Суданська трава — перспективна і дешева кормова рослина (повна версія)

За поживністю і рівнем урожаю суданська трава займає перше місце серед однорічних злакових трав. Її висівають як у чистому вигляді, так і в сумішах з однорічними бобовими рослинами. Як компоненти використовують вику озиму і яру, чину посівну, сою, горох посівний, однорічний буркун, пелюшку і кормовий люпин. Вибір того чи іншого компонента залежить від місцевих умов вирощування. За врожайності трави в дослідах 25 т/га вихід молока — понад 2700 кг, у тому числі 105 кг молочного жиру. Врожайність за сприятливих умов досягає 50–60 т/га зеленої маси, понад 15 т сіна, 1,5–2,0 т насіння.
Високий урожай, добрі кормові якості, посухостійкість сприяли швидкому і широкому поширенню цієї культури як в Україні, так і за кордоном. У дикому вигляді суданська трава росте в Північній Африці (Судан). Дуже перспективна для культивування по всій території України. В СНД суданську траву успішно вирощують в Сибіру, на Далекому Сході, Південному Уралі, Північному Казахстані, Молдавії, центральній частині нечорноземної зони, де за дотримання правильної агротехніки вона дає високі врожаї сіна і зеленого корму.

Біологічні особливості

Суданська трава належить до роду сорго, родини соргових. Утворює 3–5 стеблин у кущі, за сприятливих умов — 20–30. Стебла прямостоячі, добре облистнені, можуть досягати 2,5–3,5 м заввишки. Листки гладенькі, довгі, у середньому 7–8 на одній рослині, маса їх в урожаї становить 35–48% і більше. Суцвіття — розлога волоть, плід — зернівка. Коренева система складається з великої кількості довгих мочкуватих корінців, значна частина яких проникає на глибину 2,0–2,5 м і глибше, розростаючись у горизонтальному напрямку навсібіч до 75 см. Маючи сильно розвинуту кореневу систему, суданська трава вирізняється більшою посухостійкістю, що особливо важливо за умов потепління клімату, яке ми спостерігаємо останнім часом. Для росту і розвитку вона потребує багато тепла, насіння проростає за температури грунту не нижче 8…10оС, добре витримує високі температури, але чутлива до заморозків і за 3…4оС нижче нуля у період появи сходів може загинути. Напочатку суданська трава росте повільно, особливо за нестачі тепла, може пригнічуватись бур’янами, але через 25–30 днів після появи сходів швидко відростає — до 7– 8 см за добу. Дає добрі врожаї на всіх грунтах, за винятком заболочених і збіднілих піщаних, витривала до засолення грунтів. Високі врожаї отримують також на розораних маловрожайних сінокосах, на пойменних землях.

Агротехніка

Для суданської трави кращими попередниками є зернові, зернобобові і просапні культури. Високі врожаї вона дає після озимих культур та однорічних сумішок. У польовій сівозміні її розміщують перед паром або просапними культурами, а в кормовій — після ярої пшениці або силосних рослин. Обробіток грунту під суданську траву полягає в лущенні стерні, зяблевій оранці на глибину не менше 20 см, ранньовесняному боронуванні, 1-2 культиваціях з боронуванням. На пухких і сухих грунтах перед висіванням проводять прикотковування. Суданська трава добре реагує на органічні удобрення. Їх вносять як безпосередньо під посіви суданки, так і під її попередники. На Полтавській обласній сільськогосподарській дослідній станції прибавка врожаю сіна суданки від удобрення гноєм становила 26,2%. Післядія внесення гною під культуру-попередник (36 т/га) на цій станції підвищила врожай сіна на 30–32%. Суданська трава добре відгукується і на мінеральні добрива, особливо азотні і фосфорні, а на легких грунтах — на одночасне внесення їх із калійними добривами. Високу ефективність дає повне мінеральне добриво. Так, у дослідах Всесоюзного науково-дослідного інституту кормів ім. В.Р. Вільямса повне мінеральне добриво (N50P50K50) збільшило врожай зеленої маси основного укосу з 181,8 до 294,3 і отави — з 139 до 214 ц/га. Насіння суданської трави висівають, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 10…12оС. За висівання у непрогрітий грунт насіння довго не сходить, частина його може загинути, сходи часто одержують зрідженими, незрідка пригніченими бур’янами. Висівають суданську траву водночас із просом, кукурудзою, сорго. У районах, забезпечених вологою, і на грунтах, чистих від бур’янів, суданську траву на зелений корм і насіння висівають у суцільний рядковий спосіб, а в посушливих умовах і на забур’янених грунтах — у широкорядний з шириною міжрядь 45–60 см. Норма висівання за суцільного рядкового посіву — 20–30 кг, на насінниках — широкорядним висіванням з міжряддями 70 см — 15 кг/га. Глибина загортання насіння — 2–3 см. Оскільки суданська трава на початку свого розвитку росте повільно, грунтову кірку, яка утворилася до появи сходів, знищують боронуванням в один слід упоперек рядків. Корисним буде також боронування і до появи сходів, позаяк у цьому разі вони швидко укорінюються, поліпшується аерація грунту, знищуються бур’яни. Врожай насіння суданської трави з неборонованого посіву становив 9,8, а з боронованого — 11,9 ц/га. Після появи сходів, коли визначаться рядки, на широкорядних посівах проводять першу культивацію міжрядь на глибину 8–9 см, а через 15–20 днів — повторну. Для одержання вищих урожаїв з наступних укосів доцільно після кожного скошування розпушувати міжряддя. Суданську траву збирати на сіно слід у фазі початку викидання волоті. За пізнішого скошування укісна маса стає грубою і трава відростає гірше. Висота скошування має бути не нижчою 10–12 см, інакше отава відростатиме повільно і знизиться врожай другого укосу. Укісна стиглість суданської трави настає через 65–70 днів після висівання. Культура добре відростає після скошування, даючи по два-три, а іноді і чотири укоси за літо. На насіння суданку потрібно збирати в період дозрівання насіння у волоті головних стебел. Можна збирати насінники найпростішими машинами і комбайнами. За збирання такою нескладною технікою скошену масу просушують у рядках, в’яжуть у снопи і після досушування обмолочують на звичайних зернових молотарках. Після обмолочування насіння сортують, очищене — досушують і засипають на зберігання. Для реалізації в наявності є близько 30 т насіння відмінної якості.