Одна квітка виділяє 7–16 мг нектару й функціонує два дні. Дуже важливою ознакою будови квітки є те, що нектар з неї не випаровується і не вимивається, тому маленькі трудівниці працюють на ньому з раннього ранку до пізнього вечора незалежно від погодних умов. Як у багатьох бурачникових, окрас вінчика змінюється протягом цвітіння: спершу він рожевий, а потім синіє. Квітки синяка багаті на нектар, поки вони рожеві, а коли синіють, що збігається з моментом плодоутворення, нектару в них уже немає, і бджоли тоді їх не відвідують.
Медопродуктивність синяка дуже висока — від 300 до 1000 кг/га (науково-популярне видання, Іститут бджільництва ім. Прокоповича — “Медоноси навколо нас” , Соломаха Т. Д., Бондарчук Л. І.). Одного гектара квітуючого синяка буде достатньо, щоб отримати значну кількість товарного меду для 5–20 бджолиних сімей. За сприятливих погодних умов контрольні ваги в сильній бджолосім’ї показують надходження 5–8 кг нектару на бджолосім’ю за день.
Наш великий земляк Петро Іванович Прокопович, маючи найбільшу пасіку в світі (10000 бджолосімей), спеціально висівав біля неї саме синяк і наголошував, що: “Висів великих масивів синяка — дуже корисна, багатоварта й потрібна справа”. Він давав своїм учням мішки з насінням синяка, щоб вони на конях розсівали його по околицях. Бджоляр називав синяк “царем трав бджолиних” і завжди виїзджав на медозбір на суцільні масиви синяку, яких тоді було багато.
Мед із синяка — високої якості, світло-янтарного кольору, з чудовим запахом, приємний на смак, довго не кристалізується, тому придатний для зимівлі бджіл. Крім нектару, бджоли збирають із синяка пилок темно-синього кольору.
Висівають синяк навесні, можна сіяти і під зиму, пізньої осені трав’яною сівалкою або просто з руки на підготовлений грунт. Густо сіяти синяк не потрібно. Норма висіву — 5–6 кг/га, глибина загортання — 1–3 см. Насіння починає проростати за температури 10°С, оптимальна температура — 20...28°С.
Синяк — не потребує ніякого обробітку та спеціальних агротехнічних заходів. Звичайно, якщо додати органічні добрива, він буде розгалуженіший і вищий. Синяк успішно конкурує з іншими рослинами і з часом витісняє їх. У майбутньому насівається сам і квітує щороку, утворюючи суцільні масиви.
На насіння його збирають звичайним комбайном.
Синяк — дворічник, і його можна сіяти разом з іншими рослинами. Ми в нашому господарстві кілька разів висівали його разом із фацелією. Хто бачив, як працюють бджоли на фацелії й синяку, той зрозуміє, про що йдеться. Це просто щось фантастичне, що вони там виробляють. Крім того, це дуже зручно й економічно вигідно: в перший рік квітує фацелія, а на другий — синяк. При цьому вдвічі зменшуються витрати на обробіток грунту й сівбу, а бджоли, як кажуть, завжди будуть з медом.

P.S. Нещодавно мені випала нагода відвідати Німеччину в складі делегації ВГО “Братство бджолярів України”. Ми спілкувалися на найвищому рівні з представниками міністерства сільського господарства Німеччини, науковцями, представниками бізнесу, провідними виробниками обладнання та інвентарю для бджільництва. Під час цього візіту німецька сторона висловила зацікавленність у придбанні насіння медоносних, лікарських та кормових рослин в Україні, зокрема синяка, розторопші, козлятнику та інших. Уже налагоджено певні ділові стосунки.