Стійкість сортів кормових бобів

В умовах Північного Лісостепу та Полісся України однією з найцінніших зернобобових культур є кормові боби, якіхарактеризуються не лише великим вмістом білка (20-40%), а й дають високі врожаї зерна і зеленої маси.

Для успішного розвитку тваринництва та підвищення його продуктивності потрібна міцна кормова база з достатньою кількістю білкових кормів. Поповнення концентрованих кормів білками можливе за допомогою насіння зернобобових культур.  
За часи перебудови селекційна робота з відтворення районованих та створення нових сортів культури була призупинена. Це призвело до того, що сільськогосподарські підприємства висівали насіння культури масової репродукції, часто - суміш сортів, що призвело до зниження продуктивності посівів. Як наслідок - зменшення посівних площ в Україні до 50000га. Останніми роками на ринку України з'явилася низка сортів кормових бобів, які потребують усебічного вивчення.
Кожен сорт сільськогосподарських культур, за сучасними вимогами,  повинен супроводжуватись інтенсивними технологіями вирощування, невід'ємною складовою яких є інтегрована система захисту. Оскільки більшість сортів сільськогосподарських культур мають різну ступінь стійкості до хвороб у різні періоди вегетації, виникає потреба вивчати таку залежність для вдосконалення технології їхнього захисту. У зв'язку з цим актуальним є вивчення стійкості сортів у різні фази розвитку рослин.
 Отриманню високих і сталих урожаїв кормових бобів значною мірою перешкоджає низка шкідливих організмів, до яких можна віднести збудників кореневих гнилей, шоколадної плямистості, аскохітозу та іржі.
   Серед досліджуваних сортів культури на стійкість до кореневих гнилей, шоколадної плямистості, аскохітозу та іржі особливу увагу ми приділяли новим та перспективним сортам.
Результати досліджень відображені в таблицях 1-4.
Як видно з таблиць 1-4, імунних та стійких сортів до вказаних вище хвороб не було виявлено.
Усі сорти характеризувалися майже однаковим рівнем ураження. Так, у фазі повних сходів розвиток кореневої гнилі на рослинах сорту Уладівські фіолетові був на 0,6-1,4% менше порівняно з рослинами інших сортів. У процесі розвитку рослин спостерігається поступове зростання рівня і поширення хвороби (табл. 1).
   У пізніший період онтогенезу рослин поступово зростає також розвиток шоколадної плямистості, аскохітозу та іржі. При цьому значної різниці в ураженні між сортами не виявлено. Дещо менше уражувалися цими хворобами рослини сортів Уладівські фіолетові та Оріон: розвиток шоколадної плямистості у фазі кінця цвітіння був на 2,0-4,2% (табл.2), аскохітозу у фазі наливання бобів - на 0,6-3,4% (табл. 3) менший порівняно з рослинами інших сортів. Підвищеною стійкістю до іржі характеризувався сорт Хоростинські, рослини якого на 2,2-6,4% менше уражувалися порівняно з рослинами інших сортів (табл. 4).
Паралельно з дослідженням стійкості сортів кормових бобів до основних хвороб ми вивчали їхню продуктивність ( табл.5).
   Як видно з таблиці 5, більшою продуктивністю характеризувалися рослини сортів Уладівські фіолетові та Білун, урожайність яких була на 0,8-2,1 ц/га більшою порівняно з рослинами інших сортів. Подібна залежність спостерігалась у досліді з вивчення маси 1000 зерен. Маса зерен із рослин сортів Уладівські фіолетові та Білун була на 2-17 г більшою порівняно з рослинами інших сортів.
В умовах Агростанції НУБіП України із досліджених сортів кормових бобів імунних та високостійких до хвороб не виявлено. Дещо менше уражувалися рослини сортів Уладівські фіолетові та Оріон: розвиток шоколадної плямистості у фазі кінець цвітіння був на 2,0-4,2%, аскохітозу у фазі наливання бобів - на 0,6-3,4% меншим порівняно з рослинами інших сортів. Більшою продуктивністю характеризувалися сорти Уладівські фіолетові та Білун, урожайність яких була на 0,8-2,1 ц/га вищою порівняно з іншими.

В. Глим'язний,
канд. с.-г. наук,
доцент НУБіП України
Д. Гентош,
канд. с.-г. наук,
ст. викладач НУБіП України